Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №154/3807/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3807/26

2/154/2059/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Заповіту спадкодавець не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, у тому числі на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що на момент смерті батька проживала та була зареєстрована разом із ним, а також у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_2 також є сином спадкодавця та прийняв спадщину після смерті батька, однак не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на спірний житловий будинок.

Дружина спадкодавця ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилася. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , матеріалами спадкової справи не встановлено.

Разом із тим державним нотаріусом відмовлено у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину на зазначений житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У зв`язку з цим позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав заяву про визнання позову та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Перевіривши обставини справи та наявні письмові докази, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а заявлені позовні вимоги мають законні підстави.

Згідно з витягом з погосподарської книги № 1 за 2015 рік Хмелівківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області по особовому рахунку № НОМЕР_1 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований у АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 09 листопада 2016 року виконавчим комітетом Хмелівківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло належне йому майно, зокрема житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Заповіт від імені ОСОБА_3 . Хмелівківською сільською радою Володимир-Волинського (Володимирського) району Волинської області не посвідчувався.

Після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 81/2017.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , які є дочкою та сином померлого, прийняли спадщину після смерті батька.

Дружина спадкодавця ОСОБА_4 у встановленому законом порядку відмовилася від прийняття спадщини. Інших осіб, які набули право на спадщину та прийняли її після смерті ОСОБА_3 , матеріалами спадкової справи не встановлено.

Згідно з договором про поділ спадщини, посвідченим державним нотаріусом Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області 21 грудня 2023 року та зареєстрованим у реєстрі за № 3-883, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили поділ спадкового майна, що належало їхньому батькові ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, посвідчених 22 грудня 2023 року державним нотаріусом Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області Хомою Ю.М., спадкоємцями майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 .

Спадщина, на яку видано свідоцтво про право на спадщину за законом відповідачу ОСОБА_2 , складається з права на земельну ділянку площею 0,1400 га, розташовану на території Хмелівківської сільської ради Володимирського району Волинської області, зареєстрованого в реєстрі за № 3-884.

Спадщина, на яку видано свідоцтва про право на спадщину за законом позивачці ОСОБА_1 , складається з права на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 3-888, права на земельну ділянку площею 3,8754 га, зареєстрованого в реєстрі за № 3-886, права на земельну ділянку площею 1,7707 га, зареєстрованого в реєстрі за № 3-890, права на земельну ділянку площею 0,1689 га, зареєстрованого в реєстрі за № 3-892, права на земельну ділянку площею 0,6000 га, зареєстрованого в реєстрі за № 3-894, та права на земельну ділянку площею 0,1500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрованого в реєстрі за № 3-896.

Водночас житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який є предметом цього спору, виданими 22 грудня 2023 року свідоцтвами про право на спадщину за законом не охоплений.

29 листопада 2024 року на замовлення ОСОБА_1 ТОВ «Бюро інвентаризації Ковель» виготовлено технічний паспорт з реєстраційним номером ТІ01:4166-9767-8200-9852 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком оцінювача ринкова вартість житлового будинку станом на 14 січня 2025 року становить 65 740 грн.

Постановою державного нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контори Хоми Ю.М. № 128/02-31 від 08 лютого 2024 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це нерухоме майно.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб — спадкоємців.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261–1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Належними доказами підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є відповідно дочкою та сином ОСОБА_3 , а отже належать до спадкоємців першої черги за законом.

Дружина спадкодавця ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилася, інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, прийняття спадщини породжує у спадкоємця право на спадщину з часу її відкриття, а оформлення такого права шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину та проведення державної реєстрації щодо нерухомого майна є наступними діями з його юридичного оформлення.

За змістом ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, при цьому відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отже, саме прийняття спадщини є юридичним фактом, з яким закон пов`язує набуття спадкоємцем права на спадкове майно, тоді як неможливість одержати свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа на майно не припиняє такого права та не може позбавляти спадкоємця можливості його судового захисту.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Судом установлено, що спірний житловий будинок належав спадкодавцеві ОСОБА_3 , увійшов до складу спадщини після його смерті, позивачка спадщину прийняла, однак оформити право на цей об`єкт у нотаріальному порядку не може через відсутність правовстановлюючого документа на будинок.

Водночас інший спадкоємець, який прийняв спадщину, — ОСОБА_2 — позов визнав та не заперечує проти визнання права власності на спірний будинок за позивачкою. Таке визнання узгоджується з матеріалами спадкової справи, укладеним між спадкоємцями договором про поділ спадщини та фактичним розподілом іншого спадкового майна між ними.

За таких обставин суд не встановив підстав вважати, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Враховуючи встановлені обставини у їх сукупності, належність спірного будинку спадкодавцеві, прийняття позивачкою спадщини, відсутність інших спадкоємців, права яких могли б бути порушені, неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку через відсутність правовстановлюючих документів та визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності на спірний житловий будинок у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 15, 16, 392, 1216–1218, 1220, 1223, 1261, 1268, 1273, 1296, 1297 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 142, 200, 206, 247, 258, 259, 263–265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом — задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Володимирського міського суду Ігор ВІТЕР