Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №308/7004/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення батьківства або материнства

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №308/7004/26

Суддя: Голяна О. В.

Справа № 308/7004/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Рябінічевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визнати його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, змінивши її прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Позов мотивовано тим, що сторони понад три роки проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведуть спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідачки народилася дочка ОСОБА_3 , біологічним батьком якої, за твердженням позивача, є він. Відомості про батька дитини під час державної реєстрації її народження внесено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідачка ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подала. Водночас у нотаріально посвідченій заяві від 18.05.2026 зазначила, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Третя особа письмових заперечень проти задоволення позову не надала.

Заяви і клопотання.

19.05.2026 позивачем через канцелярію суду подано до заяву на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2026.

26.05.2026 відповідачкою подано до суду нотаріально посвідчену заява, у якій вона визнала позовні вимоги у повному обсязі та просила розглянути справу у її відсутності.

22.06.2026 позивачем через канцелярію суду подано до заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача.

30.07.2026 позивачем через канцелярію суду подано до заяву про відкладення розгляду справи.

07 вересня 2026 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про долучення до матеріалів справи висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 07 серпня 2026 року № 55838 щодо встановлення біологічного батьківства ОСОБА_1 стосовно дитини ОСОБА_3 , а 06.10.2026 – довідку ОСББ «Будинковий комітет «Бородіна,14» вих.№ 52/26 від 05 жовтня 2026.

06.10.2026 позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.05.2026 справу передано на розгляд судді Голяни О.В.

Ухвалою суду від 14.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Явку представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України визнано обов`язковою.

Позиції учасників справи.

Позивач а судовому засіданні 05 жовтня 2026 року підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та стверджував, що являється біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, у нотаріально посвідченій заяві позовні вимоги визнала у повному обсязі, та просила розглянути справу без її участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судовому засіданні 05 жовтня 2026 року пояснила, що відповідачка ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації та має прострочений паспорт, у зв`язку з чим орган державної реєстрації актів цивільного стану не має можливості провести державну реєстрацію змін до актового запису про народження дитини у добровільному порядку. При цьому відповідачка має посвідку на проживання в Україні.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом установлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 04.08.2023.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянкою російської федерації та проживає в Україні на підставі посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2 , виданої 22 листопада 2018 року органом 2101.

З довідки ОСББ «Будинковий комітет «Бородіна,14» вих.№ 52/26 від 05 жовтня 2026 вбачається, що ОСОБА_1 з 2019 року по дату видачу довідки проживає за адресою АДРЕСА_1 , без реєстрації; разом з ним з 2023 року проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , цивільна дружина.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 народила дитину – ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження, актовий запис про народження дитини № 994 складено 19 листопада 2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Місцем народження дитини зазначено Україну, місто Київ.

У витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України зазначено, що батьком дитини записано ОСОБА_6 , громадянина Російської Федерації, а матір`ю – ОСОБА_2 , громадянку Російської Федерації.

Також до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про хрещення дитини, з якого вбачається, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 була охрещена.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 55838 від 07.08.2026, для проведення дослідження надано біологічні зразки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як передбачуваного батька, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як дитини. Зразки букального епітелію відібрано 27.07.2026 працівником медичного центру за участю матері дитини ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним актом. За результатами дослідження встановлено, що ДНК-профіль дитини формально відповідає ДНК-профілю передбачуваного батька; комбінований індекс батьківства становить 210 435 914, а ймовірність того, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_3 , становить 99,9999995 %.

Листом відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.07.2026 № 1043/23.11-25 підтверджується звернення ОСОБА_1 із заявою про внесення змін до відомостей про батька дитини. Заява не відповідала встановленим законом вимогам, а необхідні документи до неї не додано, у зв`язку з чим вона не могла бути розглянута по суті.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство, забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини, а при регулюванні сімейних відносин максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі статтею 121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду. За відсутності відповідної заяви батьків батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду на підставі статті 128 Сімейного кодексу України.

Частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Матеріалами справи підтверджується, що відомості про батька ОСОБА_3 внесено до актового запису про її народження саме відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Отже, позивач, який вважає себе батьком дитини, відповідно до частини третьої статті 128 Сімейного кодексу України має право на звернення до суду з позовом про визнання батьківства.

За змістом частин першої, другої статті 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду, а підставою для такого визнання є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Отже, закон не встановлює вичерпного переліку доказів у справах про визнання батьківства, а суд має оцінити надані сторонами докази в їх сукупності.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а тому суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Висновок експерта також не має заздалегідь встановленої сили та підлягає оцінці разом з іншими доказами.

У цій справі основним доказом біологічного походження дитини від позивача є висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження № 55838 від 07 серпня 2026 року. Як встановлено судом, для проведення дослідження були надані біологічні зразки ОСОБА_1 як передбачуваного батька та ОСОБА_3 як дитини. За результатами дослідження встановлено, що ДНК-профіль дитини формально відповідає ДНК-профілю передбачуваного батька, комбінований індекс батьківства становить 210 435 914, а ймовірність того, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_3 , становить 99,9999995 %.

Оцінюючи зазначений висновок, суд враховує, що дослідження проведено із застосуванням спеціальних знань, біологічні зразки відібрано з ідентифікацією осіб, а експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Відповідно до статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 квітня 2025 року у справі № 576/2871/23 та від 10 вересня 2025 року у справі № 753/23080/23, відповідно до яких результати молекулярно-генетичної експертизи можуть бути основним доказом, що підтверджує походження дитини від конкретної особи, а батьківство може підтверджуватися будь-якими достовірними доказами, які підлягають оцінці в їх сукупності.

Крім того, у рішенні від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти», заява № 62257/15, Європейський суд з прав людини зазначив, що ДНК-тест є науковим методом для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає інші докази, подані сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Отже, встановлена висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження ймовірність батьківства у розмірі 99,9999995 % у сукупності з іншими дослідженими судом доказами підтверджує, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_3 .

При цьому відповідачка позов визнала у повному обсязі. Відповідно до частин першої та четвертої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, а за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання позову відповідачкою суд приймає, оскільки воно узгоджується з іншими доказами, дослідженими у справі, та не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до статті 134 Сімейного кодексу України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_3 , наявні правові підстави для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про її батька.

Щодо вимоги про зміну прізвища дитини суд виходить із такого.

Згідно зі статтею 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати та батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. У цьому випадку відповідачка, яка є матір`ю дитини, не заперечує проти зміни її прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » та визнає позовні вимоги у повному обсязі. Тому вимога про зміну прізвища дитини також підлягає задоволенню.

При вирішенні спору суд також враховує положення статті 7 Конвенції про права дитини, відповідно до якої дитина має право, наскільки це можливо, знати своїх батьків і право на їх піклування. Встановлення юридичного походження дитини від ОСОБА_1 відповідає цьому праву та створює правові підстави для виникнення між дитиною та її батьком передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та обов`язків.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження, свідоцтво про народження дитини, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян, нотаріально посвідчена заява відповідачки про визнання позову, довідка ОСББ про спільне проживання підтверджують походження ОСОБА_3 від ОСОБА_1 . З огляду на викладене позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 102, 106, 206, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 7, 121, 125, 126, 128, 134, 135, 145 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 — задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести до актового запису про народження № 994, складеного 19 листопада 2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідні зміни, зазначивши громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , громадянка російської федерації, ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 5, код ЄДРПОУ 25999022.

Суддя Олена ГОЛЯНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua