Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №750/9603/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/9603/26

Провадження №3/750/2745/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Григор`єв Р.Г., дослідивши матеріали начальника ВАП УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з професійно -технічною освітою, працюючого КЕВ МОУ, мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 16 серпня 2026 року о 22 год. 40 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , учинив стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в стусанах, ляпасах, образах нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 16 серпня 2026 року о 22 год. 40 хв. ОСОБА_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , учинив стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в стусанах, ляпасах, образах нецензурною лайкою матір потерпілого ОСОБА_3 , внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_3 ..

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП сврю вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП повністю не визнав та пояснив, що з ОСОБА_2 вони перебували у фактичних сімейних відносинах близько семи років. Мешкали за її адресою: АДРЕСА_2 . У неї є син ОСОБА_4 , який проживав разом з ними. 16.08.2026, у вечірній час, вони з ОСОБА_2 повернулися з дня народження, обидва були випивши. В цей час на кухні ОСОБА_4 щіткою мив сковорідку. Він зробив зауваження, що так може подерти захисне покриття. ОСОБА_2 почала кричати, щоб він не вчив, бо це її дитина. Так слово за слово вони почали лаятися. Він вирішив піти до себе додому. Забрав телевізор, бо його сплачували 5050. ОСОБА_2 викликала поліцію, бо не хотіла, щоб він забирав телевізор. Ніяких стусанів, ляпасів він потерпілій не завдавав.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 16.08.2026, у вечірній час, вони з ОСОБА_5 повернулися до її помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , з дня народження знайомих, обидва були випивши. ОСОБА_6 не сподобалося, що її син ОСОБА_4 миє сковорідку миючим засобом «Fairy», і він почав лаятися на її сина. Вона заступилася за сина і стала між ними. ОСОБА_7 взяв її за руки і відштовхнув. Ніяких ляпасів та стусанів він їй не завдавав. Після чого він став виносити телевізор з квартири, щоб піти до себе додому. Вона не хотіла, щоб ОСОБА_8 забирав телевізор і викликала поліцію. На теперішній день конфлікт між ними вичерпаний.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 16.08.2026, у вечірній час, його мати та ОСОБА_8 повернулися з гостей. ОСОБА_8 «зірвався» на ньому, бо він мив сковорідку миючим засобом «Fairy», кричав на нього, що він не розуміє. Мати намагалася заспокоїти його, але він став сильніше кричати. Мати викликала поліцію, бо ОСОБА_8 хотів винести телевізор.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілих, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи патрульних поліцейських, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного та психологічного характеру ( застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, образи) внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого; ч.2 ст. 173-2 КУпАП, тобто діяння передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно неповнолітньої особи, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зміст поняття «фізичного насильства» та «психологічного насильства» деталізований у пунктах 14, 17 ч.1 ст. 1 вказаного Закону.

Зокрема, під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Під фізичним насильством слідує розуміти форму домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 поставлено у провину вчинення стосовно ОСОБА_2 умисних дій фізичного та психологічного характеру, які полягали у завданні їй стусанів, ляпасів та образах нецензурною лайкою.

Разом із тим потерпіла ОСОБА_2 , будучи безпосереднім учасником події, в судовому засіданні не підтвердила викладених у протоколі обставин щодо завдання їй ОСОБА_1 стусанів та ляпасів, прямо зазначивши, що таких дій останній не вчиняв. Із її показань встановлено лише те, що під час словесного конфлікту ОСОБА_1 взяв її за руки та відштовхнув, коли вона стала між ним та своїм сином.

Не підтвердив завдання ОСОБА_1 матері стусанів чи ляпасів і неповнолітній ОСОБА_3 , який був присутнім під час конфлікту. Із його показань вбачається, що між ним та ОСОБА_1 виникла словесна суперечка з приводу миття сковорідки, в яку втрутилася його мати, а поліцію остання викликала після того, як ОСОБА_1 мав намір забрати з квартири телевізор.

Пояснення потерпілих в цій частині підтверджуються рапортом оперативного чергового, згідно якого 16.08.2026 о 22:41 зі служби 102 надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що причиною виклику співробітників поліції слугував не сам факт конфліктної ситуації, який потерпіла не розцінювала як факт домашнього насильства, а саме те, що ОСОБА_1 виносив речі з квартири.

Таким чином, показання осіб, які безпосередньо були присутні під час події, не підтверджують ті конкретні прояви фізичного насильства, які зазначені у протоколах та становлять фактичну основу висунутого ОСОБА_1 адміністративного обвинувачення.

Суд враховує, що сам по собі факт сварки між особами, які перебувають або перебували у сімейних чи близьких відносинах, використання підвищеного тону, взаємні претензії або побутовий конфлікт ще не є достатніми для висновку про вчинення домашнього насильства. Для кваліфікації дій за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП необхідним є встановлення передбачених диспозицією цієї норми конкретних умисних дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.

При цьому суд не вправі, усуваючи недоліки сформульованого органом поліції адміністративного обвинувачення, самостійно змінювати його фактичну основу та замість зазначених у протоколі «стусанів і ляпасів» поставити особі у провину інші дії - взяття потерпілої за руки та її відштовхування, оскільки за таких обставин суд фактично перебрав би на себе невластиву йому функцію сторони обвинувачення, що не узгоджується з вимогами безсторонності суду, гарантованими статтею 6 Конвенції.

Обставини, встановлені безпосередньо в судовому засіданні, свідчать про виникнення між сторонами побутового конфлікту після повернення з дня народження, під час якого обидва вживали алкогольні напої. Безпосереднім приводом до конфлікту стало зауваження ОСОБА_1 сину потерпілої щодо способу миття сковорідки, після чого ОСОБА_2 втрутилася у суперечку.

Саме по собі підвищення голосу, висловлення претензій чи навіть груба поведінка під час побутового конфлікту без встановлення передбачених законом ознак психологічного чи фізичного насильства не є достатнім для притягнення особи до відповідальності за статтею 173-2 КУпАП.

Подальший виклик працівників поліції, як узгоджено пояснили в суді ОСОБА_1 та сама потерпіла, був пов`язаний також із наміром ОСОБА_1 залишити квартиру та забрати із собою телевізор, проти чого ОСОБА_2 заперечувала.

Таким чином, із досліджених судом доказів вбачається наявність між сторонами гострого побутового конфлікту, однак цього самого по собі недостатньо для висновку поза розумним сумнівом про вчинення ОСОБА_1 саме тих умисних насильницьких дій, які сформульовані у протоколі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За відсутності належних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності усували розумні сумніви щодо доведеності обставин сформульованого ОСОБА_1 адміністративного обвинувачення, такі сумніви відповідно до принципу презумпції невинуватості мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, провадження у справах про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягають закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 173-2 КУпАП.

Керуючись ч.ч. 1,2 ст. 173-2, ст.ст. 268, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП – закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя Р.Г. Григор`єв