Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №274/2246/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2246/26

Провадження № 2/0274/2100/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

"01" жовтня 2026 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б. за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю. О.,

прокурорів - Шевчук І. М., Гльози М. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

26.03.2026 Бердичівська окружна прокуратура в інтересах Бердичівської міської ради, через підсистему «Електронний суд», звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Бердичівської міської в дохід бюджету Бердичівської міської територіальної громади грошові кошти у сумі 46 415,38 гривень з яких: 25 927,20 гривень - безпідставно збережені кошти пайової участі, 17 038,09 гривень - інфляційні нарахування, 3 450,09 грн - 3 % річних та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що Бердичівською окружною прокуратурою Житомирської області під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері за фактом невиконання замовником будівництва ОСОБА_1 свого обов`язку з приводу перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі).

Так, 21.10.2016 управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт щодо об`єкта «Будівництво автомийки та станції технічного обслуговування автомобілів» (ЖТ 082162951619). Замовником будівництва визначено ОСОБА_1 .

У подальшому, Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області 24.09.2021 зареєстровано Декларацію про готовність вказаного об`єкту до експлуатації, який має такі основні показники: назва об`єкта: «Будівництво автомийки та станції технічного обслуговування автомобілів»; кошторисна вартість будівництва – 2880.8 тис грн; загальна площа будівлі – 360,81 кв.м. Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта будівельні роботи виконано у строк: початок будівництва – 25.10.2016, закінчення будівництва 03.11.2020, строк введення об`єкта в експлуатацію – 14.09.2021.

Пайова участь ОСОБА_1 до місцевого бюджету не сплачувалася на підставі пункту 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX.

Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, останній побудовано на земельній ділянці комунальної власності площею 0.1 га, кадастровий номер 1810400000:01:014:0112.

Згідно з інформацією Бердичівської міської ради від 14.01.2026 №27 та від 09.02.2026 №02.2-05/239 з ОСОБА_1 , як замовником будівництва об`єкта «Будівництво автомийки та станції технічного обслуговування автомобілів» (декларація про готовність до експлуатації об`єкта №ЖТ101210923513), договір пайової участі у розвитку інфраструктури не укладався та розрахунок розміру пайової участі не проводився.

Оскільки ОСОБА_1 договір про пайову участь з Бердичівською міською радою не укладала, а будівництво об`єкта розпочато у 25.10.2016, у замовника виник обов`язок упродовж 10 днів після 01.01.2020 звернутися до Бердичівської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об`єкта будівництва сплатити її до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Положенням про пайову участь, затвердженим рішенням двадцять четвертої сесії Бердичівської міської ради №520 від 06.12.2012, визначено менший розмір пайової участі, ніж передбачено розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-ІХ.

Разом з тим, у самих перехідних положеннях Закону України № 132-ІХ прямо передбачено, що у разі якщо рішенням органу місцевого самоврядування встановлено менший розмір пайової участі, ніж визначений цим Законом, застосовується саме такий — менший розмір.

Отже, у даному випадку правомірним є застосування розміру пайової участі, визначеного Положенням про пайову участь, як такого, що відповідає приписам перехідних положень Закону.

З огляду на викладене, розмір коштів пайової участі, які зобов`язана сплатити ОСОБА_1 за участь у створенні і розвитку інфраструктури Бердичівської міської територіальної громади, у зв`язку з будівництвом автомийки та станції технічного обслуговування автомобілів за адресою: вул. Шкіряників (Петровського), буд. 8, м. Бердичів складає 25 927,20 грн.

А тому позивач вважає, що ОСОБА_1 безпідставно не сплачені грошові кошти у якості пайової участі замовника будівництва у створенні і розвитку інфраструктури на користь Бердичівської міської ради в дохід бюджету Бердичівської міської територіальної громади у зв`язку із будівництвом магазину автомийки та станції технічного обслуговування автомобілів за адресою: АДРЕСА_1 .

На вказану суму позивачем нараховано інфляційні втрати та три проценти річних.

Загальний розмір інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 25.09.2021 по 02.03.2026 включно становить 20 488,18 грн, з яких 17 038,09 грн - інфляційні втрати, 3 450,09 грн - три проценти річних.

Відтак загальна сума коштів, які підлягають стягненню із відповідача становить 46 415,38 грн (25 927,20 грн основна сума боргу + 17 038,09 грн інфляційні втрати + 3 450,09 грн три проценти річних).

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 06.04.2026 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 27.05.2026 закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті

Прокурори Шевчук І. М. та Гльоза М. П. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечили.

Представник позивача Бердичівської міської ради Окунь О. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Від відповідача заяв по суті справи до суду не надійшло, останння не скористалась своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, у судові засідання не з`являлась, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо повноважень прокуратури подавати позов.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Таким чином, з наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Щодо співвідношення інтересів держави та інтересів органу місцевого самоврядування

Згідно зі статтею 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно зі статтею 172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території Бердичівської міської територіальної громади таким органом, зокрема, є Бердичівська міська рада.

У пунктах 10.2-10.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21 викладено такі правові висновки: «Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33)».

У пункті 76 постанови від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття «компетентний орган» у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (див. пункт 27 зазначеної постанови).

Інтереси органу місцевого самоврядування, будучи спрямованими на забезпечення потреб відповідної територіальної громади (зокрема належного використання майна, ресурсів і бюджетних коштів) не існують ізольовано, а становлять складову частину ширших інтересів держави. Держава, реалізуючи свої функції, діє як у загальнонаціональному масштабі, так і через систему місцевого самоврядування, покликану виконувати публічні завдання на локальному рівні.

Таким чином, інтереси органів місцевого самоврядування, хоча і мають власну сферу прояву, за своєю правовою природою є елементом публічного інтересу держави.

Щодо виключних випадків представництва прокуратурою інтересів держави

За приписами ч.ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону № 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц зроблено висновок, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло з власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У матеріалах справи міститься лист Бердичівської міської ради від 27.02.2026 №02.2-05/380, за підписом міського голови С.Орлюка, адресований керівнику Бердичівської окружної прокуратури у відповідь на її листи № 50-89-607 ВИХ-26 та № 50-89-608 ВИХ-26 від 09.02.2026, яким повідомлено, що Бердичівська міська рада є безбалансовою, не має кошторису, на її утримання кошти не виділяються. У зв`язку з тим, що коштів на сплату судового збору не передбачено і не заплановано, не заперечує щодо представництва її інтересів Бердичівською окружною прокуратурою.

Враховуючи, що Бердичівська міська рада не вчиняла дії щодо захисту інтересів територіальної громади в частині пред`явлення позову до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, чим проявила свою бездіяльність, а тому прокурор мав достатні підстави для звернення до суду із цим позовом в інтересах держави.

Щодо спору по суті

Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України, місцеві бюджети входять до структури бюджетної системи України.

Бюджетна система України згідно зі ст. 7 БК України ґрунтується на таких принципах: збалансованості, повноти, обґрунтованості, цільового використання бюджетних коштів, відповідальності учасників бюджетного процесу тощо.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 БК України, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Згідно з п. п. 5 п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132 кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038).

Нормами статті 40 Закону № 3038-VI було визначено обов`язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, а також обов`язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).

При цьому, частиною дев`ятою статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до Закону № 132-IX статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 1 січня 2020 року.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону №3038-VI обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Водночас законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Суд також зазначає, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Судом встановлено, що згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ЖТ082162951619, 21.10.2016 управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт щодо об`єкта «Будівництво автомийки та станції технічного обслуговування автомобілів» (ЖТ 082162951619) за адресою: АДРЕСА_1 . Замовник будівництва - ОСОБА_1 . Оплата за видачу сертифікату не здійснювалась.

24.09.2021 Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області зареєстровано Декларацію про готовність вказаного об`єкту до експлуатації, що підтверджується відповідним витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 24.09.2021 №ЖТ101210923513.

Згідно зі вказаним дозвільним документом об`єкт будівництва має такі основні показники: назва об`єкта: «Будівництво автомийки та станції технічного обслуговування автомобілів»; кошторисна вартість будівництва – 2880.8 тис грн; загальна площа будівлі – 360.81 кв.м. Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта будівельні роботи виконано у строк: початок будівництва – 25.10.2016, закінчення будівництва 03.11.2020, строк введення об`єкта в експлуатацію – 14.09.2021.

Пайова участь ОСОБА_1 до місцевого бюджету не сплачувалася на підставі пункту 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX.

Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, останній побудовано на земельній ділянці комунальної власності площею 0.1 га, кадастровий номер 1810400000:01:014:0112.

Згідно з повідомленням Бердичівської міської ради від 09.02.2026 №02.2-05/239 у міській раді відсутня інформація про наявність розрахунку про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціавльної інформастурктури м. Бердичева та складеного договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціавльної інформастурктури м. Бердичева по обєкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням 24 сесії Бердичівської міської ради №520 від 06.12.2012 затверджено Положення про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бердичева.

Відповідно до п. 1.4 Положення про пайову участь, граничний розмір пайової участі з у рахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта – для нежитлових будівель та споруд.

Пунктом 2.5 Положення про пайову участь встановлено, що розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (в гривнях) визначається за наступною формулою: В=Н х Кф х Кз х Кв, де Н – розрахункова вартість будівництва об`єкта (в гривнях); Кф – коефцієнт функціонального призначення об`єкту будівництва; Кз – коефцієнт, що враховує зональне розміщення об`єкту будівництва; Кв – коефіцієнт, що враховує вартість будівництва об`єкта.

Відповідно до листа Бердичівської міської ради №02.2-05/378 від 26.02.2026 розмір пайової участі для ОСОБА_1 визначається за наступною формулою: 2 880 800,00 грн - Загальна кошторисна вартість будівництва, 0,03 - Коефіцієнт функціонального призначення (будинки, споруди та приміщення підприємств торгівлі та харчування), 0,5 - Коефіцієнт, що враховує зональне розміщення об`єкту; 0,6 - Коефіцієнт, що вартість будівництва; Розмір пайової участі 25 927,20; Відсоток від загальної кошторисної вартості 0,9%.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що будівництво об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 розпочато у 25.10.2016, Ейсмонт Є. Г договір про пайову участь з Бердичівською міською радою не укладала та не сплатила грошові кошти у якості пайової участі замовника будівництва у створенні і розвитку інфраструктури на користь Бердичівської міської ради в дохід бюджету Бердичівської міської територіальної громади у зв`язку із будівництвом магазину автомийки та станції технічного обслуговування автомобілів за вказаною адресою.

Враховуючи, що у цій справі будівництво об`єкту розпочате до 2020 року, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Зважаючи на норми пунктів 1.4, 2.5 Положення - розмір пайової участі, який підлягає стягненню із відповідача до бюджету, складає 25 927,20 грн, а тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими.

Щодо розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих згідно статті 625 ЦК України.

Відповідно до положень частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з доводами прокурора, що в разі прострочення виконання зобов`язання, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, відповідач, яка безпідставно зберегла у себе кошти пайової участі (з 25.09.2021 по 02.03.2026 включно), зобов`язана також сплатити інфляційні втрати у розмірі 17038,09 грн та три проценти річних у розмірі 3450,09 грн, а тому суд задовольняє позов в цій частині також.

Відповідач не скористалась своїм правом подати суду заперечення з приводу заявленого позову.

Матеріали справи не містять доказів на спростування розміру зазначеної заборгованості, а судом підстав для спростування розміру заборгованості не встановлено.

За наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат

Оскільки суд задовольнив позов повністю, з відповідача на користь Житомирської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3328 грн, який сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Бердичівської міської ради в дохід бюджету Бердичівської міської територіальної громади грошові кошти у сумі 46 415,38 гривень з яких: 25 927,20 гривень - безпідставно збережені кошти пайової участі, 17 038,09 гривень - інфляційні нарахування, 3 450,09 грн - 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3328 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Бердичівська окружна прокуратура Житомирської області, місцезнаходження за адресою: м. Бердичів, вул. Вінницька, 23;

позивач: Бердичівська міська рада, Бердичівська міська рада Житомирської області, адреса: площа Центральна, 1, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ 13576960;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 06.10.2026

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА