Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №375/1827/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1827/26

Провадження № 3/375/878/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 3 серпня 2026 року близько 22 год 30 хв ОСОБА_1 перебуваючи за адресою проживання, вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого співмешканця ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурними словами, чим завдала шкоди його психологічному здоров`ю.

Працівниками поліції такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано 11 серпня 2026 року на розгляд судді Антипенку В.П.

Разом з тим, Указом Президента України від 21 серпня 2026 року № 782/2026 «Про призначення суддів Вищого антикорупційного суду» суддю ОСОБА_3 призначено на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

На підставі розпорядження керівника апарату Рокитнянського районного суду Київської області № 01-09-2 від 1 вересня 2026 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», було здійснено повторний автоматизований розподіл вказаної справи між суддями, яка на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 3 вересня 2026 року розподілено судді Банах -Кокус О.В.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином.

Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.

Тобто, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).

Враховуючи, що згідно частиною 2 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак остання в судове засідання не з`явилася та клопотань про відкладення розгляду справи не направила, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останньої.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, а саме: форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 4 серпня 2026, відповідно до якої рівень небезпеки кривдника низький; відеозапис з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано складання протоколу, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Частиною 1 статті 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині 1 статті 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння психологічного характеру тягнуть за собою настання шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, які спрямовані на умисне завдання психічного болю потерпілій особі та мають ознаки насильницького характеру, якими завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Однак до матеріалів справи на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею психологічного насильства надано лише рапорт та відеозапис із нагрудних камер поліцейських, відповідно до яких між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався сімейний конфлікт, під час якого ОСОБА_1 висловлювалась нецензурною лайкою.

З огляду на дослідженні докази, суд не вбачає в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які полягають у висловлюваннях нецензурною лайкою, ознак насильницького характеру, що завдало потерпілому психічного болю.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства стосовно свого співмешканця ОСОБА_2 , заяви потерпілого, його письмових пояснень, пояснення свідків, відеозаписи самої події, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

З огляду на викладене суддя, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, а саме його об`єктивна сторона.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 7, 9, 173-2, 221, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.

Суддя О.В. Банах-Кокус