Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №334/7012/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 01.10.2026

Справа № 334/7012/26

Провадження № 2-а/334/99/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Огійченко Є.В. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі.

16.07.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Огійченко В.В. в інтересах ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову.

В позові посилалися на те, що постановою № 5169 від 04.11.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Із тексту постанови вбачається, що підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідач визначив непроходження ним до 05 червня 2025 року повторного медичного огляду після попереднього висновку про обмежену придатність до військової служби. У постанові зазначено, що 28.10.2025 року уповноваженою особою нібито складено протокол про адміністративне правопорушення № 5169, а відомості про попередній висновок військово-лікарської комісії отримано з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. При цьому, оскаржувана постанова не містить відомостей про дату, час і місце розгляду справи, спосіб та дату повідомлення позивача про її розгляд, вручення йому протоколу, роз`яснення прав, отримання пояснень, заяв чи клопотань. Рядок про отримання копії постанови позивачем не заповнений, підпис позивача відсутній. Позивач жодної повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з необхідністю проходження повторного медичного огляду не отримував. До відповідача для складання протоколу чи розгляду справи його не викликали. Протокол йому не вручався і для ознайомлення не надавався. Про наявність адміністративного провадження, дату розгляду справи та можливість накладення штрафу позивач не знав. У певний період у відомостях щодо позивача відображалася інформація про його розшук. Під час особистого звернення до ТЦК та СП працівники усно повідомили позивачу про можливе помилкове формування відповідного запису інформаційною системою. При цьому жодного письмового рішення, повідомлення про причини внесення відомостей про розшук, копії направлення на військово-лікарську комісію чи доказів належного повідомлення позивача про необхідність проходження медичного огляду йому надано не було. Зазначені обставини посадовою особою під час розгляду справи не перевірялися, пояснення позивача не відбиралися, причини виникнення відповідного запису в Реєстрі не встановлювалися та в оскаржуваній постанові не оцінені. Копія постанови позивачу не вручалась і поштовим зв`язком не надходила. Відповідно він об`єктивно не мав можливості ані сплатити штраф у встановлений строк, ані своєчасно оскаржити постанову.

09.07.2026 року старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Султановою-Стаценко О.В. відкрито виконавче провадження № 81462932 з примусового виконання постанови та визначено до стягнення подвійний розмір штрафу 34000 грн. і виконавчий збір 3400 грн. 13.07.2026 року у виконавчому провадженні винесено постанову про арешт коштів позивача в межах загальної суми 37915 грн.

Саме 13.07.2026 року після блокування банківської картки та отримання інформації від банку позивач уперше дізнався про існування постанови ТЦК та СП, виконавчого провадження і штрафу. Після отримання доступу до матеріалів виконавчого провадження позивач подає цей позов. Таким чином, пропуск десятиденного строку оскарження спричинений виключно неврученням постанови та неповідомленням позивача про розгляд справи.

Відповідач не повідомив позивача про розгляд справи, не надав протокол, не роз`яснив права та не забезпечив можливості надати пояснення й докази. В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані про повідомлення. Отже, справа була розглянута з істотним порушенням ст.268 КУпАП, яке саме по собі позбавило позивача реальної можливості захисту. Належне повідомлення не може презюмуватися. Обов`язок довести факт, спосіб і час повідомлення покладається на відповідача як суб`єкта владних повноважень відповідно.

Щодо закінчення строку накладення адміністративного стягнення: п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX у редакції Закону № 4235-IX установлено кінцевий строк проходження повторного медичного огляду 05.06.2025 року. Отже, інкримінована бездіяльність, якщо вона мала місце, завершилася зі спливом цього чітко визначеного строку, а з 06.06.2025 року у відповідача була об`єктивна можливість встановити її з даних Реєстру, на які сам відповідач посилається у постанові. Тримісячний строк для накладення стягнення сплив 06.09.2025 року, постанову винесено 04.11.2025 року, тобто після спливу строку, передбаченого ч.9 ст.38 КУпАП. Оскаржувана постанова не містить дати виявлення правопорушення та не обґрунтовує чому інформація, наявна в Реєстрі, нібито стала відома відповідачу лише пізніше.

Щодо невизначеності правової кваліфікації та неконкретності обвинувачення: в постанові має бути чітко зазначено, яке саме правило військового обліку, встановлене конкретною нормою закону або підзаконного акта, порушила особа, у чому полягала її винна дія чи бездіяльність, коли і за яких обставин вона вчинена. Оскаржуваною постановою позивачу фактично інкриміновано невиконання встановленого п.2 розділу II Закону України № 3621-IX у редакції Закону України № 4235-IX обов`язку до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд. Водночас адміністративну відповідальність застосовано за ч.3 ст.210 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність саме за порушення правил військового обліку, вчинене в особливий період. Проте в оскаржуваній постанові не зазначено, яке конкретне правило військового обліку, передбачене Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку порушив позивач. Викладені у постанові обставини стосуються можливого невиконання спеціального обов`язку щодо проходження повторного медичного огляду, проте відповідач не навів правового та фактичного обґрунтування того, чому таке діяння утворює склад адміністративного правопорушення саме за ч.3 ст.210 КУпАП, а не належить до порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідальність за які передбачена ст.210-1 КУпАП. Така неповнота фабули та правової кваліфікації не дає можливості встановити об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення, а позивачу зрозуміти точний зміст висунутого проти нього обвинувачення та належним чином реалізувати право на захист.

Щодо недоведеності події, складу правопорушення та вини: в оскаржуваній постанові не наведено: належно засвідченого рішення ВЛК від 25.10.2020 року; доказів того, що воно було чинним і стосувалося саме позивача; доказів відсутності у позивача передбачених законом винятків; доказів того, що він не звертався за направленням на ВЛК; відомостей про технічну коректність даних Реєстру; документів, які підтверджують дату та спосіб виявлення порушення; пояснень позивача щодо причин непроходження огляду. У постанові допущено помилку в ідентифікаційних даних: зазначено дату народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , тоді як фактична дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Така розбіжність посилює сумнів у належності та достовірності використаних реєстрових відомостей щодо позивача. Посилання в постанові на витяг із Реєстру не замінює дослідження первинних документів та не доводить умислу або необережності позивача. Відповідач не з`ясував усі обставини, перелічені ст.280 КУпАП, фактично обмежився відтворенням шаблонного тексту.

Постанова позивачу не вручалась, поле про отримання не заповнене, постанова не надсилалась поштовим направленням. Отже, строк добровільної сплати не розпочинався, а передача постанови до примусового виконання в подвійному розмірі 34000 грн. порушила право позивача на оскарження.

Прохали: 1) поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим адміністративним позовом, визнавши поважними причини його пропуску, оскільки про постанову № 5169 від 04.11.2025 року; 2) визнати протиправною та скасувати постанову № 5169 від 04.11.2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладання на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.; 3) провадження по адміністративній справі закрити; 4) вирішити питання щодо повернення ОСОБА_1 сплаченого судового збору.

17.07.2026 року ухвалою судді поновлено позивачу пропущений строк звернення з позовом, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17.07.2026 року ухвалою суду забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №5169 від 04.11.2025 року про накладення штрафу в розмірі 17000 грн. на ОСОБА_1 , в рамках виконавчого провадження №81462932, відкритого 09.07.2026 року старшим державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Султановою-Стаценко О., - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 334/7012/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі.

01.10.2026 року позивач та його представник: адвокат Огійченко В.В. в судове засідання не з`явилися, представник подала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала та прохала задовольнити.

01.10.2026 року представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляд справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштове повідомлення та довідки про доставку електронного документу до електронного кабінету, про причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи у відсутність представника не надали, відзив на позов не подали.

01.10.2026 року представник третьої особи: Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, 22.07.2026 року подали заяву про розгляд справи у відсутність представника, прохали рішення прийняти на розсуд суду.

Тому суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Запоріжжя народився позивач – ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 16.09.2000 року, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

04.11.2025 року постановою №5169 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Зі змісту постанови вбачається, що 28.10.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 5169 за ч.3 ст.210 КУпАП. Відповідно протоколу № 5169 від 28.10.2025 року про адміністративне правопорушення військовозобов`язаний ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-ІХ, відповідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-1Х, з дня набрання чинності цим Законом до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Відповідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 25.10.2020 року був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. При застосуванні адміністративного стягнення обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність не встановлені.

