Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №766/11120/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/11120/26

н/п 1-кп/766/4077/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції, Одеський СІЗО),

захисника-адвоката ОСОБА_6 ,

потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026231020000717 від 04.05.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Херсон, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючого на обліку у лікаря-нарколога, такого, що не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, раніше судимого:

04.03.2014 року засуджений Новокаховським міським судом Херсонської області за вчинення злочинів, передбачених статтями 115 ч. 1, 185 ч. 3 КК України до 10 років позбавлення волі, звільнений 28.05.2021 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою ст. 186, частиною першою ст. 357, частиною четвертою ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним та статті КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

1.1. Суд встановив, що ОСОБА_5 03.05.2026 близько 12:30 години, перебуваючи за адресою: м. Херсон, пр. Святих Кирила та Мефодія, 8, біля 2 під`їзду, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, повторно, відкрито, в умовах воєнного стану, під час розпивання спиртних напоїв із потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого, заволодів належною йому сумкою сірого кольору, бувшою у використанні, вартістю згідно з висновком експерта 94 гривні 05 копійок, в якій знаходилися: банківська картка банку «Приватбанк «Для виплат» № НОМЕР_1 , банківська картка банку «Приватбанк «Універсальна» № НОМЕР_2 , пенсійне посвідчення на ім?я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_3 , паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_4 , водійське посвідчення на ім?я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Redmi Note 7» модель: M1901F7G, бувший у використанні, вартістю згідно з висновком експерта 1914 гривень 75 копійок. Після заволодіння сумкою ОСОБА_5 почав відходити від потерпілого, та почав тікати, у зв`язку з цим, ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , почали наздоганяти ОСОБА_5 та наполягати, щоб він зупинився та повернув сумку, однак на неодноразові прохання потерпілого та свідка ОСОБА_5 не реагував, та, розуміючи, що його дії несуть відкритий характер, тримаючи сумку в руках, продовжив втікати від потерпілого та свідка, які бігли за ним. При цьому ОСОБА_5 не реагував на крики потерпілого та свідка з проханням зупинитись та повернути сумку, свої протиправні дії не припинив та втік разом з викраденим майном. Після вказаних подій, ОСОБА_5 місце вчинення злочину із вказаним майном покинув та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 2008 гривень 80 копійок.

Отже, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою ст. 186 КК України, формою об`єктивної сторони якого відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

1.2. Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.05.2026 приблизно 12:30 год. ОСОБА_5 , маючи умисел на викрадення офіційного документу, переслідуючи мету особистого збагачення з корисливих мотивів, знаходячись за адресою: м. Херсон, проспект Святих Кирила та Мефодія, 8, відкрито заволодів банківською карткою АТ КБ «Приватбанк» за номером НОМЕР_2 на ім?я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є персоніфікованою пластиковою карткою, що надає її власнику можливість безготівкової оплати товарів або послуг, а також отримання готівкових коштів у відділеннях банків та банкоматах, відповідно до пункту 1.27 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», абз. 1 ст. 1 ЗУ «Про інформацію» є офіційним документом. В подальшому ОСОБА_5 банківською карткою на ім?я ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 357 КК України, формою об`єктивної сторони якого є викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

1.3. Також, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , відкрито заволодівши сумкою потерпілого ОСОБА_7 , за адресою: м. Херсон, проспект Святих Кирила та Мефодія, 8, переслідуючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, 03.05.2026, в період часу з 12:52 год. по 20:43 год., перебуваючи в наступних магазинах: ТОВ «Вигідна покупка» магазин «Аврора», розташованого за адресою: м. Херсон, пр. Святих Кирила та Мефодія, 15/2, ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Людвіка Заменгофа, 1, «Centro Fish Shumen», розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Святих Кирила та Мефодія, 10, «Пивна Кружка», розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Святих Кирила та Мефодія, 19, а також 04.05.2026 в період часу з 11:46 год. по 11:51 год., перебуваючи в приміщеннях магазинів ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Людвіка Заменгофа, 1, «Centro Fish Shumen», розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Святих Кирила та Мефодія, 10, маючи у розпорядженні викрадену ним із сумки потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , банківську картку для обслуговування банківського рахунку в АТ КБ «Приватбанк» за номером НОМЕР_2 , викрав грошові кошти із вказаної банківської картки, шляхом придбання та розрахунку банківською карткою через банківський термінал, які знаходились на касах вищевказаних магазинах на загальну суму 3878 гривень 82 копійки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.

Отже, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою ст. 185 КК України, формою об`єктивної сторони якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.

ІІ. Позиції сторін кримінального провадження

2.1. Прокурор у судових дебатах вважав, що пред`явлене обвинувачення є доведеним. Вина обвинуваченого ОСОБА_5 також доведена, його дії кваліфіковані правильно, а саме: за ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України.

2.2. Під час судового розгляду кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_5 усі обставини інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджено в повному обсязі, вину визнано.

2.3. Прокурор просив Суд при призначенні покарання обвинуваченому врахувати його щире каяття, як обставину, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України.

2.4. Прокурор просив визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 186 КК України – у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років,

- за ч. 4 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років,

- за ч. 1 ст. 357 КК України – у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточне покарання призначити у виді 7 років позбавлення волі

2.5. Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз і залучення експертів.

2.6. Вирішити питання щодо речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.

2.7. Обвинувачений вину і фактичні обставини кримінального правопорушення визнав. Під час допиту підтвердив обставини, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України.

В судових дебатах обвинувачений щодо покарання поклався на розсуд Суду, зазначивши про те, що має намір вступити до лав Збройних Сил України.

Під час останнього слова покаявся, попросив пробачення.

2.8. Захисник проти призначеного покарання заперечував. Зазначив, що сім років це надто суворе покарання, враховуючи, що обвинувачений визнав свою провину і щиро покаявся. Просив Суд при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від покарання, визначивши іспитовий строк на розсуд суду.

2.9. Потерпілий в судове засідання не з`явилися, звернувся із заявою, в якій просив Суд проводити судовий розгляд кримінального провадження без його участі у зв`язку з необхідністю виїхати за межі України. Щодо призначення покарання поклався на розсуд суду.

ІІІ. Докази, що досліджені Судом у судовому засіданні

3.1. Визначаючи обсяг доказів, які мають досліджуватись під час судового розгляду цього кримінального провадження, Суд, з`ясувавши позицію сторін кримінального провадження, яка полягала у застосуванні спрощеного порядку дослідження доказів, передбаченого частиною третьою ст. 349 КПК, із зазначених підстав ухвалив:

визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються,

допитати обвинуваченого,

дослідити документів, що підтверджують процесуальні витрати,

дослідити матеріали, що характеризують обвинуваченого.

3.2. При цьому Суд зважає на висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 349 КПК, який полягає в тому, що повне визнання обвинуваченим вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому він обвинувачується, правових наслідків розгляду доказів за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КК. (постанова ВС 02.02.2021року у справі №640/4713/19, провадження № 51-2155 км 20)

Суд також бере до уваги й інший висновок Верховного Суду, який вказує на те, що суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі, у разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію, або є окремим епізодом кримінального правопорушення, чи невизнання цивільного позову, та у такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов`язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК (постанова об`єднаної палати від 16 вересня 2024 року у справі № 444/870/22, провадження № 51- 2989 кмо 23).

3.3. Суд, дотримуючись вищезазначених висновків Верховного Суду, у судовому засіданні роз`яснив обвинуваченому у доступній, чіткій та конкретизованій формі суть даної норми з метою однакового, правильного і точного розуміння ним її змісту та переконався у добровільності його позиції.

3.4. На переконання Суду, обвинувачений повністю розуміє суть обвинувачення, підтвердив обставини кримінальних правопорушень, інші обставини, що підлягають доказуванню відповідно до частини першої ст. 91 КПК України, позиція обвинуваченого щодо визнання обставин і вини є добровільною.

Мотиви і висновки Суду

3.5. Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а також проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, Суд доходить висновку про допустимість, належність, достовірність та достатність доказів для визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

частиною четвертою ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану;

частиною четвертою ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану;

частиною першою ст. 357 КК України, а саме у викраденні офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

ІV. Призначення покарання

4.1. Санкцією частини четвертої ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років.

Санкцією частини четвертої ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років.

Санкцією частини першої ст. 357 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

4.2. Суд зважає на те, що під час судового засідання сторони кримінального провадження визнали щире каяття обвинуваченого обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до частини першої ст. 66 КК України.

4.3. Під час судового розгляду Суд не встановив обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до частини першої ст. 67 КК України.

4.4. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, та враховує:

- ступень тяжкості правопорушення – згідно із статтею 12 КК України більшість з інкримінованих діянь відносяться до тяжкого злочину;

- особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога; враховуючи наявність письмової згоди командира військової частини НОМЕР_6 від 14.09.2026 року №1687 обвинувачений має намір вступити до лав Збройних Сил України;

- наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

4.5. Також Суд бере до уваги загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК України). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання – виправлення засудженого.

4.6. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.

4.7. Суд також вважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання – відсутні.

4.8. З урахуванням викладеного, Суд погоджується з пропозицією прокурора щодо призначення обвинуваченому покарання:

- за частиною четвертою ст. 186 КК України – у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років;

- за частиною четвертою ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років,

- за частиною першою ст. 357 КК України – у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

4.9. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

4.10. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань до обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.

V. Запобіжні заходи

5.1. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

5.2. Суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили залишити в силі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області (справа №766/7032/24, н/п 1-кс/766/2458/26) стосовно обвинуваченого до набрання вироком законної сили, оскільки ризики передбачені пунктом 1 частини першої ст. 177 КК України, а саме: ризик переховування обвинуваченим від суду та пунктом 5 частини першої ст. 177 КК України, а саме: ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення не припинили існування.

VІ. Вирішення питань, пов`язаних з арештом

6.1. Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

6.2. Доказів щодо наявності арешту майна у кримінальному провадженні №12026231020000717 від 04.05.2026 року не надано.

VІІ. Вирішення питань, пов`язаних з процесуальними витратами

7.1. Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 368 та частини четвертої статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. На підставі частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

7.2. Відповідно до обвинувального акта процесуальні витрати за залучення експертів і проведення судово-товарознавчої експертизи №CE-19/122-26/2044-ТВ від 27.05.2026, становлять 4813 гривень 60 копійок.

VІІІ. Вирішення питань щодо долі речових доказів

8.1. Згідно з частиною дев`ятою статті 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, Суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження документи, надані сторонами, а також речові докази: виписку по руху коштів з банківської картки від 04.05.2026 №BJBHHS6591F504FS на 2-х аркушах паперу А-4, виписку по руху коштів з банківської картки від 14.05.2026 №57DGN4LL7A5090RF на 2-х аркушах паперу А-4, відеозаписи (відеофайли) за 03.05.2026 в період часу з 12:49 год. по 13:00 год., з камер відеоспостереження магазину «Аврора» «ТОВ «Вигідна покупка», розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Святих Кирила та Мефодія, 15/2.

8.2. Речові докази: банківську карту «Приватбанк» «Для виплат» № НОМЕР_1 , банківську картку банку «Приватбанк» «Універсальна» № НОМЕР_2 , пенсійне на ім?я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_3 , постанова про накладення адміністративного стягнення, паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 МР274779, водійське посвідчення на ім?я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_5 , медична довідка на ім?я ОСОБА_7 ; гаманець коричневого кольору, складний ніж, складна зубна щітка, ключі у кількості 2 штук, флеш носії у кількості 3 штук, пластиковий виріб, медичні ліки під назвою «Ібупрофен» у кількості 3 штук, дезодорант червоного кольору, окуляри; мобільний телефон марки «Redmi Note 7» модель: M1901F7G, в корпусі синього кольору та в чорному захисному чохлі з сім картою мобільного оператора «Водафон» № НОМЕР_7 , IMEI1: НОМЕР_8 ; IMEI2: НОМЕР_9 – Суд вважає за необхідне повернути власнику.

ІХ. Вирішення цивільного позову

9.1. Доказів подачі цивільного позову матеріали кримінального провадження не містять.

З цих підстав,

керуючись статтями 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

3. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 357 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

4. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі частини першої ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

5. Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

6. На підставі частини п`ятої ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з 04 травня 2026 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.

7. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , застосований ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06.05.2026, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

8. Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , процесуальні витрати на проведення судових експертиз і залучення експертів в сумі 4 813 гривень 60 копійок (чотири тисячі вісімсот тринадцять гривень 60 коп.).

9. Відповідно до ст. 100 КПК України документи, що надані сторонами, а також речові докази: виписку по руху коштів з банківської картки від 04.05.2026 №BJBHHS6591F504FS на 2-х аркушах паперу А-4, виписку по руху коштів з банківської картки від 14.05.2026 №57DGN4LL7A5090RF на 2-х аркушах паперу А-4, відеозаписи (відеофайли) за 03.05.2026 в період часу з 12:49 год. по 13:00 год., з камер відеоспостереження магазину «Аврора» «ТОВ «Вигідна покупка», розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Святих Кирила та Мефодія, 15/2 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: банківську карту «Приватбанк» «Для виплат» № НОМЕР_1 , банківську картку банку «Приватбанк» «Універсальна» № НОМЕР_2 , пенсійне на ім?я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_3 , постанова про накладення адміністративного стягнення, паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 МР274779, водійське посвідчення на ім?я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_5 , медична довідка на ім?я ОСОБА_7 ; гаманець коричневого кольору, складний ніж, складна зубна щітка, ключі у кількості 2 штук, флеш носії у кількості 3 штук, пластиковий виріб, медичні ліки під назвою «Ібупрофен» у кількості 3 штук, дезодорант червоного кольору, окуляри; мобільний телефон марки «Redmi Note 7» модель: M1901F7G, в корпусі синього кольору та в чорному захисному чохлі з сім картою мобільного оператора «Водафон» № НОМЕР_7 , IMEI1: НОМЕР_8 ; IMEI2: НОМЕР_9 – повернути власнику – ОСОБА_7 .

10. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

11. Прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілий мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

12. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору, захиснику, потерпілому та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

СуддяОСОБА_1