Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №750/9786/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №750/9786/26

Суддя: Григор'єв Р. Г.

Справа №750/9786/26

Провадження №2/750/4646/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Григор`єва Р.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

07 вересня 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про розірвання шлюбу, зареєстрованого 12.03.2020, мотивуючи позов тим, що спільне сімейне життя між ними не склалося, у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, між ними відсутнє взаєморозуміння. Тривалий період часу проживають, ведуть господарство та побут окремо один від одного.

Примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе, оскільки буде суперечити їх інтересам.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач не з`явилась, 01.10.2026 подала заяву про розгляд справи без її участі, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити; не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, 29.09.2026 подав заяву про визнання позову, у якій зазначив, що заявлені позивачем вимоги визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення, справу просить розглянути без його участі.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12 березня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що складено відповідний актовий запис №304.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 )

За змістом позовної заяви подружні відносини фактично припинені, сумісно не проживають, спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу позивач вважає не можливим, таким, що суперечить інтересам сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України визначено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно з п. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, враховуючи що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, підстав для досягнення примирення між сторонами суд не вбачає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову, розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України при ухваленні рішення суд має вирішити питання про розподіл судових витрат.

За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн за вимогу про розірвання шлюбу.

Відповідач визнав позовні вимоги, відтак судовий збір у розмірі 665,60 грн підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ч. 3 ст. 105, ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зареєстрований 12 березня 2020 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №304, розірвати.

Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, а саме 665 грн 60 коп., згідно квитанції №8477-2616-9818-5615 від 03.09.2026, сплачених в АТ «Таскомбанк».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665 грн 60 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Р.Г. Григор`єв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua