Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №644/4301/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/4301/25

Провадження № 2/644/1252/26

06.10.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

при секретарі – Книшенко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 644/4301/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в :

19.05.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі вказаним позовом та просила стягнути зі ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , 2014 року народження, у твердій грошовій сумі – 10000,00 грн. до її повноліття, а також 5000,00 грн. на її утримання, як особи, яка здійснює догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи «А» .

В обґрунтування позову зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 09.10.2010 по 25.11.2023 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4 , батьком якої записаний відповідач. Після розірвання шлюбу дочка залишилася проживати з нею, однак відповідач, який є працездатною особою та вочевидь має дохід, з часу розірвання шлюбу не бере участі у спільних витратах на дитину, не приймає участі у її вихованні.

Дочка страждає на дитячий церебральний паралічу зв`язку з чим їй встановлено інвалідність, у зв`язку зі збройною агресією рф, вона вимушена була з дитиною переїхати до Австрійської Республіки, де вимушена орендувати житло, вартість оренди якого складає 560 євро на місяць, а після розірвання шлюбу в 2023 ці витрати повністю несе вона, крім того вона вимушена витрачати кошти на лікування та реабілітацію дитини, що складає близько 2165 євро на місяць.,

11.06.2025 ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова прийнято позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та відкрито справу в порядку спрощеного позовного провадження.

19.11.2025 ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова задоволеного клопотання представника позивачки про витребування доказів.

23.03.2026 ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова задоволеного клопотання представника позивачки та цивільну справу направлено до Верховного Суду для визначення підсудності.

07.04.2026 ухвалою судді Касаційного цивільного суду Верховного Суду відмовлено у визначенні підсудності цивільної справи за позовом позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

При судовому розгляді представник позивачки – адвокат Зарицька К.Ю. позов підтримала та просила його задовольнити з врахуванням необхідних витрат на лікування та розвиток дитини, а також фінансового положення самої позивачки, яка вимушена весь час приділяти дитині. В подальшому подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Позивачка про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно, у судове засідання не прибула, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно у судове засідання не прибув. Відзив на позовну заяву не надав.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 25.10.2023 рішенням Салтівського районного суду м. Харкова задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 09.10.2010 Московським ВРАЦС Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 845.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Відповідно до відомостей Довідкового бюро Центральної реєстраційної служби міста Відень, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані у кв. АДРЕСА_1 .

Відповідно до наданої суду копії договору ОСОБА_5 та ОСОБА_6 01.01.2023 уклали договір оренди у квартири АДРЕСА_1 вартістю 560 євро на місяць.

Відповідно до медичного висновку № 79 про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 04.12.2023 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджено діагноз: дитячий церебральний параліч, спастична диплегія, рухові порушення IV рівня, GMFCS, (G 80) підгрупа «А»

За повідомленням КНП «міська дитяча поліклініка № 7» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з квітня 2016 перебуває під наглядом фахівців з діагнозом: дитячий церебральний параліч, спастична диплегія. Рухові порушення 4 рівня по класифікації GMFCS. Функція рук 3 рівня по MACS. Спастична дизартрія. Вроджена вада ЦНС: гіпоплазія мозолистого тіла. Еквіновальгусна деформація ступнів.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Виходячи з положень ст.ст.181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов`язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, судовий (спірний) спосіб виконання обов`язку утримувати дитину, тобто стягнення аліментів на підставі рішення суду, є можливим у разі відсутності домовленості (договору) між батьками про сплату аліментів.

За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.

Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.

У ч. 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків або інших законних представників дитини є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти (постанова Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19).

З своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, з ким проживає дитина і який бере активну участь у її вихованні. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц, від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, від 14 серпня 2024 року у справі № 760/4661/20).

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, а саме те, що дитина проживає разом з матір`ю, перебуває на її утриманні, а також враховує наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують сплату відповідачем аліментів у добровільному порядку, відтак, відповідно до вимог сімейного законодавства дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку своїх батьків.

Відповідач ОСОБА_2 , є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних протипоказань встановлених відповідачу щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності суду не надано, інших утриманців та соціальних зобов`язань, що в сутності впливає на матеріальне становище, також суду не надано, крім того, відповідач не скористався правом подати докази на спростування заявлених вимог.

Звернувшись до суду з позовом про стягнення аліментів у розмірі 10000,00 грн. щомісячно, на дитину, позивач виходила з наявності особливих потреб дитини та з власної оцінки майнового стану відповідача та наявності у нього матеріальної можливості сплачувати аліменти у зазначеному розмірі.

Згідно з положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі.

Це відповідна (фіксована) сума коштів на утримання дитини, яка не є одноразовим платежем, а твердою грошовою сумою, визначеною судом на утримання дитини до її повноліття.

Змістом ч.1, ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 182 СК України, суд враховуючи як матеріальне становище позивача, яка проживає з дитиною, є особою працездатного віку, так і матеріальне становище відповідача, який є особою працездатного віку, наявності у нього хронічних захворювань, які б суттєво впливали на його фізичний стан та перешкоджали сплачувати аліменти, судом не встановлено, вважає, що розмір аліментів який буде стягуватись на утримання дитини повинен бути встановлений у твердій грошовій сумі, та беручи до уваги щоденну потребу дитини, вважає, що розмір аліментів який буде стягуватись на утримання дитини сторін повинен бути встановлений у розмірі 10000,00 грн., щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. При визначенні розміру аліментів, суд враховуючи насамперед інтереси дитини, її право на належний рівень життя та забезпечення нормальної життєдіяльності, виходить із засад розумності та справедливості, враховує можливість відповідача надавати допомогу у зазначеному розмірі, якої буде достатньо, з урахуванням подальшого утримання дитини з боку позивача, для забезпечення належного матеріального утримання малолітньої дитини та її гармонійного розвитку.

При цьому суд зазначає, що сума присуджених до стягнення аліментів підлягає індексації відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, у зв`язку з чим суд присуджує відповідачу до сплати аліментів на утримання дочки починаючи з 19 травня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

За загальним правилом, передбаченим ст. 75 Сімейного кодексу України, встановлено, що дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

У той же час СК України визначені особливості надання утримання дружині з якою проживає дитина з інвалідністю.

Статтею 88 СК України встановлено, що якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Частина 1 ст. 80 СК України встановлює підстави, за яких виникає зазначене вище право: один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю; дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду; цей з подружжя опікується нею; другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відсутність хоча б однієї із перерахованих підстав не призводить до виникнення відповідного юридичного складу та не надає особі права на утримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до ч.ч. 2 - 4 ст. 84 та ст. 86 і ст.88 цього Кодексу.

Доказування у такій категорії справ має ґрунтуватися на сукупності доказів. Інвалідність дитини підтверджується відповідним висновком МСЕК. Проживання з дитиною слід доводити довідкою житлово-експлуатаційної організації та показами свідків. Опікування над дитиною та неможливість дитини обходитись без постійного стороннього догляду слід підтвердити відповідними медичними документами, в тому числі рекомендаціями лікарів, випискою з амбулаторної картки хворого, довідкою лікувальної установи тощо. Не менш важливим є доказування платоспроможності платника аліментів.

Особливістю цього права є його тривалий характер, оскільки воно триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з квітня 2016 перебуває під наглядом фахівців з діагнозом: дитячий церебральний параліч, спастична диплегія. Рухові порушення 4 рівня по класифікації GMFCS. Функція рук 3 рівня по MACS. Спастична дизартрія. Вроджена вада ЦНС: гіпоплазія мозолистого тіла. Еквіновальгусна деформація ступнів. Та визнана дитиною з інвалідністю підгрупи «А»

Відповідно до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 року № 2961-IV (з подальшими змінами): дитина з інвалідністю - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Статтею 19 Закону України «Про охорону дитинства» визначено безпосередній причинний зв`язок інвалідності з потребою у сторонньому догляді, як форми додаткової соціальної допомоги та захисту.

Норма ст. 88 СК України встановлює підстави, за яких виникає зазначене вище право: один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом; дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду; цей з подружжя опікується нею; другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Отже, виходячи з аналізу наведеної норми, обов`язковими умовами виникнення права на утримання одного з подружжя, з яким проживає дитина-інвалід, є не тільки наявність в дитини інвалідності, але й неспроможність дитини обходитись без постійного стороннього догляду, а також наявність в другого з подружжя можливості надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до п. 3 Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917 особам віком до 18 років комісіями встановлюється категорія “дитина з інвалідністю”, а особам віком до 18 років, які мають виключно високу міру втрати здоров`я та надзвичайну залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування, - категорія “дитина з інвалідністю підгрупи А”.

Відповідно до відкритих джерел рухові порушення 4 рівня за класифікацією GMFCS: Це один із найважчих рівнів моторних порушень. Діти з 4 рівнем GMFCS не можуть пересуватися самостійно.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Cудом встановлено, що ОСОБА_7 є дитиною з інвалідністю віком до 18 років, має виключно високу міру втрати здоров`я та надзвичайну залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і фактично не здатна до самообслуговування, у зв`язку з чим встановлено - категорія “дитина з інвалідністю підгрупи А”, проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, батько дитини є працездатною особою, отже наявні загальні умови для стягнення аліментів на утримання позивачки у розмірі 5000,00 грн. щомісячно на ввесь час її проживання з дитиною з інвалідністю до припинення статусу дитини з інвалідністю.

Суд зазначає, що згідно положень ч. 1, 3 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць

Крім того, у відповідності до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь Держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок (позовна вимога про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 229, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 10000,00 грн., (десять тисяч) щомісячно, починаючи з 19 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч) щомісячно, починаючи з 19 травня 2025 року і на ввесь час її проживання з дитиною з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до припинення статусу дитини з інвалідністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуального кодексу України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Повне текст рішення складено 06.10.2026 р.

Учасники справи:

Позивачка – ОСОБА_1 – реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя: Ізмайлов І.К.