Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №299/3443/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №299/3443/26

Суддя: Кашуба А. В.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3443/26

Номер провадження 2/299/1672/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02.10.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

Головуючий - суддя Кашуба А.В.

Секретар судового засідання Вашкеба С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

29.07.2026 ОСОБА_1 подала до суду вказану позовну заяву.

Позивачка просить суд збільшити розмір аліментів, що стягуються на утримання дитини із відповідача, та стягувати із відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі однієї четвертої частки усіх видів його заробітку (доходу).

Позов обґрунтовано тим, що 13.11.2015 Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/3243/15-ц вирішено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 грн щомісячно. Призначений розмір аліментів є явно недостатнім у 2026 році. Позивачка доводить, що мінімальний рекомендований законом розмір аліментів аж ніяк не відповідає реальним потребам дитини та не є справедливим.

Відзив не подано.

Позивачка просила розглядати справу без її участі.

Відповідач не з`явився у судове засідання, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи: судова повістка повернута до суду без вручення через відмову адресата від отримання, тому відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Інші засоби зв`язку із відповідачем суду невідомі. Причин неявки не повідомлено.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Позивач проти розгляду справи на підставі наявних у справі доказів не заперечила.

Вивчивши доводи позовної заяви, та дослідивши подані позивачкою докази, суд вирішив наступне.

Суд встановив, що 13.11.2015 Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/3243/15-ц вирішено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 грн щомісячно.

Рішення набрало законної сили 24.11.2015.

За змістом цього Рішення суду, встановлено такі фактичні обставини: сторони спору зареєстрували шлюб 14.02.2012 у відділі ДРАЦС Виноградівського РУЮ, актовий запис №15. Подружжя у зареєстрованому шлюбі народили дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб припинено, подружжя припинили спільне проживання, батько дитини проживає окремо.

Суд встановив, що у провадженні Виноградівського відділу ДВС перебуває виконавче провадження з примусового стягнення аліментів на утримання дитини із ОСОБА_2 . За змістом розрахунку заборгованості за період із 27.10.2015 по 10.06.2026 заборгованість за аліментами становить 95209,12 грн. З урахуванням мінімально рекомендованого розміру аліментів, визначеного законом, з відповідача стягуються аліменти у розмірі 1756 грн щомісячно.

Зі слів позивачки, дитина проживає разом із позивачкою, яка забезпечує та організовує її життя, навчання, займається вихованням, піклується про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток.

Суд констатує, що у сучасних умовах утримання дітей шкільного віку вимагає значних матеріальних витрат. У суду нема сумнівів у тому, що позивачка несе матеріальні витрати на утримання дитини і несе значно більші витрати на утримання доньки, ніж подвійний розмір аліментів, присуджений судом. Суду очевидно, що грошове утримання на рівні половини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину щомісячно – це сума, яка не може навіть вкупі з рівноцінною матеріальною участю іншого з батьків забезпечити дитині рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Дана обставина є загальновідомою, суд визнає її такою, що не потребує доведення. Це означає, що на даний час розмір аліментів, який присуджено Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.11.2015 у справі №299/3243/15-ц із відповідача на утримання його доньки, - прямо суперечить правам та охоронюваним законом інтересам цієї дитини. Аліменти на утримання дітей – є власністю дітей.

Правовідносини між сторонами врегульовані, зокрема, нормами СК України.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ст. 141 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 192 СК України, врегульовано питання зміни розміру аліментів: розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Тобто, закон пов`язує можливість збільшення розміру аліментів із настанням певних обставин: зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я одержувача та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Оскільки витрати на матеріальне утримання дітей шкільного віку із 2015 року зросли в рази, суд визнає це обставиною, що є підставою для збільшення розміру аліментів.

Тому позов в частині збільшення розміру аліментів на утримання дитини - слід задоволити.

Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Суд не має інформації про характер та розмір активних доходів відповідача, наявність пасивних доходів, інформації про його стан здоров`я та наявність інших утриманців.

При цьому, суд не сумнівається, що відповідач усвідомлює свій обов`язок та розуміє розмір витрат на матеріальне утримання дитини шкільного віку, витрат на піклування про її здоров`я, фізичний та інтелектуальний розвиток.

Позивачка повідомила, що відповідач призваний на військову службу за мобілізацією та направлений для проходження військової служби, на підтвердження чого подала копію довідки ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.09.2025 (а.с.14). Цей доказ є належним, підтверджує зайнятість відповідача станом на вересень 2025 року, проте не підтверджує, що ця обставина існує на момент судового розгляду справи станом на жовтень 2026 року. Тому суд не обґрунтовує висновки цією обставиною.

Позивачка просить визначити аліменти у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.183 СК України, частини п`ятої, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, аліменти на утримання дитини у розмірі однієї четвертої частки від заробітку (доходу) платника аліментів - це розмір аліментів, що визначений законом «за замовчуванням». Платник аліментів вправі звернутися до суду з належно обґрунтованою вимогою зменшити розмір аліментів, що вирішено стягувати у частці від заробітку (доходу).

Тому, позов слід задоволити. При визначенні розміру аліментів суд в першу чергу врахував права та інтереси дитини: аліменти є власністю дитини, а батьки – основним, якщо не єдиним, джерелом матеріального існування.

Позивачка звільнена від сплати судового збору за позов про аліменти. На підставі ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви, яку подано у 2026 році, у розмірі 1331.20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, п.15.5 п.15 ч.1 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 184, 191, 192 Сімейного Кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Збільшити розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.11.2015 у справі №299/3243/15-ц.

Припинити стягнення аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3 - із ОСОБА_2 на підставі Рішення Виноградівського районного суду від 13.11.2015 у справі №299/3243/15.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі у розмірі однієї четвертої (1/4) частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на дитину щомісячно, і не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп).

Відповідач може подати до суду, який розглянув справу, заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду або протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_2 .

Головуючий Кашуба А. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua