Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №366/1907/26 — Іванківський районний суд Київської області

Суд: Іванківський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №366/1907/26

Суддя: Слободян Н. П.

Справа № 366/1907/26

Провадження № 2/366/1465/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні в с-щі Іванків Київської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської селищної ради Київської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі – Позивач) через свого представника, адвоката Голуб Т.І. звернулась в суд з позовом до Поліської селищної ради Київської області (далі – Відповідач) у якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (основна частина в технічному паспорті під літерою «А»), загальною площею 85, 2 м2, з яких 38,6 м2 – житлова (основна), 46,6 м2 – допоміжна, а також за господарськими будівлями та спорудами: господарський блок (в технічному паспорті під літерами «Б», вбиральня («В»); навіс («Г»); сарай («Д»); огорожею (№1-4).

Позов мотивований тим, що Позивач в 1977 році почала будувати житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (далі – спірний будинок).

Того ж року вона отримала рішення про виділ земельної ділянки для будівництва, однак воно не збереглося. У подальшому їй надано дозвіл для житлового будинку на зазначеній земельній ділянці.

09.10.2009 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,12 га для подальшої передачі цієї земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_2 .

30.04.2020 позивачу знову було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,25 га ща адресою: АДРЕСА_2 .

Спірний будинок та прибудови загалом споруджені у 1977 році.

Позивач звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Іванківської селищної ради, однак у державній реєстрації права власності на спірний будинок з прибудовами, однак їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, які посвідчують речове право на земельну ділянку під спірним будинком.

Позивач вважає, що вона є повноцінним власником спірного будинку на законних підставах, значний час проживає в ньому, утримує його, ремонтує тощо, а відсутність державної реєстрації права власності на спірний будинок позбавляє його прав як власника майна.

Також Позивач зазначає, що відомостей про власника в Державному реєстрі прав на нерухоме майно на спірний будинок немає, тому звернення в суд з позовом про визнання права власності є ефективним способом відновлення невизнаного права.

За таких обставин, Позивач просив визнати за нею право власності на спірний будинок, оскільки таке право є невизнаним.

Рух справи

16.07.2026 позовна заява надійшла до суду.

21.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 31.08.2026, відкладено на 06.10.2026.

Позиції сторін

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явились. Подали до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі, щодо задоволення позову не заперечують.

Відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог суд розцінює як визнання позову.

Керуючись ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. При вирішенні питання про виникнення права власності на нерухоме майно суд враховує законодавство, яке діяло на час створення такого майна. Як установлено судом, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (колишня АДРЕСА_3 , був споруджений у 1977 році.

Згідно з характеристикою будинку, господарських будівель та споруд, що міститься у технічному паспорті, житловий будинок літ. «А», прибудова літ. «а1» та ганок літ. «а2» споруджені у 1977 році; господарський блок літ. «Б» та вбиральня літ. «В» — у 1978 році; ворота з хвірткою № 1 — у 1988 році; навіс літ. «Г», сарай літ. «Д» та відповідні огорожі — у 1990 році.

Отже, всі об`єкти нерухомого майна, право власності на які просить визнати позивач, створені до 05 серпня 1992 року.

На час спорудження зазначеного домоволодіння законодавство не пов`язувало виникнення права власності на індивідуальний житловий будинок у сільській місцевості з державною реєстрацією такого права у порядку, встановленому сучасним законодавством.

Облік житлових будинків та належності їх громадянам у сільській місцевості здійснювався, зокрема, шляхом ведення погосподарських книг відповідними місцевими радами.

З довідки старостинського округу № 5 Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області від 06 липня 2026 року № 108 вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , числиться за ОСОБА_1 згідно із записами погосподарських книг, починаючи з 1977 року. (а.с. 10)

При цьому довідка містить послідовні відомості про облік домоволодіння за позивачем у погосподарських книгах за 1977–1979, 1980–1982, 1983–1985, 1986–1990, 1991–1995, 1996–2000, 2001–2005, 2006–2010, 2011–2015, 2016–2020, 2021–2025 та 2026–2030 роки ( а.с 10).

Таким чином, належність спірного домоволодіння позивачу підтверджується його безперервним погосподарським обліком за ОСОБА_1 з часу спорудження житлового будинку у 1977 році та протягом наступних років.

Зазначені обставини узгоджуються також з іншими письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

Так, рішенням Млачівської сільської ради від 09 жовтня 2009 року № 236-29-V ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.12).

Рішенням Млачівської сільської ради від 30 квітня 2020 року № 256-44-VII позивачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі за тією ж адресою для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель і споруд (а.с.11).

Наведені рішення органу місцевого самоврядування у сукупності з відомостями погосподарського обліку та технічної інвентаризації підтверджують тривале, відкрите та послідовне визнання за позивачем належності зазначеного домоволодіння.

Водночас право власності позивача на житловий будинок у встановленому законом порядку зареєстроване не було.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 06 травня 2026 року № 84658084 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (а.с.14)

Таким чином, позивач, за якою домоволодіння обліковується починаючи з 1977 року, позбавлена можливості оформити та зареєструвати своє право власності у позасудовому порядку через відсутність документа, який мав бути оформлений відповідно до законодавства, чинного на час спорудження будинку.

Сам по собі факт відсутності на цей час такого документа, враховуючи час створення нерухомого майна та встановлені судом обставини його багаторічного погосподарського обліку за позивачем, не спростовує факту правомірного набуття нею права на спірне майно.

При цьому матеріали справи не містять доказів самочинного будівництва спірного домоволодіння, виникнення прав на нього в інших осіб чи наявності спору щодо належності цього майна. Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечував.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до таких висновків.

Оцінивши наявні у справі докази відповідно до статей 76–81, 89 ЦПК України кожен окремо та у їх сукупності і взаємозв`язку, суд враховує, що спірний житловий будинок та господарські будівлі і споруди створені до 05 серпня 1992 року, домоволодіння безперервно обліковується за позивачем у погосподарських книгах починаючи з 1977 року, його фактичне існування та склад підтверджені матеріалами технічної інвентаризації, а органом місцевого самоврядування у 2009 та 2020 роках приймалися рішення щодо оформлення позивачем земельної ділянки саме для будівництва та обслуговування цього житлового будинку, господарських будівель і споруд.

За таких обставин суд доходить висновку, що сукупність досліджених доказів є достатньою для встановлення належності спірного домоволодіння ОСОБА_1 та підтверджує правомірність набуття нею права власності на це майно.

Оскільки відсутність правовстановлюючого документа перешкоджає позивачу здійснити державну реєстрацію належного їй права власності, а іншим способом усунути таку перешкоду вона не може, обраний нею спосіб захисту відповідає змісту порушеного права та положенням статті 392 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

Судовий збір

При зверненні в суд з позовом, Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1331, 20 грн. та просив судові витрати залишити за нею, тому суд, керуючись положеннями ст. 13 ЦПК України приходить до висновку про залишення судових витрат за Позивачем, у зв`язку з чим питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 200, 211, 223, 247, 259, 263 – 265, 268, 273, 328, 393 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (основна частина в технічному паспорті під літерою «А»), загальною площею 85, 2 м2, з яких 38,6 м2 – житлова (основна), 46,6 м2 – допоміжна, а також за господарськими будівлями та спорудами: господарський блок (в технічному паспорті під літерами «Б», вбиральня («В»); навіс («Г»); сарай («Д»); огорожею (№1-4).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_4 . РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Поліська селищна рада Вишгородського району Київської області (07053, Київська область, Вишгородський район, смт. Красятичі, вул. Воздвиженська, буд.84. Код ЄДРПОУ: 04361723).

Суддя Н.П.Слободян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua