Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №576/1155/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1155/26

Провадження № 2/576/702/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 15 вересня 2021 вони з відповідачем зареєстрували шлюб, від якого мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2026 року з нього на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та на менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

До шлюбу з ОСОБА_5 він з 27.10.2007 по 19.11.2018 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , від якого має сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 30 грудня 2020 року з нього на користь ОСОБА_8 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 22 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

На даний час, обставини змінилися таким чином, що позивач не в змозі сплачувати аліменти на утримання своїх дітей у вказаних розмірах, оскільки їх сукупний розмір складає 1/2 частину його заробітку. Крім того, із середини квітня 2026 року він почав військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПС України. Кошти, які він отримує під час несення прикордонної служби, він має намір витратити на придбання речей, які необхідні йому для проходження служби та виконання бойових завдань.

За таких обставин позивач просить змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , стягнувши їх у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше ніж 50% прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 12.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в прядку загального позовного провадження.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

30.06.2026 від відповідач також надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі та розгляду справи без її участі, а 06.10.2026 – про невизнання позовних вимог.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 26.08.2026 справу розподілено судді Сапону О.В.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11.03.2026 з позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення сином повноліття (а.с. 10).

Судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 30.12.2020 з позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_8 , на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення сином повноліття (а.с. 12).

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно ч. 1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Враховуючи зміст ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров`я учасників аліментних відносин.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставині сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав що до неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання що до зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що загальний розмір утриманих з нього аліментів становить частину його доходів. На даний час він проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України і має намір витрачати кошти на придбання речей для її проходження (карімати, окуляри, ремонт автомобіля тощо), що призведе до погіршення його матеріального становища, у зв`язку з чим не має можливості виплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в зазначеному судовому наказі розмірі.

Однак, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що з моменту постановлення судових рішень суттєво погіршився його матеріальний стан, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. З матеріалів справи не вбачається, що позивач змінив місце роботи чи його заробітна плата зменшилась. Самі ж по собі ті обставини, що з нього стягуються за судовими рішеннями аліменти на утримання двох дітей, а також, що він є військовослужбовцем, ще жодним чином не свідчить про те, що майновий стан позивача настільки погіршився, що це потребує зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, що існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, визначеніст.192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано і доказів зміни його матеріального стану, стану здоров`я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі.

Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Приймаючи до уваги, що позивач не довів належними та допустимими доказами свої вимоги про зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом, то суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 178, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до ОСОБА_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон