Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №159/4938/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4938/26

Провадження № 3/159/1794/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Грідяєва М.В. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Поворськ Ковельського району Волинської області, громадянина України, освіта повна середня, не працює, не одружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;

за ст.124, ст.122-4, ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення:

23 липня 2024 року о 23 год. 10 хв. ОСОБА_1 в с.Поворськ, вул.Київська, керуючи мотоциклом Loncin LX 110-28 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу безпечно контролювати рух мотоцикла та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого різко нажав на передні та задні гальма, від чого мотоцикл занесло і він впав з мотоцикла. Мотоцикл отримав механічні пошкодження, травмованих немає, чим порушив вимоги п.2.3 «б», п.12.1 Правил дорожнього руху України.

23 липня 2024 року о 23 год. 10 хв. ОСОБА_1 в с.Поворськ, вул.Київська, керував мотоциклом Loncin LX 110-28 д.н.з. НОМЕР_1 , після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме: не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого різко нажав на передні та задні гальма, від чого мотоцикл занесло і він впав з мотоцикла, мотоцикл отримав механічні пошкодження, після чого залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.2.10 «а» Правил дорожнього руху України.

23 липня 2024 року о 23 год. 10 хв. ОСОБА_1 в с.Поворськ, вул.Затишна, 10, вживав алкоголь горілку, після дорожньо-транспортної пригоди за його участі, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.10 «є» Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколами не погодився, пояснив, що 23.07.2026 у вечірню пору доби керував мотоциклом, йому перегородив дорогу автомобіль, від чого він різко почав гальмувати, щоб не сталося ДТП. З автомобіля вибігли невідомі особи в маска, він злякався і намагався втікати, перечепився та впав обличчям на дорожнє покриття, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження. Невідомі особи підняли його, повідомили, що вони з ТЦК, вимагали військово-облікові документи, пересвідчившись, що йому 21 рік, сіли в автомобіль і поїхали. Повернувшись до мотоцикла, підняв його та поїхав до хресної матері за допомогою, де з її чоловіком випив біля 300 г. самогону, як обезболююче. Хресна мама викликала швидку допомогу, яка доставила його до Ковельського МТМО, туди ж через деякий час приїхали поліцейські, яким він розповів про обставини отримання тілесних ушкоджень, а вони оформили на нього протоколи про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні адвокат Клімук В.С. подав письмове клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124, ст.122-4, ч.4 ст.130 КУпроАП, згідно якого вказує, що у даному випадку дорожньо-транспортної пригоди не відбулося, ОСОБА_1 вибрав безпечну швидкості руху, контролював рух мотоцикла та безпечно керував ним, був уважним, стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого зміг уникнути зіткнення з автомобілем, який підрізав його транспортний засіб. Будь-яких механічних пошкоджень мотоцикл не отримав, тілесні ушкодження ОСОБА_1 отримав внаслідок власної необережності, а тому не повідомляв про подію правоохоронні органи. Рахуючи, що ДТП не було, ніхто окрім його не постраждав, ОСОБА_1 поїхав додому, де випив спиртного як обезболюючого. Про зазначені обставини ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що було зафіксовано на бодікамеру. Відповідно до рапорту на начальника Ковельського РУП, вбачається, що 23.07.2026 отримано заяву, зареєстровано ЄО за №22008, як інші тілесні ушкодження, згідно якої 23.07.2026 о 23 год. 10 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23.07.2026 о 22 год. 49 хв. надійшов виклик з повідомленням, що 20 хв. тому побили працівники ТЦК ОСОБА_2 , 21 рік, травма рани голови, заявник ОСОБА_3 . Вказаний документ підтверджує ту обставину, що ДТП не було, інша особа, а не ОСОБА_1 , повідомила на лінію 102 про побиття останнього, подія відбулася біля 22 год. 30 хв., а не о 23 год. 10 хв. Працівники поліції більше ніж через 1,5 години здійснювали виїзд на виклик щодо побиття особи, чомусь оформили ряд адмінстративних протоколів відносно потерпілого. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу, передбачено, що водій знаючи, що вчинив дорожньо-транспортну пригоду, ігноруючи ПДР України умисно вжив алкогольні напої. Дорожньо-транспортної пригоди не відбулося, будь-яких механічних пошкоджень мотоцикл не отримав, тілесні ушкодження ОСОБА_1 отримав внаслідок власної необережності, а отже міг поїхати додому та вживати алкогольні напої. Працівники поліції невірно оцінили обставини події та безпідставно прийшли до висновку щодо факту дорожньо-транспортної події, якої не було. Крім того, маючи у своєму розпорядженні рапорт та знаючи, що події відбувалися 23.07.2026 не пізніше 22 год. 30 хв., працівники поліції невірно зазначили в зазначених протоколах час вчинення правопорушень 23 год. 10 хв. Вважає, що працівниками поліції не надано належних та достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.4 ст.130 КУпроАП, у зв`язку з чим адміністративне провадження щодо нього підлягає закриттю за відсутністю в його діях події та складу адміністративних правопорушень.

Вислухавши ОСОБА_1 , адвоката Клімука В.С., розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення та матеріали до них, відтворивши відеозапис, суд вважає в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, так як об`єктивна сторона правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.4 ст.130 КУпроАП не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

При розгляді справ суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 КУпроАП, звертаючи особливу увагу на з`ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого КУпроАП; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб`єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпроАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.

Згідно з положеннями КУпроАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Відповідно до ст.251 КУпроАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпроАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.

Стаття 124 КУпроАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Стаття 122-4 КУпроАП передбачає правопорушення у вигляді залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Частина 4 ст.130 КУпроАП передбачає правопорушення у вигляді вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Суб`єктивною стороною правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.4 ст.130 КУпроАП є ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу, тобто водій усвідомлюючи скоєння ДТП з його участю умисно залишає місце ДТП та умисно вживає алкогольні напої після скоєння ДТП з його участю.

Згідно відтвореного в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 знаходився в лікарні, доказів керування транспортним засобом та вчинення ДТП на відеозаписі не зафіксовано, засвідчено факт спілкування з працівниками поліції, проходження огляду на визначення стану сп`яніння та його результат, складання протоколів та пояснення ОСОБА_1 про те, що його підрізали працівники ТЦК, він впав з власної необережності та отримав травми, алкогольні напої вживав з хресним після того як поїхав додому і залиш мотоцикл.

В судовому засіданні встановлено, що належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригод в матеріалах справи відсутні, Матеріали додані до протоколу не містять в собі підтвердження, того, що ОСОБА_1 є водієм який порушив пункти правил дорожнього руху зазначені у протоколі, що спричинило пошкодження транспортного засобу. Доданий до протоколу відеозапис вказаних обставин ДТП не містить. Схема ДТП з зазначенням пошкодженнь транспортного засобу відсутня,

Враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпроАП, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпроАП та ст.130 ч.4 КУпроАП, також відсутній, так як ОСОБА_1 не був учасником ДТП, а тому місце ДТП не залишав та не вважається таким, що вжив алкогольні напої після ДТП з його участью. Пояснення ОСОБА_1 підтверджується відтвореному у судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських, його письмовими поясненнями доданими до протоколу, рапортом чергового від 23.07.2026, згідно якого 23.07.2026 о 23 год. 10 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23.07.2026 о 22 год. 49 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , надійшов виклик із повідомленням, що 20 хв. тому побили працівники ТЦК ОСОБА_1 , 21 рік, травма голови. Вважаючи що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, в зв`язку з чим склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, 130 ч.4 КУпроАП в діях водія ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів скоєння ДТП з участю ОСОБА_1 , в зв`язку з чим і умисне залишення місця ДТП та вживання алкогольних напоїв після ДТП з його участю, з огляду на ПДР України ОСОБА_1 п.2.3 «б», п.12.1, п.2.10 «а», «є» Правил дорожнього руху України не порушив.

Таким чином матеріали справи та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини не підтверджують обставин викладених у протоколах.

З урахуванням викладеного, вважаю ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, так як в його діях відсутній склад правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.4 ст.130 КУпроАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпроАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.247 п.1, 251-252, 266, 283, 284 ч.1 п.3, 285, 287-289 КУпроАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124, ст.122-4, ч.4 ст.130 КУпроАП - закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

СуддяМ. В. Грідяєва