Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №161/10150/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10150/26

Провадження № 2/161/5515/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Філюк Т.М.

за участі секретаря судових засідань Романюк М.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Ковальчук С.О.

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" Плигань І.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія " Нафтогаз України" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що в період з 25 по 26 лютого 2025 року, діючи в умовах воєнного стану, АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» шляхом несанкціонованого проникнення на територію її приватної земельної ділянки та шляхом зламу та вилучення частини труби зовнішньо-будинкової газової мережі відключив газопостачання до її житлового будинку по АДРЕСА_1 за неоплату його бездоговірних послуг з так званої доставки газу. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2025 року ухвалено зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» відновити становище газопроводу до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що існувало до 26.02.2025 року. На примусове виконання рішення суду було видано 27 січня 2026 року виконавчий лист, який до примусового виконання не пред`являвся, оскільки ТОВ «ГК «Нафтогаз України» повідомило позивача про те, що направило до оператора ГРМ « Волинська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" доручення на відновлення газопостачання за адресою АДРЕСА_1 , оскільки заборгованість за особовим рахунком станом на 31.01.2026 відсутня. Крім того, вона сплатила вартість послуг з припинення газопостачання в сумі 596,70 грн. Однак, Волинська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" після виконання рішення суду повторно проведено припинення газопостачання без будь-яких правових підстав.

Вважає такі дії відповідача протиправними, такими, що порушують її конституційне право на власність, на житло, користування надрами та споживчими послугами на підставі договорів, укладених з належними контрагентами на підставі свободи договору та у відповідності до вільної волі.

Враховуючи викладене, просить суд визнати протиправними дії відповідачів щодо безпідставного ( повторного) відключення від газопостачання за адресою : АДРЕСА_1 , шляхом повторного механічного пошкодження приватного газопроводу, зобов`язати відповідачів відновити робочий стан приватного газопроводу та відновити газопостачання за адресою : АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2026 року замінено відповідача з Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на належного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України».

11 червня 2026 року від представника відповідача ТОВ «ГК «Нафтогаз України» надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, що товариством жодним чином не порушено права позивача та просить відмовити в задоволенні позову щодо відповідача ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

22 серпня 2026 року від представника відповідача ТОВ "Газорозподільні мережі України» надійшов відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири та земельної ділянки площею 0,1000 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг, які надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» з постачання природного газу, що підтверджується Заявою-приєднанням до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 02.02.2021 року.

Також встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Волинська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживача задоволено частково, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» відновити становище газопроводу до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що існувало до 26.02.2025 року.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовано ЦК України Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494(далі - Кодекс ГС, КГС).

Згідно із ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно п. 4 ч.1ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Відповідно до п. 1 глави 7 розділу VІ КГС, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; 12) в інших випадках, передбачених законодавством. Якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1-5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) Оператором ГРМ.

Згідно п. 2 глави 7 розділу VІ КГС, споживач зобов`язаний допустити представників Оператора ГРМ на власні об`єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу. При отриманні від Оператора ГРМ письмової вимоги про самостійне обмеження або припинення споживання (відбору) природного газу споживач зобов`язаний виконати вимогу Оператора ГРМ та самостійно обмежити або припинити споживання (відбір) природного газу.

Відповідно до п. 4 глави 7 розділу VІ КГС, при припиненні (відновленні) газопостачання (розподілу природного газу) складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. У разі відмови споживача від підписання акта про припинення газопостачання (розподілу природного газу) фіксація припинення газопостачання (розподілу природного газу) (крім випадків відключень при аварійних ситуаціях) повинна підтверджуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про припинення газопостачання (розподілу природного газу), та/або підписом акта про припинення газопостачання (розподілу природного газу) однією незаінтересованою особою (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування тощо) за умови посвідчення такої особи. Акт про припинення газопостачання (розподілу природного газу) у цьому випадку надсилається споживачу рекомендованим поштовим відправленням.

Згідно п. 5 глави 7 розділу VІ КГС, припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування. При несанкціонованому відновленні газоспоживання (розподілу природного газу), відмові представникам Оператора ГРМ в доступі до об`єкта споживача для припинення газопостачання (розподілу природного газу), у тому числі для локалізації чи ліквідації аварійної ситуації, а також після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу Оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи.

29.01.2026 року Волинською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» було направлено на адресу позивача ОСОБА_1 повідомлення про те, що 23.01.2026 було припинено газопостачання без присутності споживача у зв`язку із зверненням постачальника природного газу від 28.01.2025 та надіслано копію акту про припинення газопостачання № 25 від 23.01.2026.

З акту про припинення ( обмеження) газопостачання) № 25 від 23.01.2026 вбачається, що 26.02.2025 року Волинською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» було проведено припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 та кв. АДРЕСА_3 , шляхом від`єднання від ГРМ механічно з видимим розривом на газопроводі вводі (газовий стояк), на ввідному газопроводу, причина припинення – звернення постачальника природного газу.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що припинення газопостачання відбулось на підставі зверненням постачальника природного газу від 28.01.2025 та у спосіб - від`єднання від ГРМ механічно з видимим розривом на газопроводі вводі (газовий стояк), на ввідному газопроводу.

Разом з тим, в ході судового розгляду не встановлено наявності підстав припинення газопостачання на підставі звернення ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від 28.01.2025, яке вже було предметом розгляду цивільної справи, за результатами розгляду якої Луцьким міськрайонним судом Волинської області 05 грудня 2025 року ухвалено рішення, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» відновити становище газопроводу до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що існувало до 26.02.2025 року.

Крім того, листом від 06.01.2026 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» повідомило Волинську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» про необхідність відновлення газопостачання на об`єкт побутового споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з погашенням заборгованості, внаслідок утворення якої було припинено газопостачання.

Разом з тим, припинення газопостачання у спосіб, який був обраний Волинською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», у відповідності до п. 5 глави 7 розділу VІ КГС, можливий виключно у випадках: несанкціонованого відновлення газоспоживання, відмови в доступі до об`єкта споживача для припинення газопостачання, у тому числі для локалізації чи ліквідації аварійної ситуації та після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу. У всіх інших випадках, припинення постачання природного газу відбувається шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.

Таким чином, станом на 23.01.2026 були відсутні підстави для припинення газопостачання на об`єкт побутового споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відтак позовні вимоги до відповідача ТОВ «Газорозподільні мережі України» є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог, заявлених до відповідача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», суд зазначеє наступне.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

За правилом частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до частини другої статті 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та постановляє рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) та інших постановах.

Наведені висновки свідчать про те, що позивач наділений правом на власний розсуд визначити предмет та підстави позову, а також суб`єктний склад відповідачів, разом з цим, саме на суд покладено процесуальний обов`язок визначення належності відповідачів у спорі, проте вирішення питання про заміну відповідача на належного або залучення співвідповідача здійснюється судом виключно за клопотанням позивача (частини перша, друга статті 51 ЦПК України).

Суд надає позивачу доступ до правосуддя та не може з підстави не визначення належних відповідачів на стадії прийняття позовної заяви до розгляду відмовити у відкритті провадження.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Оскільки процесуальний закон правом визначення відповідача наділяє виключно позивача, суд позбавлений можливості з власної ініціативи здійснити заміну неналежного відповідача на належного чи залучити належного відповідача до участі у справі в якості співвідповідача.

Процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді справи роз`яснювати необхідність вчинення певних процесуальних дій учасникам (заявлення певних клопотань), оскільки це може призвести до порушення встановленого у статті 6 ЦПК України принципу рівності перед законом і судом. Такий правовий висновок висловлений в постанові Верховного Суду від 30 травня 2023 року у справі № 443/1012/18 (провадження № 61-6304св22).

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.

Належними сторонами у справі є особи, між якими виник спір, який є предметом розгляду та вирішення судом, і які є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог, заявлених до відповідача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», слід відмовити, оскільки судом в ході судового розгляду не було встановлено порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів позивача ОСОБА_1 , а відтак ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» є неналежним відповідачем у даній справі.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача ТОВ «Газорозподільні мережі України» на підставі ч.6 ст. 141 ЦПК України слід стягнути в дохід держави судовий збір

Керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,279,352,354,430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України " про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України " щодо відключення від газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом механічного пошкодження приватного газопроводу

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України " відновити робочий стан приватного газопроводу та відновити газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України " в дохід держави 1331 ( одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складання повного тексту рішення 07 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М.Філюк