Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №517/1135/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/1135/26

Провадження № 3/517/484/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року с-ще Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гулянка Красноокнянського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП

установив:

До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Протокол складений інспектором СРПП Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Якименком І.Ю.

Відповідно до адміністративних матеріалів установлено, що 24 вересня 2026 року біля 21 год 00 хв по вулиці с. Нова Шибка Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager Alcotest 6810», який показав 1,95 ‰, під відеофіксацію на нагрудну камеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 (а) ПДР.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 27-28, 29). Водночас у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутність, в якій він зазначив, що вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнає (а.с. 12).

Про вказане судове засідання ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення йому SMS-повідомлення, що підтверджено довідкою про його доставку (а.с. 29). Варто наголосити, що у матеріалах справи наявна підписана ОСОБА_1 заявка на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення (а.с. 13).

Також, інформація щодо дати, часу та місця розгляду справи була розміщена на офіційному вебсайті Захарівського районного суду Одеської області, що дозволяло ОСОБА_1 самостійно її переглянути.

При цьому суд ураховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові у справі № 0870/8014/12 від 15 травня 2019 року, згідно якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Частиною 1 статті 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Отже, ураховуючи строки розгляду справи, визначені частиною 1 статті 277 КУпАП, які є присічними та те, що ОСОБА_1 обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, а також ураховуючи, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за його відсутності.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, жодних пояснень суду не надав, а тому суд при прийнятті рішення керується доказами, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 780537 від 24 вересня 2026 року, з якого вбачаються дані про його особу, дату, час, місце та обставини скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, який підписаний останнім без будь-яких зауважень щодо його змісту. Також згідно пояснень наданих ОСОБА_1 в протоколі, останній власноручно вказав, що дійсно керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. З протоколом згоден (а.с. 1), квитанцією аналізаторів парів спирту «Drager Alcotest 6810» від 24 вересня 2026 року, згідно якого станом на 24 вересня 2026 року у крові ОСОБА_1 виявлено 1,95 ‰ алкоголю. У вказаній квитанції міститься підпис ОСОБА_1 (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 на стан вживання алкоголю проведений за результатом виявлення ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) спеціальним технічним пристроєм «Drager Alcotest 6810», результат огляду позитивний – 1,95 ‰. З результатами тестування ОСОБА_1 згоден (а.с. 4), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують реакцію та швидкість реакції від 24 вересня 2026 року, з якого вбачається, що у результаті огляду працівниками поліції водія ОСОБА_1 , у останнього виявлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, та те, що водій не доставлявся до медичного закладу у зв`язку із проходженням огляду на місці зупинки транспортного за допомогою «Drager Alcotest 6810» (а.с. 5), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24 вересня 2026 року, згідно яких, 24 вересня 2026 року він вжив алкогольні напої. Після цього сів за кермо автомобіля «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2 . Рухаючись по автодорозі с. Нова Шибка Роздільнянського району Одеської області, його зупинили працівники прикордонної служби та виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Надалі прикордонники зателефонували на лінію «102» та повідомили поліцію про вказаний факт. По приїзду на місце події працівники поліції запропонували пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою «Drager Alcotest 6810». На вказану пропозицію він погодися продув спеціальний технічний пристрій, який показав результат 1,95 ‰. Від медичного обстеження відмовився. З результатом тестування та протоколом згоден (а.с. 6), копією постанови серії ЕНА № 7939917, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 4 статті 126 КУпАП за те, що він 24 вересня 2026 року біля 21 год 00 хв по вулиці с. Нова Шибка Роздільнянського району Одеської області, керував автомобілем «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом (був позбавлений права керування транспортними засобами на строк 1 рік постановою суду). Також водій на мав чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 9), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 24 вересня 2026 року, згідно яких вказано, що він є працівником прикордонної служби. 24 вересня 2026 року біля 21 год 00 хв виконуючи свої посадові обов`язки, він в с. Нова Шибка Розідльнянського району Одеської області, зупинив транспортний засіб «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Надалі він зателефонував на спецлінію «102» та повідомив поліцію про вказане. Приїхавши працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою «Drager Alcotest 6810», чи пройти обстеження в медичному закладі. На зазначене водій погодися пройти тестування на місці зупинки та продув спеціальний технічний пристрій, який показав результат 1,95 ‰. Від медичного обстеження водій відмовився. З результатом тестування погодився (а.с. 10), з відеозаписів з персонального нагрудного відеореєстратора NC-M6B працівників поліції, які містяться на DVD-R 4.7 GB /120 min убачається, що ОСОБА_1 під час керування автомобілем був зупинений поліцейським. При спілкуванні у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На вказане ОСОБА_1 повідомив поліцейських, що дійсно вживав алкогольні напої. На вказане поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, на що водій погодився та продув спеціальний технічний пристрій, який показав позитивну пробу, а саме 1,95 ‰. Після проходження огляду працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП та роз`яснили йому права і обов`язки передбачені законом (а.с. 21).

За інформацією про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України «АРМОР» убачається, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень на транспорті (а.с. 14-17).

Згідно з копією постанови Окнянського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року, яка набрала законної сили 08 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с.18).

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В свою чергу відповідальність за частиною 2 статті 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, для фіксування огляду водія на стан алкогольного сп`яніння достатньо зафіксувати такий огляд за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. Водночас закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

До матеріалів справи працівниками поліції додані відеозаписи з персонального нагрудного відеореєстратора, на яких зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного пристрою, що свідчить про дотримання поліцейськими встановленого статтею 266 КУпАП порядку проведення огляду на стан сп`яніння.

Отож з урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тому, при накладенні стягнення за частиною 2 статті 130 КУпАП суд в силу вимог статті 33 КУпАП не враховує перелічені вище обставини та дані про особу порушника.

Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм держави Україна.

Санкція частини 2 статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

З довідки інспектора САП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області № 354400 – 2026 від 25 вересня 2026 року вбачається, що згідно облікових даних ОСОБА_1 в підрозділах ТСЦ отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 07 квітня 2021 року. Згідно бази ІПНП «Посвідчення водія ГСЦ» посвідчення має статус – анульовано. Згідно облікових даних НАІС «Адмінпрактика» повторність за статтею 130 КУпАП за ОСОБА_1 зареєстрована (постанова Окнянського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року у справі 506/190/26 (а.с. 23).

Отож, з огляду на вказане у зазначеній вище довідці, ОСОБА_1 вважається особою, яка не має посвідчення водія.

Відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 (провадження №51-944 кмо 23) суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп`яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.

Незважаючи на те, що у вказаній постанові йдеться про додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами за вчинення особою кримінальних правопорушень, передбачених статтями 286, 286-1 КК України, але правовий висновок, наведений у ній, підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення при вирішенні питання про можливість застосування додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки незалежно від виду правопорушення, чи то воно є кримінальним, чи то адміністративним, у будь-якому разі, йдеться про той самий захід примусу, а саме про позбавлення права керувати транспортними засобами, у зв`язку з вчиненням правопорушення, а також, у будь-якому разі, має бути дотримана засада справедливості та принцип рівності всіх перед законом при застосуванні цього заходу примусу.

Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. Водночас слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Ураховуючи зазначене, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративних правопорушень отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Отже, ураховуючи вказані обставини справи, суд дійшов висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так і іншими особами нових правопорушень, на нього необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції за вчинене правопорушення, оскільки в даному випадку таке стягнення повністю досягне мети його застосування. Також, на ОСОБА_1 підлягає накладенню додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Крім того, суд ураховує, що санкція частини 2 статті 130 КУпАП передбачає оплатне вилучення транспортного засобу чи без такого.

З довідки інспектора САП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області № 354400 – 2026 від 25 вересня 2026 року вбачається, що автомобіль «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_2 не вилучався (а.с. 23).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 вбачається, що автомобіль «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 (а.с. 8).

Водночас абзацом 4 пункту 28 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять відомостей, що транспортний засіб належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

При вирішенні питання про строк додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд урахує таке.

Згідно з частинами 2, 3 статті 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , згідно постанови Окнянського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року, будучи позбавленим права керування транспортним засобом на строк 1 рік, до закінчення строку дії вказаного стягнення вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке судом також застосується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, в силу приписів частини 3 статті 30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 130 КУпАП слід приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до частини 2 статті 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

З урахуванням того, що постанова Окнянського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року набрала законної сили 08 червня 2026 року, то станом на день винесення даної постанови невідбута ОСОБА_1 частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за попередньою постановою суду складає 8 місяців 1 день, які в силу частини 3 статті 30 КУпАП підлягають приєднанню.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже, з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок, сплата якого передбачена пунктом 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 23, 33-35, 36, 126, 130, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гулянка Красноокнянського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі частини 3 статті 30 КУпАП приєднати ОСОБА_1 до накладеного стягнення невідбуту частину стягнення за постановою Окнянського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року у виді 8 (восьми) місяців 1 (одного) дня позбавлення права керування транспортними засобами та накласти остаточне стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 8 (вісім) місяців 1 (один) день, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів – ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код отримувача (за ЄДРПОУ) – 37607526, рахунок отримувача UA848999980313080149000015001, код банку отримувача (МФО) – 899998, код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гулянка Красноокнянського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Згідно із статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 68000 гривень, що передбачено ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Захарівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.

Суддя