Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №296/9353/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9353/26

1-кп/296/917/26

Вирок

Іменем України

07 жовтня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі

Головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження за №12026060640000458 від 16.05.2026 р. по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Володимир – Волинський Волинської області, громадянина України, не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше судимого: 15.11.2019 року Володимир - Волинським міським судом Волинської області за ч. 2 ст. 289, ст. 104 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 15.09.2021 року Нововолинським міським судом Волинської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; 30.12.2021 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 345, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, 13.02.2026 року звільнений по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

15.05.2026 року приблизно о 23 годині 50 хвилин ОСОБА_5 перебував разом із малознайомим йому ОСОБА_6 у лісовій смузі поблизу будинку 33 по вулиці Селецькій в м. Житомирі.

В цей час, день та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення будь – якого цінного майна ОСОБА_6 , поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , за вказаних вище обставин, керуючись корисливим мотивом, раптово висловив ОСОБА_6 вимогу щодо передачі йому наявних у розпорядженні потерпілого грошових коштів. У свою чергу, ОСОБА_6 , побоюючись за своє життя та здоров`я, передав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 2000 гривень, які знаходились у задній кишені штанів, у які він був одягнений. Після чого, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, підійшов до ОСОБА_6 та зірвав із його плечей належний останньому рюкзак кольору «піксель», який матеріальної цінності не становить та, оглянувши його вміст, виявив у ньому та викрав мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A31», вартістю 2428 гривень 33 копійки, після чого раптово наніс один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_6 , таким чином подолавши його волю до опору, від чого ОСОБА_6 відчув різкий фізичний біль та присів на почіпки.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 , який сидів на почіпках, не менше трьох ударів ногою в область тулуба та взявши у руку скляну пляшку, яка знаходилась поруч на землі, наніс вказаною пляшкою один удар в область волосистої частини голови ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, наніс ОСОБА_6 , який продовжував сидіти на почіпках, ще не менше чотирьох ударів ногою в область тулуба, завдавши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці правої вушної раковини та на волосистій частині голови зліва, синців на обличчі справа та зліва, садна ділянки ліктьового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В подальшому, подолавши таким чином волю ОСОБА_6 до опору, ОСОБА_5 із правої задньої кишені штанів ОСОБА_6 відкрито викрав належні останньому грошові кошти у сумі 9000 гривень.

Після чого ОСОБА_5 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення злочину залишив, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 13428 гривень 33 копійки.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю. Пояснив, що викладене в обвинувальному акті відповідає дійсності. У вчиненому розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_6 звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд кримінального провадження у його відсутності, цивільний позов наміру заявляти не має.

Суд, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження, погодившись на дослідження лише даних, що характеризують особу обвинуваченого, в частині судових витрат, речових доказів. Відповідні наслідки роз`яснено всім учасникам судового провадження.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, і ці умисні дії кваліфікує за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Так, обтяжуючою покарання обвинуваченого обставиною судом визнається рецидив злочинів. В якості пом`якшуючої покарання обставини суд визнає щире каяття.

Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, є неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, покарання відбував реально, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин через невеликий проміжок часу після звільнення (звільнений 13.02.2026р., злочин вчинив 15.05.2026р.), на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, враховуючи думку прокурора, захисту, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише із призначенням покарання в межах санкції статті обвинувачення, яке належить відбувати виключно реально.

При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також те, що призначене судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

З обвинуваченого підлягають до стягнення судові витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в розмірі 1925 гривень 44 копійки, згідно довідки вартості.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Арешт на майно потерпілого ОСОБА_6 , накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 21.05.2026р., скасувати.

Оскільки обвинуваченому ОСОБА_5 судом призначається покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема, ризику переховування від відбування покарання, а тому вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше ніж 60 днів із дня ухвалення вироку суду.

Керуючись ст.ст.368, 369, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити попередній – тримання під вартою, продовживши строк його дії на 60 днів, тобто до 05.12.2026 року (включно).

Строк відбуття покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України у строк покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з 17.07.2026р. по день набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в розмірі 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 копійки, згідно довідки про витрати.

Речові докази – жилетку чорного кольору повернути власнику; змив з вінця скляної пляшки «Маренго», змив з вінця пляшки «Азнаурі», змив з вінця пляшки «Кока-кола», вінце та скло з етикеткою «Азнаурі», вінце з етикеткою «Маренго» знищити; чоловічу сумку – барсетку через плече в піксель мультикам (олива чорна), в середині якої знаходились речі: гаманець із шкірозамінника чорного кольору, павербанк «Shenzhen» чорного кольору, військовий квиток серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_6 , посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 03.09.2025р., видане на ім`я ОСОБА_6 , цигарки «Parliament Aqua Blue» повернути власнику; два DVD-R диски з відеозаписами залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт на майно потерпілого ОСОБА_6 , накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суд м. Житомира від 21.05.2026р., скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів, починаючи з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку суду.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, направити потерпілому, захиснику.

Головуючий суддя ОСОБА_8