Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №729/743/25 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/743/25

1-кп/729/34/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024270400000136 від 10.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобровиця, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

малолітнього потерпілого ОСОБА_7 ,

законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,

представника малолітнього потерпілого - адвоката ОСОБА_9

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

10.08.2024 близько 19 год. 05 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , робоча гальмівна система та система рульового керування якого були у технічно-справному стані, здійснюючи маневр та виїжджаючи з узбіччя на проїжджу частину дороги по вул. Незалежності у м. Бобровиця, Ніжинського району, Чернігівської області, неподалік домоволодіння №72, у порушення вимог пункту 2.3 б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), пункту 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), пункту 10.2 (виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі Правил), перед початком виконання маневру виїзду із узбіччя на проїжджу частину дороги по вул. Незалежності, м. Бобровиця, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність, зокрема, не переконався, що зміна ним напрямку руху буде безпечною для інших учасників руху, та створив тим самим небезпеку для руху водію мотоцикла «Viper JH 70» без р.н., неповнолітньому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перевозив на вказаному мотоциклі в якості пасажира малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У результаті створення діями ОСОБА_3 небезпеки для руху водію мотоцикла «Viper JH 70» без р.н., неповнолітньому ОСОБА_11 , та подальшого не вжиття останнім своєчасних заходів до зменшення швидкості керованого транспортного засобу, причиною виникнення необхідності в якому стало первинне недотримання правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля марки «DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів, унаслідок якого пасажир мотоцикла «Viper JH 70» без р.н., малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки, забійної рани правої гомілки, які отримані одночасно внаслідок дії тупого предмета по механізму удару тупого елементу транспортного засобу в тому числі при падінні з транспортного засобу в умовах дорожньо-транспортної пригоди, за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу, що відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості.

Порушення в зазначеній дорожній обстановці водієм ОСОБА_3 вказаних Правил є причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходяться у прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним правопорушення. Так, 10.08.2024 близько 19 год. 05 хв. він, керуючи автомобілем марки «DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , здійснюючи маневр та виїжджаючи з узбіччя на проїжджу частину дороги по вул. Незалежності у м. Бобровиця, Ніжинського району, Чернігівської області, неподалік домоволодіння №72, пропустив автомобілі, які рухалися по дорозі, після цього не побачив, що рухався мотоцикл «Viper JH 70» без р.н., з`їхав на дорогу та хотів здіснити маневр розвороту та відчув, що відбулося зіткнення. Водій мотоцикла «Viper JH 70» без р.н., ОСОБА_11 який перевозив на вказаному мотоциклі в якості пасажира малолітнього ОСОБА_7 в`їхав у переднє колесо і ліве крило його автомобіля. Ніяких маневрів обгону водій мотоцикла при цьому не здійснював.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального равопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України доведена іншими доказами, які безпосередньо були джослідженні в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні малолітній потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що він разом з братом ОСОБА_11 10.08.2025 року їхали на мотоциклі «Viper JH 70» по вул. Незалежності в м. Бобровиця зі сторони центру. Він їхав в якості пасажира на задньому сидінні. Швидкість у мотоцикла була не велика, приблизно 40-45 кмгод. Перебуваючи на задньому сидінні, він бачив автомобіль, який стояв спочатку на узбіччі, а коли вони під`їхали за 3-4 метри, різко виїхав на дорогу, після чого відбулося зіткнення. В результаті зіткнення він отримав тілесні ушкодження та лікувався в лікарні.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , показав, що 10.08.2024 близько 19 год. 05 хв. він рухався мотоциклі «Viper JH 70» без р.н. зі швидкістю 40-45 кмгод, на задньому сидінні якого перевозив свого малотнього брата ОСОБА_7 по вулиці Незалежності в м. Бобровиця в напрямку вокзалу. Він бачив, як на узбіччі, паралельно дорозі біля домоволодіння 72 стояв автомобіль марки «DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 і ніякої небезпеки не створював. Десь приблизно за 3-4 м від нього, автомобіль різко виїхав на дорогу та здійснив розворот, чим створив для нього небезпеку, в результаті чого відбулося зіткнення, його мотоцикл в`їхав у автомобіль. При цьому ОСОБА_11 зазначив, що він їхав по дорозі, ніяких маневрів обгону не робив. Після зіткнення малолітній брат впав, перелякався та почав кричати, отримавши тілесні ушкодження.

Окрім визнання вини обвинуваченим, показань малолітнього потерпілого, свідка, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується письмовими доказами, які були надані стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо у судовому засіданні:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.08.2024 року, за участю ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у присутності понятих, оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди, яке знаходиться на вул. Незалежності, біля домоволодіння № 72, зафіксовано стан дорожнього покриття, місце розташування слідів та об`єктів, які утворилися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, положення транспортних засобів;

- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицями до неї, яка містить загальний вид місця ДТП, інформацію про рух транспортних засобів;

- висновком експерта № СЕ-19/125-24/10214-ІТ від 05.11.2024 року інженерно-транспортної експертизи, згідно якого встановлено, що первинний контакт відбувся між правим пером передньої вилки і віссю переднього колеса мотоциклу марки Viper JH70, без реєстраційного номеру, та спицею (променем диска) лівого переднього колеса і подальшим контактуванням з лівою боковою панеллю переднього бампера автомобіля марки DAEWOO Lanos (реєстраційний номер НОМЕР_1 ). На момент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автомобіля марки DAEWOO Lanos (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), по відношенню до повздовжньої вісі мотоциклу «Viper» JH70 (без реєстраційного номеру), становив 27°± 7° (кут позитивний, який заміряється проти умовного ходу стрілки годинника). За недостатньої інформативності «Схеми до протоколу огляду місця події від 10.08.2024 року по факту дорожньо-транспортної пригоди в м. Бобровиця вул. Незалежності», відповісти на запитання «Де по відношенню до елементів дороги відбувся первинний контакт між автомобілем марки DAEWOO Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 та мотоциклу «Viper» JH70, без реєстраційного номеру?», в межах проведення даної експертизи, неможливо;

- висновком експерта № СЕ-19/125-24/10213-ІТ від 26.10.2024 року інженерно-транспортної експертизи, згідно якого встановлено, що на момент експертного огляду, доступними методами дослідження, технічних несправностей в системі робочого гальма переднього і заднього коліс мотоцикла марки Viper JH70 (рама № LB411Р107ЕСЗ13062), які б існували до моменту ДТП і перебували в причинному зв`язку з описаною дорожньо-транспортною пригодою, не виявлено. Оскільки на момент експертного огляду, доступними методами дослідження, технічних несправностей в системі робочого гальма мотоцикла, які б існували до моменту ДТП і перебували в причинному зв`язку з описаною дорожньо-транспортною пригодою, не виявлено, то відповісти на частину запитання «... якщо так, то чи міг їх виявити водій до події ДТП?», не є можливим, через не виявлення несправностей, які б існували до моменту ДТП. На момент експертного огляду система рульового керування мотоцикла марки Viper JH70 (рама № НОМЕР_3 ), у відмовному, технічно несправному стані. Несправність системи рульового керування полягає у деформації та руйнуванні правого пера вилки переднього колеса. Вказана несправність виникла від дії аварійних навантажень під час ДТП. Доступними методами дослідження, технічних несправностей в системі рульового керування мотоцикла марки Viper JH70 (рама № НОМЕР_3 ), які б існували до моменту ДТП і перебували в причинному зв`язку з описаною дорожньо-транспортною пригодою, не виявлено. Оскільки на момент експертного огляду, доступними методами дослідження, технічнх несправностей в системі рульового керування мотоцикла, які б існували до моменту ДТП і перебували в причинному зв`язку з описаною дорожньо-транспортною пригодою не виявлено, то відповісти на частину запитання «... якщо так, то чи міг їх виявити водій до події ДТП?», не єможливим, через не виявлення технічних несправностей, які б існували до моменту ДТП;

- висновком експерта № СЕ-19/125-24/10215-ІТ від 28.10.2024 року інженерно-транспортної експертизи, згідно якого встановлено, що доступними методами дослідження робочої гальмівної системи автомобіля марки DAEWOO Lanos (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), технічних несправностей, які б привели до втрати керованості і перебували у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, не виявлено. Оскільки доступними методами дослідження робочої гальмівної системи автомобіля DAEWOO Lanos технічних несправностей, які б привели до втрати керованості, не виявлено, то вирішити частину запитання - «... якщо так, то чи міг їх виявити водій до події ДТП?», в межах проведення даної експертизи, не можливо, через не виявлення несправностей. На момент експертного огляду, доступними методами дослідження системи рульового керування автомобіля марки DAEWOO Lanos (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), встановлено, що система рульового керування у відмовному, технічно несправному стані. Несправність системи рульового керування полягає у порушенні геометрії розташування коліс передньої підвіски, що відбулось в результаті провертання поворотного кулака відносно стійки передньої підвіски. Вказана несправність виникла в результаті прикладання аварійних навантажень до лівого переднього колеса автомобіля під час ДТП. Техічних несправностей, які б існували до моменту ДТП і перебували у причинному зв`язку з описаною дорожньо-транспортною пригодою, не виявлено. Оскільки на момент експертного огляду, доступними методами дослідження, технічних несправностей в системі рульового керування автомобіля марки DAEWOO Lanos (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), які б існували до моменту ДТП і привели до втрати керованості, не виявлено, то відповісти на частину запитання - «... якщо так, то чи міг їх виявити водій до події ДТП?», в межах проведення даної експертизи, не можливо, через не виявлення несправностей, які могли існувати до моменту ДТП;

- медичною карткою стаціонарного хворого № 7130 від 10.08.2024 року, відповідно до якої потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був госпіталізований у лікарню з діагнозом закритий перелом кістки правої стегнової кістки зі зміщенням;

- висновком № 54 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 10.08.2024 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ознак сп`яніння не виявлено;

- випискою із медичної карти стаціонарного хворого №7103 від 26.08.2024 року, яка засвідчує діагноз: закритий перелом правої стегнової кістки зі зміщенням;

- довідкою про фіксацію тілесних ушкоджень № 41 від 10.08.2024 року, в якій зафіксовано обставини отримання тілесних ушкодження та діагноз потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- висновком експерта № 118 від 09.11.2024 року судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до наданої медичної документації мали місце наступні тілесні ушкодження: закритий перелом правої стегнової кістки. Забійна рана правої гомілки. Виявлені тілесні ушкодження отримані одночасно внаслідок дії тупого предмета по механізму удару тупого елементу транспортного засобу в тому числі при падінні з транспортного засобу і могли бути заподіяними в строк та за обставин дорожньої транспортної пригоди, що викладені в описовій частині постанови, зокрема «10.08.2024 року о 19 годині 05 хвилин, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи мотоциклом Viper JH 70, в якого відсутній державний номерний знак та перевозячи в якості пасажира малолітнього брата ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухаючись по вулиці Незалежності в напрямку залізнодорожнього вокзалу, в м. Бобровиця, Ніжинського району, Чернігівської області поблизу господарства під № 72 здійснив зіткнення з автомобілем DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався в попутному напрямку та здійснював маневр з обочини дороги на проїжджу частину дороги відносно напрямку руху та в результаті чого здійснив зіткнення з вище вказаним мотоциклом при цьому ОСОБА_7 , тілесні ушкодження отримав під час падіння з мотоцикла». Враховуючи те, що всі описані вище тілесні ушкодження зумовлені комплексом однієї травми в умовах дорожньо-транспортної пригоди оцінка ступеня тяжкості цих ушкоджень проводиться в сукупності. Отже весь описаний вище комплекс тілесних ушкоджень зо ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу, відповідно до п.2.2.1в, 2.2.2 та 4.6 «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово - медично служби України» відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.03.2025 року та схемою до протоколу, в присутності двох понятих, за участю свідка ОСОБА_11 , його матері ОСОБА_8 , за адресою: м. Бобровиця, Ніжинського району, Чернігівської області, вул. Незалежності, поблизу господарства під № 72, під час якого ОСОБА_11 , розповів про обставини ДТП, що сталось 10.08.2024 року;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.03.2025 року та схемою до протоколу, в присутності двох понятих, за участю свідка ОСОБА_3 , за адресою: м. Бобровиця, Ніжинського району, Чернігівської області, вул. Незалежності, поблизу господарства під № 72, під час якого ОСОБА_3 , розповів про обставини ДТП, що сталось 10.08.2024 року;

- висновком експерта № СЕ-19/125-25/5831-ІТ від 28.04.2025 року інженерно-транспортної експертизи, згідно якого встановлено, що за відсутності в моделі розвитку події дорожньо-транспортної пригоди за показами ОСОБА_3 повного комплексу вихідних даних, що необхідний для проведення дослідження, які не дозоляють експерту, під час проведення даної експертизи дослідити цю модель, та відповісти на поставлене запитання - «Чи мав водій мотоцикла «Viper JH70», без номерного знаку, ОСОБА_11 , технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 , з моменту виникнення небезпеки для руху?» під час проведення даної експертизи експерт не має можливості. У цій дорожньо - транспортній ситуації, за моделлю розвитку події дорожньо - транспортної пригоди по показах ОСОБА_11 , водій мотоциклу «Viper JH70», без номерного знаку, ОСОБА_11 , з моменту виникнення небезпеки для руху, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos» (номерний знак НОМЕР_1 ).

У цій дорожньо-транспортній ситуації, в обох моделях розвитку події дорожньо-транспортної пригоди, що представлені на дослідження, з технічної точки зору, водій автомобілю «Daewoo Lanos», (номерний знак НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 , повинен був діяти в відповідності до технічних вимог п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України.

У цій дорожньо-транспортній ситуації, в обох моделях розвитку події дорожньо-транспортної пригоди, що представлені на дослідження, з технічної точки зору, водій мотоциклу «Viper JH70», без номерного знаку ОСОБА_11 , в даній дорожній ситуації, повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а з моменту виникнення небезпеки для руху в відповідності до технічних вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України з урахуванням терміну «небезпека для руху», що зазначено в п. 1.10 Правил дорожнього руху України.

За відсутності в моделі розвитку події дорожньо-транспортної пригоди за показами ОСОБА_3 повного комплексу вихідних даних, що необхідний для проведення дослідження, дослідити цю модель, та відповісти на поставлене запитання: - «Чи перебувають дії водія мотоцикла «Viper JH70», без номерного знаку, ОСОБА_11 , у причинному зв`язку з настанням вказаної дорожньо- транспортної пригоди?» під час проведення даної експертизи експерт не має можливості. У цій дорожньо-транспортній ситуації, за моделлю розвитку події даної дорожньо-транспортної пригоди по показах ОСОБА_11 , у дорожній ситуації, що склалася, в діях водія мотоциклу «Viper JH70», без номерного знаку ОСОБА_11 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України з урахуванням терміну «небезпека для руху», що зазначено в п 1.10 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, перебували в причинному зв`язку з настанням вказаної події дорожньо-транспортної пригоди.

У цій дорожньо-транспортній ситуації за обома моделями розвитку події даної дорожньо- транспортної пригоди, в діях водія автомобілю «Daewoo Lanos», (номерний знак НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 вбачається невідповідність технічним вимогам п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, перебували в причинному зв`язку з настанням події вказаної дорожньо-транспортної пригоди;

- висновком № 56 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 10.08.2024 року, згідно якого у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ознак сп`яніння не виявлено.

У судовому засіданні також були досліджені надані стороною обвинувачення документи, що стверджують допустимість доказів, здобутих у ході досудового розслідування:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024270400000136, згідно якого 10.08.2024 року о 19 годині 05 хвилин, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи мотоциклом Viper JH 70, в якого відсутній державний номерний знак та перевозячи в якості пасажира малолітнього брата ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухаючись по вулиці Незалежності в напрямку залізнодорожнього вокзалу, в м. Бобровиця, Ніжинського району, Чернігівської області поблизу господарства під № 72 здійснив зіткнення з автомобілем DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався в попутному напрямку та здійснював маневр з обочини дороги на проїжджу частину дороги відносно напрямку руху та в результаті чого здійснив зіткнення з вище вказаним мотоциклом. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла - малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому тіла правої стегнової кістки, рваної рани м`яких тканин правого коліна, зсаднена рана м`яких тканин гомілкового - колінного суглобу, останнього було оставлено до КНП «Бобровицька опорна лікарня» де надано першу медичну допомогу та невідкладно проведено обстеження, життю малолітнього ОСОБА_7 нічого не загрожує (ЄО 3303 від 10.08.2024);

- рапорт чергового ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 11.08.2024 року про те, що 10.08.2024 року о 19:05 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що10.08.2024 року о 19:05 за адресою м. Бобровиця, вул. Незалежності, буд. 99, диспетчер ЕМД повідомила про ДТП чоловіка з дитиною, які рухалися на велосипеді, збив автомобіль. Автомобіль на місці, потерпілі у свідомості;

- рапорт чергового ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 10.08.2024 року про те, що 10.08.2024 року о 23:30 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що10.08.2024 року о 23:29 за адресою м. Бобровиця, вул. Незалежності, ЧОДЛ поступив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в АДРЕСА_3 , навчається Бобровицька школа 4Б клас. Поступили о 22:30 по ЕМД, закритий перелом середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням, забійні рани правового колінного суглобу та нижньої третини правої гомілки, стан після ПХО та туалету рани. 10.08.2024 о 19:30 з братом їхалина мотоциклі та їх підрізав автомобіль по вул. Незалежності. Госпіталізували в ортопедо-травматологічне відділення;

- повідомлення про підозру від 30.04.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

За результатами аналізу доказів, суд приходить до висновку, про те, що надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази, є належними і допустимими і стороною захисту не спростовані. Порушення права на захист обвинуваченого на досудовому розслідуванні у судовому засіданні не встановлено.

