Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №644/10308/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/10308/26

Провадження № 3/644/2112/26

ПОСТАНОВА

про закриття провадження у справі

про притягнення до адміністративної відповідальності

05 жовтня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді – Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання –Книшенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2026 з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області надійшов адміністративний матеріал за вих. № 1187гб/41/14/04-2026 від 04.08.2026 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом – ОСОБА_1 ), про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП України.

Водій ОСОБА_1 30.07.2026 близько 17 год 00 хв за адресою: м. Харків, вул. Миру, 18 керував транспортним засобом (далі за текстом – ТЗ) Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом м. Харків, вул. Миру, 11 – Садове товариство «Світанок» без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на право провадження такого виду діяльності, вартість проїзду складає 50 (п`ятдесят) гривень, чим порушив вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 06.08.2026 справа № 644/10308/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 5).

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ч. 1 ст. 276 КУпАП).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 228460 від 30.07.2026 ОСОБА_1 30.07.2026 близько 17 год 00 хв здійснював перевезення пасажирів за маршрутом м. Харків, вул. Миру, 11 – Садове товариство «Світанок» за адресою: м. Харків, вул. Миру, 18, що відноситься до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Харкова на підставі ч. 1 ст. 276 КУпАП.

21.08.2026 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 8-11), заразом просив провести розгляд справи у його відсутність (а.с. 12).

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності, зокрема без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Судом досліджено та проаналізовано адміністративний матеріал, досліджено та оцінено докази на належність, допустимість, достовірність, а також достатність як кожного окремо, так у їх сукупності та встановлено.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 228460 від 30.07.2026 (а.с. 1) вбачається, що ОСОБА_1 30.07.2026 близько 17 год 00 хв за адресою: м. Харків, вул. Миру, 18 керував транспортним засобом Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом «м. Харків, вул. Миру, 11 – Садове товариство «Світанок» без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на право провадження такого виду діяльності, вартість проїзду складає 50 (п`ятдесят) гривень, чим порушив вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції ID реєстратора 472245, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення на оптичному диску (а.с. 2), судом установлено таке: час запису: 17:00:35-17:02:19 зафіксовано перевірку документів водія, зафіксовано, що кількість місць у ТЗ не відповідає технічним характеристикам ТЗ; час запису 17:02:20-17:04:35 зафіксована розмова працівника поліції з водієм, який відповідаючи на питання працівників поліції, надав інформацію щодо маршруту ТЗ та вартості проїзду; час запису 17:04:52-17:11:07 працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про те, що за переобладнання ТЗ буде винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а за перевезення пасажирів - складено протокол про адміністративне правопорушення та направлено до суду. Час запису: 17:11:08-17:12:30 повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП та роз`яснено процесуальні права згідно ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України. Час запису: 18:09:36-18:11:35 працівник поліції ознайомлює ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Індустріальному районному суді м. Харкова.

З рапорту інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП ст. лейтенанта поліції Рявець В.О. вбачається, що зупинено ТЗ Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перевірки документів установлено, що технічний стан ТЗ не відповідає вимогам правил та стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху, а саме: встановлено понаднормову кількість місць, що фактично становила 13, разом з місцем водія, заразом в ТЗ знаходилось три особи, які повідомили, що сплачують за проїзд, а водієм названо вартість проїзду в одні сторону – 50 грн, заразом, водій не є суб`єктом господарювання та не мав ліцензій на право надання послуг з перевезення пасажирів (а.с. 3).

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини події та додані до адміністративних матеріалів докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, суд вважає недоведеним факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, за таких підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

У розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу. А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Виходячи зі змісту ст. 7, 245, 279, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП, і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Так, положеннями ч.1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Насамперед саме слово «діяльність» означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об`єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.

Отже, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП (в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії та дозвільних документів) може бути лише суб`єкт господарювання.

Окрім того, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а також отримання від здійснення зазначеного виду діяльності дохід. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Водночас диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП є бланкетною, і у разі притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею Закону необхідно встановлювати та зазначати в протоколах про адміністративні правопорушення, норми яких саме законів порушено всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.

Суд бере до уваги, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарської діяльності, заразом, суд звертає увагу, що згідно протоколу ВАБ № 228460 від 30.07.2026, у графі місце роботи (навчання), посада, зазначено, що ОСОБА_1 тимчасово не працює, не надано документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання.

Судом враховано, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 упродовж 2026 року тричі або більше особисто здійснював перевезення пасажирів за плату, зокрема не долучено інших протоколів, відеозаписів з інших дат, пояснень пасажирів, квитків, чеків, відомостей про отримання коштів, графіків рейсів, оголошень про надання послуг, обліку доходів або будь-яких інших доказів повторюваності та систематичності дій саме ОСОБА_1 .

Окрім цього, суд звертає увагу, що автор протоколу, зробивши висновок про провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, не звернув уваги, що відповідно до приписів Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензію має право отримати лише суб`єкт господарювання. Водночас, суб`єкти господарювання це фізичні особи - підприємці чи організації, які на основі юридично відокремленого майна в межах своєї господарської компетенції безпосередньо здійснюють господарську діяльність і використання її результатів або управлінську діяльність в економіці. Однак, автор протоколу, одночасно зазначає у протоколі, що ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання.

Суд критично сприймає посилання органу, що складав протокол на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , який використовував для надання послуг з перевезення пасажирів з метою отримання прибутку, оскільки працівниками поліції не долучено пояснення опитаних осіб, які користувалися послугами ОСОБА_1 , а також інших осіб, які могли б підтвердити систематичність надання послуг ОСОБА_1 .

Судом враховано неконкретність обставин у протоколі, де все викладено загальними фразами, є порушенням права на захист, гарантованого ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, оскільки це не дозволяє особі зрозуміти суть обвинувачення і належно підготувати свій захист, і ЄСПЛ неодноразово визнавав це порушенням, що робить таке обвинувачення неправомірним, і вимагає від держави чіткого, детального викладення, що включає час, місце, спосіб та наслідки діяння, а не лише загальні формулювання.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, полягає у здійсненні господарської діяльності, тобто, процесу обміну товарами та грошима.

Відповідно до рекомендацій наданих у постанові Пленуму від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз`яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з зокрема і тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (неменше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємництва та юридичними особами.

Отже, обов`язковою ознакою господарської діяльності є систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року). Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємництва.

З огляду на зазначене під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП при встановленні об`єктивної сторони складу правопорушення, яке полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, з`ясуванню підлягають як факти здійснення надання послуг особою без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, так і факти систематичності такої діяльності (три і більше разів) її самостійність, ініціативність, наявність в особи господарської компетенції щодо такої діяльності. Об`єктивна сторона цього складу адміністративного правопорушення може полягати у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання (у межах фабули протоколу про адміністративне правопорушення). Встановлюючи склад цього адміністративного правопорушення, суд встановлює також суб`єкта його вчинення, яким може бути як громадянин так і посадова особа, до службових обов`язків якої віднесено забезпечення установлених правил у сфері господарської діяльності, а також вину такого суб`єкта у формі умислу чи недбалості.

З огляду на наведене вище, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 систематично здійснював перевезення пасажирів за маршрутом м. Харків, вул. Миру, 11 – Садове товариство «Світанок»» без ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, з метою отримання прибутку, а саме, не менше трьох разів протягом одного календарного року та відповідно у останньої виник обов`язок щодо отримання ліцензії. Наявність лише самого протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо для підтвердження систематичності таких дій.

Окрім цього, суд бере до уваги, що у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання, і паралельно міститься висновок про провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за приписами якого ліцензію має право отримати лише суб`єкт господарювання, а суб`єкт господарювання це фізична особа - підприємець чи організація, які на основі юридично відокремленого майна в межах своєї господарської компетенції безпосередньо здійснюють господарську діяльність і використання її результатів або управлінську діяльність в економіці.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.(«Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016)

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що в досліджених матеріалах за складеним протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 228460 від 30.07.2026 відсутні належні та достатні докази того, що ОСОБА_1 є суб`єктом означеного правопорушення, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Отже, керуючись ст. 7, 9, 23, 164, 245, 251, 252, п. 1 ч. 1 ст. 247, 280, 283-285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі № 644/10308/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко