Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №931/549/26 — Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/549/26

Провадження № 2/931/457/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 жовтня 2026 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання – Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильний Ігор Георгійович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

09 липня 2026 року від адвоката Карпука А.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через засоби поштового зв`язку надійшов до суду вказаний позов до ОСОБА_2 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача – ОСОБА_3 , після смерті якого, зі слів відповідача, усе майно було залишено їй, вона ним і управляла, здійснювала догляд. 03 липня 2026 року у нотаріуса позивачу стало відомо, що після смерті батька було відкрито спадкову справу №82/2026 за заявою ОСОБА_2 , а також було повідомлено, що на випадок смерті батько залишив заповіт на ім`я ОСОБА_1 , у якому заповів йому земельний пай. Одночасно, було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії вихідний №250/02-31 від 03.07.2026 року, відповідно до якої запропоновано звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку. Тобто, фактично, відповідач, знаючи достовірно, що є інший спадкоємець окрім неї за заповітом, свідомо приховала від позивача інформацію про наявність заповідального розпорядження, що унеможливило вчасне прийняття спадщини іншим зі спадкоємців. Отже, зважаючи на необізнаність про існування заповіту, та на ту обставину, що дізнався про наявність заповіту від нотаріуса 03 липня 2026 року, невідкладно звертається до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 14 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 12 серпня 2026 року витребувано у приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 82/2026 до майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Війниця Володимирського району Волинської області.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 17 вересня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 06 жовтня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 70 на звороті). 06 жовтня 2026 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує, просить задовольнити позов (а.с. 74-75).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася повторно, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, яке повернулося з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 73). Про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від неї не надійшло.

Приватний нотаріус Дильний І.Г. у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивачів, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, копію матеріалів спадкової справи № 82/2026 до майна померлого ОСОБА_3 , суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Війниця Володимирського району Волинської області, що підтверджується копіями Свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 11 грудня 2025 року Локачинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та серії НОМЕР_2 , яке видане повторно 01 липня 2026 року Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 11, 51).

Після його смерті відкрилася спадщина.

Із довідки Локачинської селищної ради Волинської області від 16 квітня 2026 року № 197 вбачається, що в с. Старий Загорів знаходиться спадкове майно, яке належало померлому ОСОБА_3 , який проживав в АДРЕСА_1 . Спадкове майно складається з житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , земельної ділянки під цим житловим будинком площею 0,25 га, земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площами 0,60 га, 0,60 га, 0,50 га, котрі знаходяться у с. Старий Загорів Володимирського району, Волинської області, та земельної ділянки – паю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8467 га. Спадкоємцями першої черги є дочка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . Інші спадкоємці не зверталися (а.с. 52).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено ч.1 ст.1217 ЦК України.

Як вбачається із спадкової справи № 82/2026, 23 липня 2013 року ОСОБА_3 склав заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області Баран В.А. та зареєстровано в реєстрі за № 14, у якому житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, земельну ділянку біля будинку заповів своїй дочці ОСОБА_2 , а земельний пай заповів своєму синові ОСОБА_1 (а.с. 52 на звороті).

Також чинність даного заповіту підтверджується копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85215977 від 12.05.2026 року (а.с. 56 на звороті-58).

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Інших спадкоємців за законом чи заповітом, які б прийняли спадщину або претендували на неї, судом не встановлено, із копії матеріалів спадкової справи № 82/2026 до майна померлого ОСОБА_3 їх теж не вбачається.

Згідно частин 1, 3, 4 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

12 травня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , на підставі якої нотаріус завів спадкову справу № 82/2026 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с. 51 на звороті).

Таким чином, ОСОБА_2 прийняла спадщину, подавши відповідну заяву в строк, встановлений статтею 1270 ЦК України.

Крім того, ОСОБА_1 нотаріусом надіслано повідомлення від 11.06.2026 року вих. № 223/02-14 про те, що до нотаріуса звернулася ОСОБА_2 за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . У повідомленні позивачу також повідомлено про можливість звернутися до нотаріуса для отримання роз`яснень, у зв`язку із пропущенням строку для прийняття спадщини як спадкоємцем першої черги за законом та заповітом (а.с. 59 на звороті).

03 липня 2026 року ОСОБА_1 , з метою оформлення своїх спадкових прав за заповітом після смерті батька ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 3,8467 га, звернувся до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 61). Однак, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки заяву про прийняття спадщини до нотаріальних установ у встановлені законом строки, а саме до 09 червня 2026 року спадкоємець не подав, про що винесено постанову вих. № 250/02-31 від 03.07.2026 року (а.с. 14-15, 65 на звороті-66).

Із відмітки у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Луцьким МВ УДМС України у Волинській області 17 травня 1996 року вбачається, що ОСОБА_1 із 12 червня 2007 року зареєстрований в АДРЕСА_3 (а.с. 9).

Таким чином, спадкоємець ОСОБА_1 на момент смерті батька не був зареєстрований з ним за однією адресою та був повнолітнім, що виключає можливість прийняття ним спадщини, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України, інших спадкоємців, які би прийняли спадщину, окрім відповідача ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Отже, позивач як спадкоємець за заповітом не може оформити спадщину у зв`язку з тим, що пропустив строк для її прийняття.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час його смерті були зареєстровані за різними адресами, у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини позивач не звернувся. З доводів позовної заяви вбачається, що він не знав про наявність заповіту на його ім`я, оскільки зі слів відповідача, спадкодавець усе майно залишив їй. Проте, як тільки отримав повідомлення нотаріуса, з якого дізнався про наявність заповіту, невідкладно 03 липня 2026 року подав заяву про прийняття спадщини за заповітом та 07.07.2026 подав позов до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 року у справі №686/5757/23 вирішувала питання щодо підстав та умов, за яких необізнаність спадкоємця про існування заповіту, складеного спадкодавцем на його ім`я, може бути визнана поважною причиною для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. У даній постанові зазначено, за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Враховуючи конкретні обставини даної справи та незначний пропущений строк для прийняття спадщини, принцип свободи заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, а також беручи до уваги, що, у разі відмови в позові наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця, суд дійшов висновку про можливість визнання причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини поважними і визначення позивачу додаткового строку для подання ним заяви нотаріусу про прийняття спадщини, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 82, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, на підставі ч.3 ст.1272 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильний Ігор Георгійович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Війниця Володимирського району Волинської області, тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильний Ігор Георгійович, адреса місцезнаходження: 45500, селище Локачі, вул. Героїв Майдану, 25, Володимирський район, Волинська область.

Повний текст рішення складено – 06.10.2026 року.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко