Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №592/9185/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/9185/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шияновська Т. В.

Номер провадження 33/816/1564/26Суддя-доповідач Терещенко О. І.

Категорія 483 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О.І., розглянув з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Буланова О.М., представника Сумської митниці Великодної Н.О. у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Сумської митниці Великодної Н.О. на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.09.2026, якою справу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 закрито за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.09.2026 справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0018/UA80500/2026 від 06.05.2026, ОСОБА_1 03.04.2022 на митному посту «Грушів» Львівської митниці вчинила дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER 4.6 HSE», р/н НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 вартістю 129909,20 грн як гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення даного автомобіля підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо одержувача, а саме: декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, та листа військової частини НОМЕР_3 від 01.04.2022 №5. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, представник Сумської митниці Великодна Н.О. подала апеляційну скаргу на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.09.2026.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 КК України, та накласти стягнення у межах санкції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України транспортного засобу як гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосування заходів нетарифного регулювання, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення даного автомобіля підроблених документів чи документів одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо одержувача.

23.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшли пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Буланова О.М., в яких останній заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Зазначив, що підставою для ввезення транспортного засобу Land Rover Range Rover 4.6 HSE, VIN НОМЕР_2 , 1995 року виготовлення як гуманітарної допомоги стало звернення командира в/ч НОМЕР_3 від 01.04.2022. Участь ОСОБА_1 полягала виключно у переміщенні транспортного засобу через державний кордон України. Після проходження митного оформлення автомобіль нею був переданий іншим особам для його ремонту та подальшої доставки до військової частини. Ремонт транспортного засобу здійснювала БО «Благодійний фонд «Меліос», який у подальшому передав вказаний автомобіль на потреби ЗСУ. Актом приймання-передачі гуманітарної допомоги, що складений між БО «Благодійний фонд «Меліос» та військовою частиною НОМЕР_4 , підтверджується, що вказаний транспортний засіб переданий безоплатно як гуманітарна допомога військовій частині НОМЕР_4 . Службова записка про визначення вартості ввезеного транспортного засобу є недопустимим доказом.

Жодним доказом не підтверджується провина ОСОБА_1 у формі прямого умислу. Вказаний транспортний засіб безпосередньо переданий для потреб ЗСУ та використовувався лише під час бойових дій. Та обставина, що в/ч НОМЕР_3 не підтвердила отримання вказаного автомобіля, не підтверджує його використання ОСОБА_1 в особистих цілях, зважаючи на умови, в яких було ввезено автомобіль, нагальність потреб в його використанні військовослужбовцями. Тому дотримання формальності передачі транспортного засобу на ЗСУ не може превалювати над необхідністю його нагального використання у ході бойових дій. Також матеріали справи не містять відомостей про те, що вказаний транспортний засіб був використаний в інший спосіб, в тому числі проданий на території України.

Більш того, не доведено, що вказаний вище автомобіль використовується в цивільному обороті або для потреб цивільного населення, тобто на цивільний облік не реєструвався, що свідчить про його використання для військових цілей та захисту країни від збройної агресії. Передача вказаного автомобіля іншій військовій частині як отримувачу гуманітарної допомоги свідчить про те, що наміри ОСОБА_1 були спрямовані на добровільну безоплатну передачу автомобіля військовій частині та не були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Представник Сумської митниці Великодна Н.О. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, причин неприбуття не повідомила.

Захисник Буланов О.М. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та не заперечував проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 .

У зв`язку із зазначеним апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Заслухавши представника Сумської митниці Великодну Н.О., захисника Буланова О.М., дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 489 МК України установлено, що при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої представником митного органу апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України у зв`язку із відсутністю та складу порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, з чим погоджується й апеляційний суд.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, за таких обставин.

03.04.2022 через пункт пропуску «Грушів-Будомеж» митного посту «Грушів» Львівської митниці громадянкою України ОСОБА_1 ввезено на митну територію України транспортний засіб «LAND ROVER RANGE ROVER 4.6 HSE», р/н НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 як гуманітарна допомога, що призначена для військової частини НОМЕР_3 .

У ході перевірки Сумською митницею 12.02.2026 за №7.24-3/20-01/8.2/527 було направлено запит до військової частини НОМЕР_3 з проханням підтвердити або спростувати факт отримання даного автомобіля, а також повідомити митницю про те, чи мали місце звернення військової частини НОМЕР_3 до будь-яких осіб про надання гуманітарної допомоги у вигляді автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER 4.6 HSE», р/н НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 .

У своєму листі від 26.02.2026 № 487 військова частина НОМЕР_3 повідомила, що транспортний засіб «LAND ROVER RANGE ROVER 4.6 HSE», р/н НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 не отримувала, звернень до будь-яких осіб про надання гуманітарної допомоги у вигляді вказаного транспортного засобу не надавала.

Відповідно до наданої Львівською митницею інформації, 03.04.2022 під час ввезення на митну територію України транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER 4.6 HSE», р/н НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 громадянка ОСОБА_1 подала: 1) декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 03.04.2022 (за формою, встановленою Додатком до Постанови Кабінету міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (зі змінами та доповненнями), у якій, зокрема, у графі 6 «Отримувач/Recipient» вказано - «військова частина НОМЕР_3 », у графі 7 «Фактичне місце призначення розвантаження вантажу/РІасе of unloading of goods» вказано - «Сумська область м. Охтирка», у графі 9 «Вид допомоги /Туре of assistance» - автомобіль «LAND ROVER RANGE ROVER 4.6 HSE», р/н НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 ; 2) звернення військової частини НОМЕР_5 від 01.04.2022 №5 стосовно сприяння у перетині кордону транспортним засобом «LAND ROVER RANGE ROVER 4.6 HSE», р/н НОМЕР_1 , (VIN): НОМЕР_2 ; 3) закордонний паспорт НОМЕР_6 , виданий 15.01.2018 органом 4614; 4) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; 5) договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність за цією статтею настає у випадку переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 3 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Отже, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Закриваючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд першої інстанції виходив із недоведеності наявності в діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення інкримінованого правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки він ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у справі, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Суд першої інстанції надав належну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги про те, що військова частина НОМЕР_3 у листі №487 від 26.02.2026 заперечує факт звернення командира військової частини від 01.04.2022, що і було підставою для ввезення транспортного засобу Land Rover Range Rover 4.6 HSE, VIN НОМЕР_2 як гуманітарну допомогу не є безумовною підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до звернення №5 від 01.04.2022, що адресоване начальнику Львівської митниці, військова частина НОМЕР_3 звернулась з проханням надати громадянці ОСОБА_2 дозвіл на ввезення транспортного засобу марки Land Rover модель Range Rover 4.6 HSE, рік виробництва 1995 для потреб їхньої частини (а. с. 58).

Факт підробки чи недійсності звернення №5 від 01.04.2022 військової частини НОМЕР_3 суду не доведений. Окрім того, докази того, що військова частина НОМЕР_3 заперечує факт видачі звернення №5 від 01.04.2022 також не надані.

Окрім того, у матеріалах справи міститься акт приймання-передачі гуманітарної допомоги, згідно з яким транспортний засіб Land Rover Range Rover 4.6 HSE, VIN НОМЕР_2 , 1995 року виготовлення Благодійним фондом «МЕЛІОС» переданий військовій частині НОМЕР_4 безкоштовно на безповоротній основі в задовільному технічному стані (а. с. 57).

Також у справі відсутні докази на підтвердження того, що військова частина НОМЕР_4 не отримала вказаний автомобіль як гуманітарну допомогу.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає обов`язкове встановлення умислу особи на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 , подаючи до митного оформлення декларацію та лист-звернення військової частини, достовірно знала про неправдивість зазначених у них відомостей або діяла з метою незаконного переміщення транспортного засобу через митний кордон України.

За таких обставин відсутність транспортного засобу на обліку військової частини НОМЕР_3 та заперечення військовою частиною факту його отримання не можуть бути безумовними та достатніми доказами наявності у діях ОСОБА_1 прямого умислу на незаконне переміщення товару через митний кордон України та не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин щодо фактичного використання автомобіля для потреб військовослужбовців.

При цьому будь-яких доказів використання транспортного засобу у цивільному обігу, його використання не за призначенням або отримання ОСОБА_1 будь-якої матеріальної вигоди від ввезення автомобіля, а також про його відсутність у військовій частині НОМЕР_4 матеріали справи таких відомостей не містять.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Отже, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції, однак не містять переконливих посилань на порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Під час апеляційного перегляду справи не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими доказами.

Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в постанові, та були б підставами для її скасування та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, як про те просить апелянт, нею не наведено і при розгляді апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено.

Висновки суду.

З урахуванням досліджених доказів, доводів апеляційної скарги представника митниці та заперечень захисника, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що поза розумним сумнівом не підтверджено того, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 483 МК України.

Істотні порушення норм матеріального та процесуального права, про які зазначила в апеляційній скарзі представник митниці, апеляційним судом не встановлені, а тому постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.09.2026 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника митниці - без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.09.2026 щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Сумської митниці Великодної Н.В. на цю постанову - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ТЕРЕЩЕНКО