Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №285/3420/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3420/26

провадження у справі № 2/0285/2356/26

06 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

сторони у справі: позивач ТОВ «Споживчий центр», його представник Оболонкова Ю. В., відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

03.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») звернулися до суду із зазначеним позовом та просили стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 03.12.2025-100002215 від 03.12.2025 у розмірі 10 800,00 грн та 2 662,40 грн судового збору, 120,18 грн поштових витрат.

Стислий виклад позовної заяви

В обґрунтування позову зазначають, що 03.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 03.12.2025-100002215, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн на строк 140 днів, тобто до 21.04.2026, зі сплатою відсотків у розмірі 1% в день зі сплатою комісії з надання кредиту, визначено розмір відсотків за ст. 625 ЦК України. Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконуваа грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 10 800,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 000,00 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 4200,00 грн, комісія за надання кредиту в розмірі 600,00 грн, відсотки за ст. 625 ЦК України у розмірі 3000,00 грн. З метою захисту своїх майнових прав змушені звернутись до суду.

Заяви, клопотання учасників справи

У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без його присутності.

Від відповідача у строк, установлений судом, відзиву, заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження не надійшло.

Процесуальні дії у справі

08.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судові засідання 29.07.2026, 20.08.2026 та 06.10.2026 сторони не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Оскільки відповідач не повідомив про поважність причин повторної неявки в судове засідання та представник позивача в заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 03.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 03.12.2025-100002215 у електроній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн на строк 140 днів, тобто до 21.04.2026, зі сплатою відсотків у розмірі 1% у день, зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 600,00 грн. Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на картку НОМЕР_1 .

Відповідно до повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 28.05.2026 на виконання договору про переказ коштів від 04.01.2024, укладеного із ТОВ «Споживчий центр», товариством перераховано кошти у розмірі 3 000,00 грн 03.12.2025 о 18:30:42 на номер картки НОМЕР_2 за договором кредиту № 03.12.2025-100002215.

Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором № 03.12.2025-100002215 становить 10 800,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 000,00 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 4200,00 грн, комісія в розмірі 600,00 грн, відсотки за ст.625 ЦК України в розмірі 3000,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із положеннями статей 1046-1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором. Також позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статтей 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Крім того, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію (пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п. 31.18. Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 № 496/3134/19), тому вимоги про стягнення комісії за надання кредиту підлягають задоволенню.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір № 03.12.2025-100002215 від 03.12.2025 укладений між позивачем та ОСОБА_1 у електронній формі відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, комісії, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Факт отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 3000,00 грн підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 28.05.2026 про перерахування коштів 03.12.2025 о 18:30:42 у розмірі 3 000,00 грн на номер картки НОМЕР_2 за договором кредиту № 03.12.2025-100002215.

Суд звертає увагу, що у вказаному повідомленні фінансової установи дата та час переказу коштів, сума коштів та номер платіжної картки клієнта збігається із аналогічними даними, зазначеними відповідачем у кредитному договорі № 03.12.2025-100002215.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості, який відповідачем у порядку, визначеному ЦПК України, не спростований.

При перевірці правильності розрахунку суд звертає увагу, що проценти нараховані у межах строку кредитування та відповідно до відсоткової ставки, визначеної у договорі.

Однак у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України необхідно відмовити, оскільки відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому 1922,84 грн судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Одночачно поштові витрати позивача у розмірі 120,18 грн щодо надсилання відповідачу позовної заяви не є судовими витратами у розумінні ст. 133 ЦПК України, тому не підлягають стягненню із відповідача у порядку розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 03.12.2025-100002215 від 03.12.2025 у розмірі 7 800,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 000,00 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 4200,00 грн, комісія в розмірі 600,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1922,84 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Звягельським міськрайонним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 06 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833);

відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Тетяна СТАШКІВ