Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №674/1629/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1629/26

Провадження № 2/674/1298/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 жовтня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Бей І.О., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позов мотивовано тим, що 30 травня 1998 року між сторонами зареєстровано шлюб, від якого вони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою; спору щодо місця проживання дитини немає. Спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та обов`язки з ведення спільного домашнього господарства, між ними постійно виникали сварки з дріб`язкових причин, унаслідок чого вони втратили почуття любові та поваги один до одного. З кінця 2021 року шлюбні відносини між сторонами припинені, шлюб розпався остаточно, примирення неможливе, а відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує. Посилаючись на те, що подальше спільне життя сторін як подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та інтересам дитини, що мають істотне значення, представник просить шлюб розірвати.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 04 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Бей І.О. у судове засідання не з`явилися. Представник позивачки подала заяву, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу за відсутності сторони позивача та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, у тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України. Причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на те, що відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив та відзиву на позов не подав, суд, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, проти чого сторона позивача не заперечує.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини та докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 30 травня 1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Зеленокуриловецькій сільській раді Новоушицького району Хмельницької області, про що складено актовий запис № 5, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 . При державній реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_5 ".

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (актовий запис № 181 від 10 жовтня 2011 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дунаєвецького районного управління юстиції у Хмельницькій області).

Як вбачається з матеріалів справи, спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та постійні сварки, у зв`язку з чим з кінця 2021 року вони не підтримують шлюбних відносин, а шлюб фактично розпався та має формальний характер. Донька сторін проживає разом із матір`ю; спору між батьками щодо місця проживання дитини немає, вимог про її утримання та про поділ спільного майна подружжя в межах цієї справи не заявлено.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України).

Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування у шлюбі, що зумовлює можливість його добровільного розірвання.

Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. При цьому, як зазначено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц та від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц, надання подружжю строку для примирення є правом, а не обов`язком суду; суд не може примушувати подружжя проживати разом. З огляду на те, що шлюбні відносини між сторонами припинені ще наприкінці 2021 року, а позивачка наполягає на розірванні шлюбу, вважаючи примирення неможливим, підстави для надання строку для примирення відсутні.

За таких обставин, враховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що шлюбні відносини припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме її інтересам, а відповідач будь-яких заперечень проти розірвання шлюбу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а шлюб між сторонами – розірванню. Розірвання шлюбу інтересам неповнолітньої доньки сторін не суперечить, оскільки збереження шлюбу за фактично припинених сімейних відносин має формальний характер і сімейного виховання дитини не забезпечує.

За правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 24, 56, 104, 105, 110, 111, 112, 114 СК України, ст. 4, 12, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 30 травня 1998 року в Зеленокуриловецькій сільській раді Новоушицького району Хмельницької області, актовий запис № 5, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач – ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Давид БАРАТЕЛІ