Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №291/793/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/793/26

Провадження №2/291/708/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Федорчук І.В.,

за участю секретаря Герасимчук Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 11.03.2024 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №17142-03/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 1.6. п. 1 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки.

20.08.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 20082024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 20.08.2024 до Договору факторингу № 20082024 від 20.08.2024, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23350,00 грн., з яких: 5900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17450,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Посилаючи на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором та набуття позивачем права вимоги за цим договором, представник позивача просить суд задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованість у загальному розмірі 23350,00 грн. і судові витрати.

Ухвалою суду від 06.08.2026 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано докази.

21.08.2026 на адресу суду надійшла запитувана інформація від АТ «Райффайзен Банк».

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Судом встановлено, що 11.03.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту № 17142-03/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 5900,00 грн. Тип кредиту – кредит. Кредит надається строком на 120 днів (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1.4 Тип процентної ставки – фіксована, розмір процентної ставки – 2,50% в день.

Відповідно до п.п. 1.6. Кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 51xx - xxxx - 6861.

20.08.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 20082024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 20.08.2024 до Договору факторингу № 20082024 від 20.08.2024, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23350,00 грн., з яких: 5900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17450,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №17142-03/2024 від 11.03.2024 заборгованість складає 23350,00 грн.

21.08.2026 на адресу суду надійшла запитувана інформація від АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якої підтверджується факт перерахування кредитних коштів відповідачу.

З частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України вбачається, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не передбачено договором.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Приписами ст.525,526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

За правилами ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналізуючи надані позивачем докази у сукупності з наведеними вище положеннями законодавства, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та заборгованості за відсотками підлягає задоволенню, а доводи відповідача щодо заперечення суд відхиляє з огляду на дослідженні судом докази та встановлені фактичні обставини у справі.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 17 450,00 грн суд зазначає таке.

Судом установлено, що 11 березня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 17142-03/2024, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 900,00 грн, зі строком кредитування до 08 липня 2024 року.

Відповідно до умов кредитного договору процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 2,5 % за кожен день користування кредитними коштами, при цьому проценти нараховуються в межах строку кредитування.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та набуття права вимоги за договором факторингу № 20082024 від 20 серпня 2024 року, просить стягнути, зокрема, 17 450,00 грн заборгованості за процентами.

Вирішуючи питання щодо розміру процентів, які підлягають стягненню, суд ураховує правову позицію, викладену Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25).

У зазначеній постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, встановлено імперативне обмеження максимального розміру денної процентної ставки за договорами про споживчий кредит.

Зокрема, частину п`яту статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено положенням, відповідно до якого максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток.

Одночасно пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено перехідний період тривалістю 240 днів, протягом якого максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів — 2,5 відсотка, протягом наступних 120 днів — 1,5 відсотка.

Як роз`яснено Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, перший етап такого перехідного періоду тривав з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року, протягом якого максимальна денна процентна ставка становила 2,5 відсотка; другий етап — з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року, протягом якого максимальна денна процентна ставка становила 1,5 відсотка; з 20 серпня 2024 року максимальна денна процентна ставка становить 1 відсоток.

При цьому Верховний Суд наголосив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки є імперативною, оскільки містить пряму вказівку на те, що відповідний розмір «не може перевищувати» встановленого законом максимального значення.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 дійшла висновку, що для дотримання правила про максимальний розмір денної процентної ставки законодавець передбачив нікчемність умови договору про споживчий кредит у частині перевищення такого максимального розміру. Нікчемність такої умови суд зобов`язаний враховувати за власною ініціативою, незалежно від того, чи заявлялося відповідне заперечення споживачем.

Отже, у разі встановлення судом перевищення погодженої сторонами денної процентної ставки встановленого законом максимального розміру суд не здійснює довільного зменшення погоджених сторонами процентів та не змінює умови договору, а застосовує імперативні приписи закону та не враховує при визначенні заборгованості ту частину договірної ставки, яка перевищує встановлений законом максимальний розмір.

Це має істотне значення з огляду на те, що в цій же постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнила попередній підхід до можливості самостійного коригування судом розміру процентів.

Договір про споживчий кредит № 17142-03/2024 укладений 11 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX 24 грудня 2023 року. Отже, положення зазначеного Закону про максимальний розмір денної процентної ставки безпосередньо поширюються на спірні правовідносини. Такий висновок відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що за загальним правилом максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, укладених починаючи з 24 грудня 2023 року.

З огляду на дату укладення договору до спірних правовідносин підлягають застосуванню встановлені пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» поетапні обмеження максимальної денної процентної ставки.

Оскільки кредит у розмірі 5 900,00 грн був наданий відповідачу 11 березня 2024 року, а строк кредитування визначено до 08 липня 2024 року, проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані в межах цього строку з урахуванням установленого законом максимального розміру денної процентної ставки.

За період з 11 березня 2024 року по 21 квітня 2024 року включно тривалість користування кредитними коштами становить 42 календарні дні. У цей період відповідно до пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» максимальна денна процентна ставка становила 2,5 відсотка.

Отже, за цей період максимально допустимий розмір процентів становить:

5 900,00 грн ? 2,5 % ? 42 дні = 6 195,00 грн.

За період з 22 квітня 2024 року по 08 липня 2024 року включно тривалість користування кредитними коштами становить 78 календарних днів. У цей період максимальний розмір денної процентної ставки становив 1,5 відсотка.

Отже, за цей період максимально допустимий розмір процентів становить:

5 900,00 грн ? 1,5 % ? 78 днів = 6 903,00 грн.

Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитом, який може бути врахований при визначенні заборгованості відповідача за наведеним договором, становить:

6 195,00 грн + 6 903,00 грн = 13 098,00 грн.

При цьому суд бере до уваги, що умовами кредитного договору проценти визначені саме як плата за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, який закінчився 08 липня 2024 року. Тому підстав для нарахування процентів за користування кредитом після закінчення встановленого договором строку кредитування судом не встановлено.

Заявлений позивачем розмір заборгованості за процентами у сумі 17 450,00 грн перевищує розмір процентів, визначений із застосуванням установлених законом максимальних ставок, на: 4 352,00 грн. (17 450,00 грн - 13 098,00 грн = 4 352,00 грн.).

Отже, вимога позивача про стягнення 17 450,00 грн процентів підлягає задоволенню частково — у розмірі 13 098,00 грн, а в частині стягнення 4 352,00 грн процентів, нарахованих понад установлені законом максимальні розміри денної процентної ставки, задоволенню не підлягає.

Такий спосіб вирішення спору відповідає правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25), відповідно до якого суд зобов`язаний враховувати нікчемність умови про перевищення максимальної денної процентної ставки за власною ініціативою.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 13 098,00 грн, а у задоволенні позовної вимоги про стягнення процентів у сумі 4 352,00 грн слід відмовити.

З огляду на наведене позов підлягає частковому задоволенню та стягненню на користь позивача з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 18998 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 00 (нуль) копійок, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5900 (п`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок та суми заборгованості за відсотками в розмірі 13098 (тринадцять тисяч дев`яносто вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" задоволено частково, суд, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, визначає позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнувши їх із відповідача у розмірі 2707,73 грн. (3328,00 х 18998,00 /23350,00).

Керуючись ст.ст. 259,263-268,280,354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором №17142-03/2024 від 11.03.2024 в розмірі 18998 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 00 (нуль) копійок, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5900 (п`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок та суми заборгованості за відсотками в розмірі 13098 (тринадцять тисяч дев`яносто вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір в розмірі 2707 (дві тисячі сімсот сім) гривень 73 (сімдесят три) копійки.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі :

позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 06 жовтня 2026 року.

Суддя І.В. Федорчук