Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №644/12107/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/12107/25

Провадження № 2/644/1387/26

06.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення заборгованості

у с т а н о в и в :

Позивач в особі представника Борисенко І.А., яка діє на підставі довіреності, звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова», КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. З 01.12.2021 на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» 31.10.2021. З 01.07.2022 набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внітрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та іншої власності, які також опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» 01.06.2022. Зазначеними індивідуальними договорами та публічними договорами визначено порядок укладення договорів, надання/отримання послуг КП «Харківські теплові мережі», нарахування, оплата та інші суттєві умови правовідносин. Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячої води. Відповідачам щомісячно направлялись рахунки на оплату наданих послуг. Проте, обов`язку щодо повної та своєчасної сплати за надані послуги відповідачі не здійснюють, що призвело до утворення заборгованості станом на 01.11.2025 у розмірі 61 584 грн 69 коп., з якої: 52 350 грн 43 коп. за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2016 по 31.10.2025, 1 205 грн 40 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.10.2025, 7 179 грн 44 коп. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.12.2016 по 31.10.2025, 849грн 42 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.10.2025. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань позивачем було нараховано 3% річних та інфляційні втрати. Просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за централізоване опалення за період з 01.12.2016 по 16.05.2021 у розмірі 31 859 грн 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 005 грн 48 коп., 3 % річних у розмірі 1 148 грн 46 коп.; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за централізоване опалення за період з 17.05.2021 по 31.10.2025 у розмірі 12 203 грн 69 коп., заборгованість за централізоване постачання гарячої води за період з 17.05.2021 по 31.10.2025 у розмірі 7 179 грн 44 коп., 1 205 грн 40 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.10.2025, 849 грн 42 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.10.2025 та понесені судові витрати.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 26 грудня 2025 року позовну заяву прийнято, провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

23 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Борисенко І.А. надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що лічильник обліку гарячої води в квартирі АДРЕСА_2 – не встановлений, тому нарахування за постачання гарячої води відбувається за нормами споживання. Особовий рахунок закріплений за квартирою АДРЕСА_2 оформлений на ОСОБА_1 . Посилається, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) у період з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020р. встановлений карантин на всій території України. Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392, від 22 липня 2020 р. № 641, від 9 грудня 2020 р. № 1236 (із змінами і доповненнями) встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 карантин продовжений на всій території України з 22 травня 2020 р. до 30 червня 2023 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX внесено зміни до законодавчих актів, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559,

681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Таким чином, враховуючи те, що строк позовної давності за період з 12 березня 2017 року закінчувався 12 березня 2020р., а також те, що на всій території України запроваджено карантин до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину, то період заборгованості з 12 березня 2017 року не виходить за строки позовної давності. Законом України від 15.03.2022 №2120 -1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: « У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії». Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-1Х від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи. Таким чином, керуючись ст. 49 ЦПК України позивач, враховуючи часткову оплату відповідачами суми боргу та строк позовної давності, уточнює свої позовні вимоги та просять сягнути з ОСОБА_1 : 38 799 грн 38 коп. - заборгованість за постачання теплової енергії за період з 01.05.2017 по 16.05.2021, 3 005 грн 48 коп. – інфляційні втрати, 1 148 грн 46 коп. – 3% річних. Солідарно стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 : 12 226 грн 39 коп. - заборгованість за постачання теплової енергії за період з 17.05.2021 по 31.10.2025, 4 084 грн 39 коп. - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 17.05.2021 по 31.10.2025,

2 532 грн 40 коп. – судові витрати, які складаються із суми судового збору та витрат, пов`язаних з відправкою відповідачам позовної заяви з додатками.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином та своєчасно. Одночасно з позовною заявою представником позивача – Борисенко І.А. надана заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача; позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про що свідчать розписки в матеріалах справи.

Від відповідачки ОСОБА_1 через канцелярію суду неодноразово надходили заяви про відкладення справи, так: 21 квітня 2026 року за Вх. № 15628/26Вх у зв`язку з мирним урегулюванням спору; 18 травня 2026 року за Вх. № 20118/26Вх для надання часу для підготовки до судового засідання; 30 червня 2026 року за Вх. № 27746/26Вх для повної підготовки та ознайомлення з матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з матеріалами справи ознайомлена в повному обсязі, про що свідчить відповідна розписка (а.с. 44).

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачі про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно

10 вересня 2026 року за Вх.№38733/26/Вх через канцелярію суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшла заява про застосування строку позовної давності. На обґрунтування заяви зазначено, що вона вважає, що позивачем при зверненні із зазначеним позовом до суду пропущено строк позовної давності, який згідно ст. ст. 257, 268 ЦК України складає три роки. Зазначає, що в даному випадку строк позовної давності за період з 07.05.2016 по 16.12.2023 сплинув, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Просить застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог за період, що перевищує три роки до дня звернення з позовом до суду.

Відповідачі не використали наданого законом процесуального права на подачу відзиву на позовну заяву. Заяв про відкладення судового засідання, призначеного на 06 жовтня 2026 року, чи розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило. Відповідачами не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачі обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надали, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 11.12.2025, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з 27.08.2014 (а.с. 7).

Будинок АДРЕСА_3 є багатоквартирним, з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює позивач - КП «Харківські теплові мережі».

Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 на ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 25 Закону України «Про теплопостачання», теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, до 01.05.2019 регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV (далі за текстом Закон України від 24.06.2004 № 1875-ІV), з 01.05.2019 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі за текстом Закон України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004, ч. 1 ст. 1 Закону України № 2189-VІІІ від 09.11.2017, житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004, п. 5.ч. 2 ст. 7 Закону України № 2189-VІІІ від 09.11.2017, споживач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста» від 20.12.2006 № 1186 визначено виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води. Вказане рішення було прийнято Виконавчим комітетом Харківської міської ради з метою забезпечення безперебійної експлуатації енергетичного обладнання та споруд, підвищення надання якості послуг з теплопостачання та підігріву гарячої води, згідно Закону України «Про захист прав споживачів».

Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м.Харкова КП «ХТМ» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання – протягом року.

З 01 грудня 2021 року на підставі ч.5 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. №2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії на індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «ХТМ» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua від 31.10.2021 року.

Відповідно до п.4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.

Відповідно до п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.

Відповідно до п.51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період.

Згідно з п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За змістом ст. 24 ч. 3 Закону України «Про теплопостачання» послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія-товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Споживач теплової енергії- фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Тобто регулювання відносин здійснюється щодо постачання теплової енергії, яка призначена для купівлі- продажу. Основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

За Правилами користування теплової енергії від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергіє є фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, або юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно договору.

КП «ХТМ» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно із Законом Україні «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1182.

Відсутність відповідного договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості за послуги опалення, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією в даних правовідносинах є надання послуг та їх отримання відповідачами.

За приписами ч. 5 ст. 13 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

У період з березня 2007 року по червень 2022 року КП «ХТМ» здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП «Жилкомсервіс».

З 01.07.2022 набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «ХТМ» в мережі Інтернет за адресою: www.hts.kharkov.ua 01.06.2022 (далі - Публічні договори).

Зазначені договори укладені з урахуванням ст.ст. 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Згідно з п. 2 Публічних договорів договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору.

Відповідно до п. 4 зазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Відповідно до п. 5 Публічних договорів виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим договором.

Пунктами 13, 14, 15 Публічних договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 13). Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (п. 14). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (п. 15).

Згідно з пунктами 30, 31 Публічних договорів договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 30). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін (п. 31).

Виходячи з положень статті 4 зазначених Публічних договорів датою їх акцептування є 01.07.2022, тобто факт отримання послуг.

Разом з тим недотримання вимог законодавства щодо належного виконання зобов`язання призводить до порушення зобов`язань.

У відомості про нарахування та оплату за послуги теплопостачання з урахуванням періоду платежів, доданої до матеріалів справи, зазначено тарифи на опалення/гарячу воду, що застосовувались у певний період, опалювальна площа квартири, кількість зареєстрованих в квартирі осіб, нараховані суми та сплачені споживачами кошти.

Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Стаття 543 ЦК України передбачає, що в разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсягу як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.

Відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили.

Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд доходить висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.

Досліджуючи вимоги позивача та доводи відповідачки ОСОБА_1 в частині періоду виниклої заборгованості, суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України)

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями ч.1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, оскільки з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк його дії.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду 06 вересня 2023 року у справі №910/18489/20, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі 947/8885/21.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 карантин на всій території України був скасовано з 01 липня 2023 року.

Згідно п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023, який набрав законної сили з 30.01.2024, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Законом від 14.05.2025 № 4434 – IV «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключений пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Зазначений закон набув чинності 04 вересня 2025 року.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Відповідачкою ОСОБА_1 подана заява про застосування строків позовної давності.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною позовною заявою до суду є 17 грудня 2025 року.

Позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 23.09.2026, просить стягнути заборгованість за постачання теплової енергії за період з 01.05.2017 по 16.05.2021 з ОСОБА_1 та солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за постачання теплової енергії за період з 17.05.2021 по 31.10.2025 в розмірі 12 226 грн 39 коп., заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 17.05.2021 по 31.10.2025 в розмірі 4 084 грн 39 коп., що також підтверджується наданою відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу (а.с. 66-67).

Відповідачі вказані розрахунки не оскаржили, проте заперечують щодо періоду за який позивач просить стягнути заборгованість.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, на пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною позовною заявою до суду – 17 грудня 2025 року , строк позовної давності позивачем не пропущено.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

В даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України.

У зв`язку із простроченням відповідачами сплати комунальних послуг, позивачем заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_1 індексу інфляції за час прострочення в розмірі – 3 005 грн 48 коп. та 3% річних від простроченої суми в розмірі – 1 148 грн 46 коп., нараховані за період з 01.03.2019 по 30.11.2021.

За змістом постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» зазначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», Кабінет Міністрів України установив, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, з 24 лютого 2022 року існує заборона на нарахування пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, сума інфляційних втрат та 3% річних нараховані відповідачам за період з 01 березня 2019 року по 30 листопада 2021 року включно, тобто з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022.

Відповідачкою ОСОБА_1 контррозрахунок нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних не надано.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Таким чином, суд, встановив, що відповідачі є споживачами комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , за комунальні послуги, які надає позивач, в повному обсязі не сплачують, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, тому суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 23228 від 08.12.2025 під час звернення до суду з вказаним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн 00 коп., що відповідає коефіцієнту 0,8 від 3028,00 грн (ставка судового збору, визначена ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Частиною першою ст. 133 ЦПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат пов`язаних з надсиланням відповідачам копії позовної заяви з додатками. На підтвердження зазначених витрат представником позивача надано квитанції АТ «Укрпошта» на загальну суму 110 грн 00 коп.

Враховуючи, що позов судом задоволений у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в рівних частинах понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 110 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 76, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість в загальному розмірі 42 953 (сорок дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят три) грн 32 коп., з якої: 38 799 грн 38 коп. – заборгованість за постачання теплової енергії за період з 01.05.2017 по 16.05.2021, інфляційні втрати у розмірі 3 005 грн 48 коп., 3 % річних у розмірі 1 148 грн 46 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість в розмірі 16 310 (шістнадцять тисяч триста десять) грн 78 коп., з якої: 12 226 грн 39 коп. – заборгованість за постачання теплової енергії за період з 17.05.2021 по 31.10.2025, 4 084 грн 39 коп. – заборгованість по послуги з постачання гарячої води за період з 17.05.2021 по 31.10.2025.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму сплаченого судового збору 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. – по 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. з кожного та судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 110 (сто десять) грн 00 коп. - по 55 (п`ятдесят п`ять) грн 00 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_2 в філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 06.10.2026.

Суддя В.О. Попова