Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №686/12788/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/12788/26

Провадження № 33/820/798/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Болотін С.М., за участі секретаря судового засідання Жураківського В.А., з участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Школяр Катерини Петрівни, розглянувши в режимі відеоконфренції матеріали справи про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою захисника Школяр К.П. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 вересня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 вересня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

За постановою судді, ОСОБА_1 16.04.2026 року о 08 год. 42 хв. на А/Д М30 Стрий-Ізварине, 277 км+700м, в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

В поданій апеляційній скарзі захисник Школяр К.П. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що зупинка транспортного засобу здійснена працівниками поліції без передбачених законом підстав, а огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено з порушенням установленого порядку, оскільки останній як військовослужбовець підлягав огляду відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП.

Також зазначає про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за

пп. «а» п. 2.9 ПДР України, оскільки після висловлення незгоди з результатом огляду на місці зупинки та відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, на думку захисника, його дії підпадали під порушення вимог п. 2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, з технічних причин не зміг приєднатися до судового засідання в режимі відеоконференції, він та його захисник не заперечують проти продовження апеляційного розгляду за відсутності останнього.

Враховуючи наведене, а також те, що участь у судовому засіданні бере захисник Артеменка В.О. — професійний адвокат, яка здійснює захист його прав та інтересів, апеляційний суд вважав за можливе продовжити апеляційний розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за участі його захисника, яка є і автором апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Школяр К.П. на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені в них доводи, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, дізнання, з`ясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог закону, таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою безумовне скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

Обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом 16 квітня 2026 року в стані алкогольного сп`яніння підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як суддею першої так і апеляційної інстанцій.

Обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом 16 квітня 2026 року у ранкову пору доби, встановлення у нього стану алкогольного сп`яніння повністю стверджується, жодним чином, не спростованими даними відеозапису подій з яких вбачається, що особа притягнута до адміністративної відповідальності на місці зупинки проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого було встановлено, що він перебуває в стані такого сп`яніння (а.с.9).

Актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 виявляв ознаки алкогольного сп`яніння (різкого запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук) та результат тесту з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» – 0.29 проміле, проведеним на місці зупинки транспортного засобу (а.с. 3).

Даними роздруківки тесту стверджується, що результат на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , проведеного 16 квітня 2026 року за допомогою приладу «Drager» – результат тесту позитивний і складає 0,29 проміле (а.с.2).

Змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції стверджується, що ОСОБА_1 , 16 квітня 2026 року о 09 год. 04 хв. був направлений на огляд до КНП «ХОЗЗНПД» ХОР проте від проходження огляду в медичному закладі відмовився, виявляв ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук (а.с.4).

Вказані докази взаємопов`язані, взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню.

Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до встановленої законом відповідальності.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення відсутні.

Сторона захисту жодних даних, які б викликали сумніви у належності даних матеріалів справи та об`єктивності органів поліції при їх складанні навести не змогла.

В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об`єктивного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_1 заборонених законодавством методів дізнання, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

При цьому, в матеріалах справи не встановлено доказів, щоб ОСОБА_1 чи його захисник зверталися із заявами та скаргами до прокурора, який здійснює нагляд за органами поліції чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції, а тому такі твердження викликають об`єктивний сумнів, підлягають відхиленню.

Таким чином, підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, чинився тиск, проводилася фальсифікація матеріалів справи, в суду немає.

Сторона захисту, натомість, не навела обґрунтованих доводів, які би спростовували висновки судді. Доводи апеляційної скарги і матеріали справи не містять вказівок на порушення вимог закону, які були би підставами для зміни або скасування судового рішення.

Об`єктивних даних, які вказували на відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 в матеріалах справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що працівниками поліції було безпідставно зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, Указом Президента України в Україні введений воєнний стан, який діє на даний час,

Пунктом 3 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати чи зафіксувати дані, що містяться в документах, якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

Рішення, за яким автомобіль може бути зупинений, базується на випадковому виборі, виклику підозри, даних розвідки.

Як убачається з матеріалів справи та дослідженого суддею відеозапису, транспортний засіб марки «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на автодорозі М-30 «Стрий – Ізварине», 277 км + 700 м, для перевірки документів. В ході розмови працівниками поліції було у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, та в подальшому було проведено огляд на стан сп`яніння з допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки.

