Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №682/2703/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2703/26

Провадження № 1-кп/682/178/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора Шепетівської окружної

прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

у підготовчому засіданні у кримінальному провадженні № 12026244160000114 від 09.09.2026 р про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Печиводи Славутського району Хмельницької області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, - за ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в.

09.09.2026 близько 08 год 00 хв ОСОБА_5 , перебуваючи в одній із кімнат житлового будинку по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин, розпочав словесний конфлікт із співмешканкою ОСОБА_4 , з якою спільно проживав однією сім`єю, але не перебував у родинних відносинах чи у шлюбі, та мав близькі відносини.

Під час конфлікту у ОСОБА_5 виник умисел на нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Тому він підійшов до потерпілої, яка відповідно до ст.. 3 Закону України «Про запобіганню та протидії домашньому насильству» є особою, що постраждала від домашнього насильства, та умисно наніс їй близько трьох ударів долонями обох рук та один удар кулаком правої руки в область голови в ділянку обличчя.

Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 хватав потерпілу ОСОБА_4 за руки і за верхній одяг в ділянці грудної клітки, штовхнув її, від чого вона впала на підлогу, та наніс ще один удар правою ногою в ділянку живота потерпілої, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу з осадженням слизової оболонки нижньої губи справа, синця верхньо-зовнішнього квадранту правої молочної залози, садна верхньо-внутрішнього квадранту лівої молочної залози, синця передньої поверхні правого плеча в середній третині, синця передньої поверхні правого передпліччя в середній третині, синця з множинними осадненнями передньої поверхні правого передпліччя в нижній третині, синця шкіри передньої черевної стінки справа в нижній третині, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Таким чином своїми умисними діями, які виразились у нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

07 жовтня 2026 року за ініціативою потерпілої ОСОБА_4 , яка відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особою, постраждалою від домашнього насильства, між нею та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про примирення на таких умовах:

- обвинувачений ОСОБА_5 розуміє характер обвинувачення і повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, щодо ОСОБА_4 ; щиро розкаявся у скоєному;

- потерпіла ОСОБА_4 погодилася з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 125 КК України, здійснила акт його прощення;

- сторони узгодили міру покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Потерпіла ОСОБА_4 розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені у ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Суд переконався, що угода укладена за ініціативою потерпілої, добровільно, не є наслідком застосування до потерпілої примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про примирення, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України; підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди, не встановлено.

Узгоджена потерпілою і обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та запобіганню вчинення ним нових злочинів чи кримінальних проступків. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку та тяжкість вчиненого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою і обвинуваченим і призначення ОСОБА_5 узгодженого сторонами покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Відповідно до ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.

Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців (ч. 3 ст. 91-1 КК України).

Враховуючи обставини справи, те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, пов`язаний з домашнім насильством, відповідно до вимог ст. 91-1 КК України суд знаходить за доцільне застосування до обвинуваченого обмежувальний захід у вигляді проходження програми для кривдників.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

Підстав для застосування запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили не вбачається.

Керуючись ст.ст. 315, 374-376, 475 КПК України, суд у х в а л и в:

Угоду про примирення, укладену 07 жовтня 2026 року за ініціативою потерпілої ОСОБА_4 з обвинуваченим ОСОБА_5 , затвердити.

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ст. 91-1 ч. 1 п. 5 КПК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід та направити його для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:

обвинуваченим - виключно з підстав призначення судом покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілою - виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання, нероз`яснення їй наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 ст. 474 КПК України;

прокурором - виключно з підстав призначення покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію повного тексту вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1