Відомості про отримання та направлення копії постанови ОСОБА_1 відсутні.

09.07.2026 року старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Султановою-Стаценко О.В. відкрито виконавче провадження № 81462932 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5169 від 04.11.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , штрафу в розмірі 34000 грн.

13.07.2026 року старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Султановою-Стаценко О.В. в рамках ВП №81462932 винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення з урахування виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 37915 грн.

Позивач свою вину у правопорушенні не визнає, вважає, що для притягнення до відповідальності були відсутні будь-які правові підстави.

Відповідач відзив на позов не подав, будь-яких заперечень та доказів правомірності свого рішення не надав, тому суд згідно ч.6 ст.162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно ч.1 п.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно ч.3 ст.210 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

04.05.2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 року № 3621-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист".

Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 року № 519 внесенні зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий п.69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю). Вказані громадяни зобов`язані з 15 лютого 2025 року (дата набрання чинності Закону № 4235-ІХ) до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

З огляду на те, що відповідачем не надано суду копії справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.3 ст.210 КУпАП, то суд позбавлений можливості констатувати правомірність дій відповідача.

Зокрема, згідно п.9 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У постанові відповідача від 04.11.2025 року вказано, що 28.10.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 5169 за ч.3 ст.210 КУпАП, однак позивач заперечує отримання цього протоколу.

Відповідач не надав суду доказів належного та своєчасного повідомлення позивача про дату і час розгляду справи, що була призначена на 04.11.2025 року, отже, відповідач порушив право позивача на участь у процесі прийняття рішення та бути повідомленим про місце і час розгляду справи.

Притягнення до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП за відсутності особи та без належного підтвердження про її повідомлення щодо розгляду справи є порушенням вимог КУпАП (Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 року у справі № 755/12941/25).

Крім того, відповідно ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення за ст.210 КУпАП є день виявлення адміністративного правопорушення.

Згідно постанови відповідача від 04.11.2025 року вбачається, що датою вчинення позивачем правопорушення за ст.210 КУпАП є 06.06.2025 року, тобто день, наступний за останнім днем встановленого строку для проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби (до 05.06.2025 року).

Суд зазначає, що інформація щодо військовозобов`язаних, включаючи дані про проходження ВЛК, міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг", про що зазначено відповідачем у тексті оскаржуваної постанови.

Факт непроходження позивачем повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025 року свідчить про те, що вже 06.06.2025 року відповідач мав об`єктивну можливість виявити це правопорушення за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг".

Оскаржувану постанову винесено відповідачем 04.11.2025 року на підставі протоколу від 28.10.2025 року, тобто з порушенням тримісячного строку з дня виявлення правопорушення, в той час як згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, є обставиною, що виключає провадження у справі.

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч.1,2,6 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно ч.3 ст.79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Аналогічна правова позиція, викладена у Постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд у Постанові від 08.07.2020 року по справі № 463/1352/16-а - процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідач відзив на позов не подав, будь-яких заперечень та доказів правомірності свого рішення не надав, тому суд згідно ч.4 ст.159 КАС України кваліфікує неподання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів правомірності свого рішення в адміністративній справі про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, при цьому обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

А тому суд відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, з огляду на те, що суд встановив порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності через неналежне повідомлення про розгляд справи, відсутність доказів складання протоколу з дотриманням вимог ст.254 КУпАП, а також порушення тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП, скасовує оскаржувану постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриває за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем у справі сплачено судовий збір у розмірі 799 грн. відповідно квитанції №4527-4764-7673-1710 від 16.07.2026 року, а також в розмірі 533 грн. відповідно квитанції №5037-1943-5306-0929 від 16.07.2026 року, всього в сумі 1332 грн.

Тому, так як судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1332 грн.

Керуючись ст.ст. 5-9, 20, 77, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, ст.ст. 210, 280, 283-284, 287-293 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі - задовольнити.

Постанову № 5169 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 04.11.2025 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 1332 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно ч.4 ст.286 КАС України подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя: С.М. Телегуз