За таких обставин, під час воєнного стану та здійснення активних військових дій в державі, на переконання апеляційного суду поліцейські мали право зупинити автомобіль ОСОБА_1 та вчинивши такі дії, жодним чином, не порушили його прав та законних інтересів.

На переконання суду, чинне законодавство не позбавляє працівників поліції права на вибіркове зупинення та перевірку транспортних засобів під час військового стану.

Доводи апеляційної скарги про те, що дії ОСОБА_1 у зв`язку з його незгодою з результатами приладу «Drager» та подальшою відмовою від проходження огляду в закладі охорони здоров`я підлягали кваліфікації як відмова від такого огляду за п. 2.5 ПДР України, а не як порушення пп. «а» п. 2.9 ПДР України, підлягають відхиленню з огляду на таке.

Правова оцінка дій особи, щодо якої було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, залежить від того, чи було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформленого його результати та чи існували підстави, передбачені інструкцією, для проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

У разі встановлення обставин про перебування особи в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, не залежно від того чи було цей факт встановлено поліцейським, чи за наявності для цього підстав – у закладі охорони здоров`я, складається протокол про порушення підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху.

У цьому випадку огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено поліцейськими на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager», за результатами якого встановлено 0,29 проміле, що перевищує допустимий показник 0,2 проміле.

За таких обставин подальша незгода ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду та його відмова від проходження огляду в закладі охорони здоров`я не спростовують правильності кваліфікації його дій за пп. «а» п. 2.9 ПДР України, оскільки факт перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння був установлений за результатами проведеного поліцейськими огляду та належним чином зафіксований.

Посилання сторони захисту на те, що огляд працівниками поліції ОСОБА_1 був проведений з порушеннями, оскільки останній є військовослужбовцем і щодо нього мала бути застосована спеціальна процедура, передбачена ст. 266-1 КУпАП, а саме огляд повинен був проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником Військової служби правопорядку ЗСУ, підлягають відхиленню.

Апеляційний суд зауважує, що положення ст. 266-1 КУпАП регламентують порядок проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного чи іншого сп`яніння у разі вчинення ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП, та не поширюються на правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 15 КУпАП прямо передбачено, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не перебував на виконанні обов`язків військової служби та керував власним транспортним засобом у позаслужбовий час, був зупинений працівниками поліції під час здійснення заходів із забезпечення правового режиму воєнного стану, а підставою для проведення його огляду стало виявлення ознак алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, тому такий огляд на стан сп`яніння, враховуючи положення статті 15 КУпАП, правомірно проводився в загальному порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП, працівниками патрульної поліції і не порушеє прав та законних інтресів особи притягнутої до адміністративної відповідальності.

Доводи сторони захисту про незабезпечення працівниками поліції проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є безпідставними.

Як убачається з відеозапису події, після висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатом проведеного на місці зупинки огляду, працівник поліції запропонував йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я відмовився.

Отже, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 266 КУпАП, однак така можливість ним реалізована не була внаслідок його власної відмови.

За таких обставин підстав для супроводу ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проведення огляду, від проходження якого він сам відмовився, у працівників поліції не було, а тому наведені доводи апеляційної скарги про порушення порядку проведення огляду є необґрунтованими.

Будь яких порушень органами поліції, під час процедури проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 допущено не було, отже такий огляд є законним.

Таким чином, твердження сторони захисту, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено з порушеннями статті 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а тому вважається недійсним, не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.

Протокол про адміністративне правопорушення, кваліфікація дій ОСОБА_1 , з якою погодився суддя, містить виклад фактичних обставин, в тому числі часу, місця та інших обставин вчинення правопорушення, наскільки вони відомі органам поліції. Знайшли вони своє відображення і у постанові, тобто при її постановлені суддя повністю вирішив питання, зазначені в ст. 283 КУпАП.

Сторона захисту, натомість, не навела обґрунтованих доводів, які би спростовували висновки судді. Доводи апеляційної скарги і матеріали справи не містять вказівок на порушення вимог закону, які були би підставами для зміни або скасування судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки судді і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено.

Суддею місцевого суду були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.9. ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.

За таких обставин вважаю, що стягнення, накладене на ОСОБА_1 , при даних конкретних обставинах справи та особі притягнутої до адміністративної відповідальності є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника-адвоката Школяр Катерини Петрівни без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Сергій БОЛОТІН