Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №496/5450/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6237/26

Справа № 496/5450/25

Головуючий у першій інстанції Портна О. П.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Комлевої О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» на заочне рішення Біляївького районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Портної О.П., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

25.08.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 416261189 від 23.10.2022 року на суму 36 946,14 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 23.10.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір № 416261189 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV7JC85. 23.10.2022 року первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 7 700,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 209 від 27.12.2022 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлене право грошової вимоги до відповідача.

30.10.2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 30/1023-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлене право грошової вимоги до відповідача.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлене право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 року за Договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 36 946,14 грн., яка включає в себе заборгованість по тілу кредиту – 7 700,00 грн., 29 246,14 грн. – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити його вимоги.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30.03.2026 року у задоволенні позову ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було відмовлено (а.с.33-41).

В апеляційній скарзі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» ставить питання про скасування заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30.03.2026 року, ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.43-56).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перерубуванням суддів Сегеди С.М., Громіка Р.Д., Комлевої О.С. у відпустках, враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді, а також через участь вказаних суддів у розгляду інших цивільних, адміністративних, а суддів Сегеди С.М. і Громіка Р.Д. – і кримінальних справ, що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду даної справи в строки, передбачені національним законодавством, датою ухвалення цього судового рішення є 05.10.2026 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.04.2025 року (а.с.75), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.76-77).

Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція направлялася відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем його проживання (а.с.15).

Однак, поштова кореспонденція на вказану адресу повернулася до суду з відміткою «за закінченням строку зберігання» (а.с.82-83), що у відповідності до вимог, передбачених ч.1 ст. 131 ЦПК України вважається його належним сповіщенням.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Одеським апеляційним судом 06.07.2026 року було розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про повідомлення відповідача ОСОБА_1 про слухання справи в письмовому порядку, без повідомлення учасників справи, що в сенсі ст. 128 ЦПК України є належним повідомлення (а.с.84-85).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не було належним чином доведено факту переходу права вимоги за вказаним кредитним договором, а тому ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не є належним позивачем у справі (а.с.33-41).

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 416261189 та останній отримав кредитні кошти у розмірі 7 700,00 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

У подальшому первинний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали ряд додаткових угод, якими вносилися зміни до Договору факторингу від 28.11.2018 року, зокрема:

№19 від 28.11.2019 року, відповідно до якої строк дії Договору факторингу від 28.11.2018 року продовжено до 31.12.2020 року;

№ 26 від 31.12.2020 року, якою строк дії Договору факторингу від 28.11.2018 року продовжено до 31.12.2021 року;

№27 від 31.12.2021, відповідно до умов якої строк дії Договору факторингу від 28.11.2018 року продовжено до 31.12.2022 року;

№31 від 31.12.2022, якою строк дії Договору факторингу від 28.11.2018 року продовжено до

31.12.2023 року;

№32 від 31.12.2023, згідно якої продовжено строк дії Договору факторингу від 28.11.2018 року до 31.12.2024 року.

Таким чином, Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом тривалого часу, а саме 28.11.2018 року - 31.12.2024 року.

Крім того, Договором факторингу від 28.11.2018 року було визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору – реєстрах прав вимоги (п. 1.2 договору факторингу).

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 209 від 27.12.2022 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором.

У пункті 5.3.3. Договору факторингу зазначено, що фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі, відступати право вимоги на користь третіх осіб.

В наступному, 30.10.2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 30/1023-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлене право грошової вимоги до відповідача.

Згідно із розділом 2 Договору факторингу від 30.10.2023 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 від 20.12.2023 року до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

В подальшому, 04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлене право грошової вимоги до відповідача.

Згідно із розділом 2 Договору факторингу, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується відступити права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 року за Договором факторингу від 04.06.2025 року до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

За правилами ст. 1078 ЦК України, яка діяла на момент укладання вказаних договорів факторингу, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Отже, з врахуванням вищевикладеного можливо прийти до висновку, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за кредитним договором № 416261189 від 23.10.2022 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 , перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Проте, суд на вищевказане уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про відмову у позові з підстав недоведеності позивачем переходу права вимоги за вказаним кредитним договором.

За таких обстави оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст. 626 та ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вже зазначалось, між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір № 416261189 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV7JC85. 23.10.2022 року первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 7 700,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 , номер якої було вказано позичальником під час укладання договору. За користування кредитом позичальник мав сплатити відсотки у такому розмірі дисконтна процентна ставка: 3,65% - 766,50%, індивідуальна процентна ставка: 383,25 - 766,50%, базова процентна ставка: 766,50%, поза дисконтним періодом: 1087,70%.

Договір підписаний позичальником одноразовим електронним ідентифікатором.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі – Закон) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 цієї статті Закону).

Згідно з ч. 6 вказаної статті Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В своїй постанові від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 Верховний Суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовій формі.

За встановленими у цій справі обставинами оспорюваний договір між сторонами було укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісного кредитора) подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надіслало позичальнику за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який останній і використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Грошові кошти у розмірі 7 700,00 грн. 23.10.2022 року були зараховані на картковий рахунок позичальника, а саме картку № НОМЕР_2 , номер якої ОСОБА_1 власноруч зазначив під час укладання договору (п.5.1.1. кредитного договору). Належність зазначеної банківської картки саме ОСОБА_1 також підтверджується листом та банківською випискою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.24-26).

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 36 946,14 грн., з яких: 7 700,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 29 246,14 грн. – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Колегія суддів також зазначає, що відповідач у встановленому законом порядку кредитний договір від 23.10.2022 року, а також розрахунок заборгованості не спростовував.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної заяви споживача застосувати не може.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.09.2026 року у справі №552/672/23.

Таким чином, враховуючи, що укладання договірних зобов`язань між сторонами та отримання позичальником кредитних коштів встановлені належними та допустимими доказами, позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 36 946,14 грн.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна підлягає задоволенню, заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30.03.2026 року – скасуванню, з ухвалення постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість у загальному розмірі 36 946,14 грн.

Відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн. а також за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 622,60 грн., а всього у загальному розмірі 6 045,00 грн.

Крім того, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» ставило питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції, а також 6 000,00 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» надало наступні докази:

-Акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, укладений між Адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» в особі керуючого бюро – адвоката Тараненка А.І. та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Згідно зазначеного Акту, вартість послуг адвоката у суді першої інстанції склала 7 000,00 грн.;

-Акт прийому - передачі наданих послуг від 07.04.2026 року до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» в особі керуючого бюро – адвоката Соломка О.В. та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Згідно зазначеного Акту, вартість послуг адвоката у суді апеляційної інстанції склала 6 000,00 грн. (а.с.59).

Таким чином, враховуючи, що витрати ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанції встановлені належними та допустимими доказами, з відповідача на користь апелянта підлягає стягненню судові витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7 000,00 грн. та у суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000,00 грн., а всього 13 000,00 грн.

Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 - 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити частково.

Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року скасувати.

Ухвалити постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, заборгованість за кредитним договором № 416261189 від 23.10.2022 року у загальному розмірі 36 946,14 (тридцять шість тисяч дев`ятсот сорок шість гривень 14 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, судовий збір у загальному розмірі 6 045,00 (шість тисяч сорок п`ять гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 13 000,00 (тринадцять тисяч гривень 00 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

О.С. Комлева