Тому, суд в основу доведеності вини обвинуваченого у пред`явленому обвинуваченні покладає не тільки показання обвинуваченого, малолітнього потерпілого та свідка, які допитувалися в судовому засіданні, давали послідовні покази, сумніву у яких у суду не виникає, а також всі зазначені докази, які детально досліджені в судому засіданні в їх сукупності, які не містять логічних протиріч, підтверджують викладені фактичні обставини вчинення обвинуваченим протиправних дій, в яких його обвинувачують.

Таким чином, оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності та керуючись законом, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з вимогами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його скоєння та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, враховує особу обвинуваченого, його позитивні характеризуючі дані з місця проживання, раніше не судимий, його поведінку в судовому засіданні, давав правдиві, послідовні покази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд не може погодитися з доводами прокурора щодо виключення пом`якшуючої обставини, як щире каяття з підстав не відшкодування шкоди з огляду на таке.

Відшкодування завданої шкоди, яке, з-поміж іншого, є самостійною обставиною, що пом`якшує покарання, визначеною п. 2 ч. 1 ст. 66 КК, може додатково свідчити про розкаяння винної особи, однак не є вирішальним при встановленні наявності чи відсутності щирого каяття, яке в кожному випадку є оцінним та має встановлюватися, виходячи із матеріалів справи.

У судовому засіданні обвинувачений вказував, що він щиро розкаюється у скоєному, демонстрував готовність понести заслужене покарання, просив пробачення у потерпілого, разом з батьками мав намір відшкодувати шкоду, проте законний представник потерпілого відмовилася.

Таким чином, з огляду на викладене, не відшкодування шкоди потерпілому, є недостатніми для констатування відсутності щирого каяття, а навпаки його поведінка як на досудовому розслідуванні, так і під час судового розгляду свідчила про наявність такого каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Враховуючи обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , які істотно знижують ступінь суспільної небезпеки як щире каяття, його відверте визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире співчуття з приводу цього, його позитивну характеристику з місця проживання, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, досудову доповідь органу пробації про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, зі слів є офіційно працевлаштованим, а також те, що покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами. Призначаючи такий вид і розмір покарання, суд враховує, що ОСОБА_3 , не професійно керуючи транспортним засобом, грубо порушив правила дорожнього руху України, та в наслідок чого спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої малолітній потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вказане покарання сприятиме виправленню обвинуваченого в частині суворого дотримання ним в подальшому Правил дорожнього руху України, що надалі виключить можливість становити загрозу для оточуючого суспільства, в тому числі для учасників дорожнього руху, серед яких знаходяться діти і люди похилого віку.

Таким чином, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому такий вид та міра покарання, за глибоким переконанням суду, є необхідні й достатні для його перевиховання та виправлення, та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає не тільки тяжкості вчиненого, обставинам провадження, але і особі обвинуваченого, буде відповідати меті та цілям покарання.

На думку суду, наявність стабільнного доходу обвинуваченого, підтверджує реальну можливість сплатити штраф, виконати призначене покарання, буде співмірним та повністю досягне мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, призначення покарання саме у виді штрафу створить для обвинуваченого достатній і відчутний матеріальний стимул для суворого дотримання Правил дорожнього руху у майбутньому, водночас дозволить йому бути корисним суспільству, буде ефективним заходом матеріального та виховного характеру, достатнім економічним стимулом та каральним елементом без залучення додаткових контролюючих органів пробації.

Призначення інших, більш суворих покарань, на думку суду є абсолютно недоцільним.

Щодо заявленого цивільного позову в даному кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 в межах кримінального провадження звернулася до суду з позовом до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на свою користь 38787 ,78 грн. матеріальної шкоди та 300000,00 грн. моральної шкоди та витрати на правничу допомогу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 позовні вимоги законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 визнав частково.

Вирішуючи цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, суд приходить до такого висновку.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України). При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина перша, друга статті 264 ЦПК України).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частини перша та четверта статті 23 ЦК України).

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина перша статті 1167 ЦК України).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» (далі - Закон № 85/96-ВР)).

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).

Згідно з статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV).

Відповідно до статті 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, здійснює потерпілій фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у розмірі 10 відсотків страхової (регламентної) виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до статей 21-23 цього Закону.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Крім того, суд керується правовим висновком, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (755/18006/15-ц), відповідно до якого згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, завдана особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, підлягає відшкодуванню страховиком, у якого застрахована відповідальність особи, а не особою, яка завдала шкоди. Водночас, відповідно до ст. 41 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо шкода заподіяна транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, відшкодовує шкоду потерпілому саме МТСБУ.

Зокрема, за п.п. 69, 71-73 вказаної постанови, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавала шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавала шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, щозгідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, співідповідачем у справі має бути відповідний страховик чи МТСБУ.

У досліджених судом матеріалах справи відсутня інформація щодо страхування власником джерела підвищеної небезпеки цивільно-правової відповідальністі, докази цього не надано ні стороною обвинувачення, ні стороною захисту, ні потерпілими.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 пред`явила позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням лише до ОСОБА_3 . При цьому, потерпіла сторона не залучала до участі у розгляді справи у якості співвідповідача відповідного страховика чи МТСБУ.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову ( постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).

Оскільки позовні вимоги пред`явлені не до всіх належних відповідачів, суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком (у межах страхових сум) і винуватцем ДТП.

З огляду на викладене, позовні вимоги законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задоволенню не підлягають.

Разом з тим, потерпілій стороні слід роз`яснити їх право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з відповідними позовними вимогами до ОСОБА_3 та відповідного страховика або лише до ОСОБА_3 після виплати страховиком страхового відшкодування у межах страхових сум за заявою потерпілого. Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 199/6524/18 (провадження № 51-1748км19).

Щодо заявленої вимоги про стягнення з обвинуваченого на користь представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України витрати на правову допомогу враховано до складу процесуальних витрат.

Частина 2 ст. 120 КПК України відносить витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого до витрат на правову допомогу.

У разі ухвалення обвинувального вироку, згідно ч. 1 ст. 124 КПК України, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з обвинуваченого та не можуть бути розподілені між страховою компанією і обвинуваченим.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 02 листопада 2023 року у справі № 686/28824/21.

На обґрунтування вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу потерпілій стороні, надано договір № 16/07-25 про надання правової допомоги від 15 липня 2025 року, додаткову угоду №1 до договору № 16/07-25 про надання правової допомоги від 15 липня 2025 року, відповідно до якої сторони погодили, що вартість участі адвоката в одному судовому засіданні складає 1500,00 грн., квитанцію № 1433655 від 15 липня 2025 року про сплату ОСОБА_8 за надану правову допомогу адвокату ОСОБА_9 у розмірі 20 000,00 грн., а також квитанції №1433661 від 07 жовтня 2025 року та №1433665 від 26 листопада 2025 року у загальному розмірі 3000,00 грн., квитанції № 1433659 від 17 лютого 2026 року, № 1433662 від 11 березня 2026 року, № 1433663 від 02 квітня 2026 року, № 1433667 від 27 квітня 2026 року, № 1433670 від 17 червня 2026 року про сплату ОСОБА_8 за надану правову допомогу адвокату ОСОБА_9 у загальному розмірі 7500,00 грн., квитанцію № 1433669 від 06 жовтня 2026 року у розмірі 1500,00 грн. за представницво інтересів неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 в судових засіданнях.

Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 32000,00 грн. є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і суд не вбачає підстав для зменшення їх розміру з огляду на фінансовий стан сторін.

Відтак, процесуальні витрати потерпілої на правову допомогу у розмірі 32000,00 грн. підтверджуються документально, а тому підлягають стягненню з обвинуваченого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 14.08.2024 року, на речовий доказ автомобіль марки DAEWOO Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки «Viper» JH 70, не зареєстрований у встановленому законом порядку, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374, 381-382 КПК України ,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 21266 (двадцять одну тисячу двісті шістдесят шість) грн. 40 коп. за проведення судових експертиз.

У задаволенні цивільного позову законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 витрати на правову допомогу в розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 14.08.2024 року, на речовий доказ автомобіль марки DAEWOO Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки «Viper» JH 70, не зареєстрований у встановленому законом порядку.

Речові докази:

- автомобіль марки DAEWOO Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки «Viper» JH 70, без реєстраційного номеру, спідометр від мотоцикла, рештки пластмасових деталей від мотоциклу - залишити у користуванні власників після вступу вироку в законну силу.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1