Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №585/3381/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/3381/25Головуючий у суді 1-ї інстанції - Цвєлодуб Г. О.

Номер провадження 33/816/914/26Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю секретаря судового засідання Баришевої А. І., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Слободянюка Р.О., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Слободянюка Р.О. на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 27 серпня 2025 року о 12 год. 45 хв. в м. Ромни по вул. Київській, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ман TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності, не чітка мова). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. У зв`язку із зазначеним у діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Слободянюк Р.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2025 року, провадження у справі закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції постановлена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані не повною мірою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт зауважує про те, що судом першої інстанції не були розглянуті і не були враховані клопотання захисника щодо участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції ОСОБА_1 та захисника під час розгляду справи, не витребуванні докази від органів Національної поліції, так як адвокатський запит було проігноровано останніми, а також клопотання про закриття провадження у зв`язку відсутності правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в якому аргументовані підстави, що свідчать про вину ОСОБА_1 , що були направленні до суду через систему Електронний суд.

Сторона захисту зазначає про те, що відеозапис який надано суду, є всі підстави вважати не належним доказом. З відео вбачається наявність різної кількості людей, так і вчинення дій, які є виключно навмисним створенням передумов для навмисного порушення адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , для особистих показників поліції.

Також апелянт вказає про те, що на момент затримки працівниками поліції ОСОБА_1 та складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівники поліції не встановлювали первинних ознак первинного огляду на наркотичне сп`яніння ОСОБА_1 , зокрема, факту почервоніння очей, тремтіння рук так і не чіткої мови.

Також захисник наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 видавалось направлення на проходження обстеження у медичному закладі на становлення стану наркотичного сп`яніння. Сама по собі пропозиція проїхати з працівниками поліції, є спроба обману для виманювання ОСОБА_1 з кабіни водія.

Захисник також зазначає і про те, що направлення поліцейськими для проходження самостійно медичного огляду ОСОБА_1 виписано та надано не було, що виключає обов`язок пройти медичний огляд протягом двох годин після зупинки транспортного засобу. Таким чином, працівниками поліції і в цій частини допущено порушення відповідних інструкцій.

Окрім цього захисник вказує, що працівниками поліції порушено вимоги Інструкції, виходячи з таких підстав:

-під час складання протоколу ОСОБА_1 не було роз`яснено права;

- в протоколі відсутні свідки, що могли засвідчити факт дійсного перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння;

- відсутні докази факту зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції;

- протокол не містить інформації про відсторонення від керування транспортним засобом.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Слободянюка Р.О., який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 435617 від 27 серпня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи;

- рапортом інспектора Роменського РВП ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції Омельченка В. П. від 27 серпня 2025 року відповідно до якого останній доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння;

- долученим до протоколу відеозаписом.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Посилання захисника про те, що судом першої інстанції не були розглянуті і не були враховані клопотання захисника щодо участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції ОСОБА_1 та захисника під час розгляду справи, не витребуванні докази від органів Національної поліції, так як адвокатський запит було проігноровано останніми, а також клопотання про закриття провадження у зв`язку відсутності правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в якому аргументовані підстави, що свідчать про вину ОСОБА_1 , що були направленні до суду через систему Електронний суд. Апеляційним судом встановлено, що дійсно судом першої інстанції не було розглянуто клопотання захисника про призначення відеоконференції, яке було подано 16 жовтня 2025 року, однак справа перебувала у провадженні першої інстанції з 02 вересня 2025 року, а постанова постановлена 12 грудня 2025 року, захисником неодноразово подавалось клопотання про відкладення судового розгляду, і такі клопотання було задоволено суддею. Враховуючи зацікавленість ОСОБА_1 та його захисника приймати участь у судовому засіданні, які були повідомлені своєчасно про дату, час та місце розгляду справи, мали можливість вийти на зв`язок із судом та повторно повідомити про свої наміри приймати участь у розгляді справи. Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а тому вказані обставини не можуть слугувати підставою для скасування постанови суду. Інші клопотання заявлені захисником були розглянуті суддею суду першої інстанції, та обґрунтовано відмовлено у їх задоволення.

Судом відхиляються доводи апелянта про те, що відеозапис який надано суду, є всі підстави вважати не належним доказом. Апеляційний суд не має сумнівів щодо достовірності наявного у матеріалах справи відеозапису. Відеозапис як доказ отриманий у порядку, визначеному законом, зокрема ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, відповідно до яких доказами є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів. Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та оцінити поведінку водія і працівників поліції, які брали участь у складанні матеріалів про адміністративне правопорушення. Він підтверджує спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, пропозицію пройти огляд, та відмову від проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

Твердження апеляційної скарги про те, що на момент затримки працівниками поліції ОСОБА_1 та складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівники поліції не встановлювали первинних ознак первинного огляду на наркотичне сп`яніння ОСОБА_1 , є хибними, оскільки встановлення ознак сп`яніння є суб`єктивним судженням поліцейського, який за своїм внутрішнім переконанням під час спілкуванням із водієм може вбачати такі ознаки сп`яніння, що є безумовною підставою для вимоги в проходженні відповідного огляду. Для встановлення таких ознак не передбачено окремого проведення огляду. Виявлення та оголошення ознак сп`яніння, не є твердженням про стан сп`яніння водія, а вказує на необхідність в проходженні огляду для спростування або доведення перебування в стані сп`яніння. В даному випадку водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, що є складом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розглядаючи доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 видавалось направлення на проходження обстеження у медичному закладі на становлення стану наркотичного сп`яніння, суд апеляційної інстанції зазначає, що порядок огляду регулюється статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, згідно з якими правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, вважається закінченим з моменту відмови водія від проходження огляду.

Письмове направлення є документом, що забезпечує проведення дослідження в лікарні, а тому його оформлення є доцільним виключно у разі згоди особи на такий огляд. Оскільки водій відмовився від слідування до медичного закладу, що підтверджується наявними у справі доказами, обов`язок поліцейського щодо фізичного заповнення бланку направлення не виник, а його відсутність не спростовує факту порушення особою вимог п. 2.5 ПДР України та не є свідченням порушення процедури фіксації адміністративного правопорушення.

Тому, відповідно до п. 8 вищевказаного Порядку № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що в даному випадку і було зроблено.

Щодо твердження захисника про те, що направлення поліцейськими для проходження самостійно медичного огляду ОСОБА_1 виписано та надано не було. Апеляційний суд спростовує зазначене, оскільки огляд водія на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я має проводитися у встановленому законом порядку, зокрема за направленням та доставленням особи поліцейським і в його присутності. Самостійне звернення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду не є проходженням огляду у порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП та Інструкцією № 1452/735.

Не є обґрунтованими апеляційні доводи щодо порушення ОСОБА_1 процесуальних прав з тієї підстави, що йому не були належним чином роз`яснені його права, оскільки згідно відомостей долученого відеозапису вбачається, що працівник поліції виконав вимог Закону в цій частині. При цьому, під час спілкування ОСОБА_1 не заявляв працівникам поліції будь-яких клопотань щодо повторного роз`яснення йому вищезазначених процесуальних прав.

Щодо тверджень апелянта про те, що в протоколі відсутні свідки, що могли засвідчити факт дійсного перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, то апеляційний суд їх вважати обґрунтованими не може, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, оскільки всі дії були зафіксовані на відеозапис, а тому наявність 2 свідків у цьому разі є не обов`язковою, у зв`язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що відсутні докази факту зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, оскільки відсутність на відеозаписі безпосереднього моменту руху автомобіля або самого моменту його зупинки не спростовує факту керування транспортним засобом, оскільки цей факт підтверджується іншими доказами у справі в їх сукупності. Закон не вимагає, щоб факт керування транспортним засобом у кожному випадку підтверджувався виключно відеозаписом моменту руху транспортного засобу.

Відеозапис, який був досліджений апеляційним судом, спростовує доводи захисника про те, що протокол не містить інформації про відсторонення від керування транспортним засобом, оскільки на ньому вбачається, що о 13:12 год працівником поліції було озвучено: «від керування транспортним засобом ви відсторонені».

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Слободянюка Р.О. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.