Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №954/376/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 954/376/26

Номер провадження: 22-ц/819/1264/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого Радченка С.В.,

суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу адвоката Спас Юлії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2026 року, постановлену під головуванням судді Каневського В.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Новокаховської міської віськової адміністрації про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції

В березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до Новокаховської міської віськової адміністрації про визнання права власності на квартиру, за яким просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що право власності на спірну квартиру було набуте нею у 2001 році, шляхом укладення договору купівлі-продажу від 13.11.2001 року серія АЕЕ № 864380 з продавцем ОСОБА_2 . Договір є нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за № 6963. Оригінал договору знаходиться у позивачки. Однак інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не містить запису про право власності позивачки, яке виникло до 1 січня 2013 року, оскільки на момент виникнення такого права діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Для реєстрації права власності, зокрема внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, необхідна довідка комунального підприємства «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради, реєстри якого залишилися на ТОТ. На сьогоднішній день квартира в оренді чи в іншому користуванні не перебуває. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира позивачки досі не внесена, що позбавляє власника можливості вільно нею розпорядитися.

Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2026 року провадження у справі зупинено до перегляду судового рішення Верховним Судом у цивільній справі № 755/5387/24.

Зупиняючи провадження в справі, суд першої інстанції зазначив, що предметом розгляду в даній цивільній справі є вимоги про визнання права власності на майно на окупованій території, а на розгляді Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду перебуває справа, розгляд якої спрямований на формування єдиної правозастосовної практики щодо вирішення питання про визнання права власності на майно на окупованій території на житло, право на яке виникло до 01.01.2013 та підтверджується правовстановлюючими документами, але не може бути зареєстроване через втрату або недоступність архівів БТІ та захисті права власності (ст. 392 ЦК України), тобто у подібних правовідносинах.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з ухвалою суду, адвокат Спас Ю.О., діючи в інтересах позивачки ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати і повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана ухвала суду перешкоджає подальшому провадженню у справі і підлягає скасуванню, оскільки судова практика уже містить позитивні рішення з вирішення аналогічних цивільних справ.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п.14 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Підстави для зупинення провадження у справи визначені статтями 251, 252 ЦПК України.

Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України).

Тлумачення вказаної процесуальної норми свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об`єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду.

При цьому, така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (ч. 2 ст. 416 ЦПК України).

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування схожої (ідентичної) справи на розгляді у суді касаційної інстанції та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі №504/2453/15-ц, визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку, вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи, що переглядається.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа №755/5387/24 передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду для формування єдиної правозастосовчої практики щодо можливості вирішення питання про визнання права власності на майно на окупованій території на житло, право на яке виникло до 01.01.2013 та підтверджується правовстановлюючими документами, але не може бути зареєстроване через втрату або недоступність архівів БТІ та захисті права власності (ст. 392 ЦК України) у контексті раніше сформульованих Касаційним цивільним судом в складі Верховного Суду висновків в ухвалених рішеннях від 02 квітня 2025 року в справі № 201/9106/24 та від 10 лютого 2026 року в справі № 336/10861/25, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що особа за подібних обставин має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження на підставі статті 392 ЦК України.

Водночас, у справі № 755/5387/24, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за доцільне відступити від вказаних висновків, і зробити висновок, що, зокрема, у разі відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій рф території, набуте до 2013 року на законних підставах, не можна застосувати позов про визнання права власності. Наявність з державним реєстратором такого спору (за відсутності державної реєстрації речових прав третіх осіб) означає, що його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2026 року у справі № 755/5387/24 за касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва та постанову Київського апеляційного суду справу призначено до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження.

Отже обставини у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, переданій на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

Таким чином, зупиняючи провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №755/5387/24 та діючи на підставі п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд першої інстанції дотримався вимог процесуального закону.

Така підстава зупинення провадження у справі, як перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, має на меті забезпечення єдності судової практики, яку можна досягти завдяки передбаченим процесуальним законом механізмам.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду, і не спростовують висновків суду першої інстанції, та не дають підстав вважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Твердження апелянта про порушення права на розумний строк розгляду справи є безпідставними, оскільки зупинення провадження у справі здійснено на підставі та у спосіб, передбачені процесуальним законом, та переслідує легітимну мету забезпечення єдності судової практики.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону і підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374,375, 381-384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Спас Юлії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення, а ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.В. Радченко

Судді В.О. Бездрабко

Л.А. Приходько