Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №154/2268/26 — Володимирський міський суд Волинської області

Копія

154/2268/26

3/154/852/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року суддя Володимирського міського суду Волинської області Каліщук А.А. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від начальника Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01.06.2026 року близько 16 год 19 хв повторно протягом року керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Заріччя, Володимирського району, Волинської області в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання рекомендованих поштових відправлень з повідомленням про вручення та надсиланням повідомлення у додаток «Вайбер». Із заявами чи клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Про причини неявки суд не повідомляв.

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 та від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, в разі коли фактичне місце проживання особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її зареєстрованому місцю проживання, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації щодо місця проживання особи, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм місцем проживанням покладається саме на фізичну особу.

Окрім цього, враховую те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлений про суд, до якого скеровано матеріали справи про адміністративне правопорушення, проте не цікавився його розглядом, не вжив жодних заходів для явки до суду чи для з`ясування стану розгляду справи.

Враховуючи наведене, а також завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, до яких належить охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності та запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством, вважаю за можливе розгляд справи проводити у відсутності ОСОБА_1 , оскільки суд вжив всіх необхідних та належних заходів для його своєчасного сповіщення про місце і час розгляду справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №681260 від 01.06.2026 р., копією відеозапису із нагрудної камери поліцейського, роздруківкою тестування приладом «Драгер», актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9. а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

З дослідженого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР.

Оскільки у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), а тому працівник поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що погодився ОСОБА_1 .

Відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 проходив на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння (0,77 проміле).

ОСОБА_2 підтвердив факт вживання алкоголю та був згідний із результатами огляду на місці зупинки, а тому поліцейським правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення та відсутні були підстави направляти водія на огляд на стан алкогольного сп`яніння у заклад охорони здоров`я.

Судом не встановлено порушень працівниками поліції при огляді на стан наркотичного сп`яніння вимог ст. 266 КУпАП, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому вимога огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є дійсною та береться судом до уваги.

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Вищенаведені докази є належними, допустимими та повністю підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, на підставі вищенаведених доказів в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9. а ПДР України.

Диспозиція ч.2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із дослідженої судом постанови Володимирського міського суду від 14.11.2025 року (справа№154/3423/25, провадження №3/154/1790/25), встановлено, що ОСОБА_1 14.11.2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП за що на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 13 років 2 місяці. Постанова набрала законної сили 16.12.2025 року.

Оцінивши всі зібрані та перевірені докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння .

В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд звертає увагу, що керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Станом на 06.10.2026 року невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом за постановою судді Володимирського міського суду Волинської області від 14.11.2025 становить 12 років 2 місяці та 10 днів.

Таким чином, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 згідно з постановою Володимирського міського суду Волинської області від 14.11.2025 року, будучи позбавленим права керування транспортним засобом на строк 13 років 2 місяці, до закінчення строку дії вказаного стягнення вчинив інше адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, за яке судом також застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то в силу ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.130 КУпАП, слід приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Володимирського міського суду Волинської області від 14.11.2025.

Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який повторно протягом року вчинив аналогічне правопорушення, приходжу до висновку, що слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, не вбачаючи правових підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, на підставі ч.2 ст.130 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати невідбуту частину додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосованого постановою Володимирського міського суду Волинської області від 14.11.2025 року по справі № 154/3423/25 та остаточно призначити ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 15 років 2 місяці та 10 днів.

Постанову Володимирського міського суду Волинської області від 04.11.2025 року по справі № 154/3423/25 в частині стягнення ОСОБА_1 штрафу у розмірі 51000 гривень, виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.

Штраф в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень підлягає стягненню на рахунок UA588999980313050149000003001 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач: ГУ ДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу 21081300 "адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху").

Відповідно до ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

Суддя: /підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя А.А. Каліщук