Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №712/14793/24 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/821/2169/26Головуючий по першій інстанції

Справа № 712/14793/24 Категорія: 305010900Позарецька С. М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.,

секретар: Любченко Т.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 ,

особа, яка подає апеляційну скаргу – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 липня 2026 року (у складі судді Позарецької С.М.) в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила стягнути з ПрАТ «СК «Еталон» несплачене страхове відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів № АР 5841452 в розмірі 130000 грн та за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 24000-12099807 в розмірі 100000 грн; стягнути з ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 288220,37 грн та моральну шкоду в розмірі 50000 грн; стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.01.2022 на перехресті вулиць Смілянська та Хрещатик в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу HONDA ACCORD, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу RENAULT CLIO, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого належний ОСОБА_1 автомобіль HONDA ACCORD, д.н.з. НОМЕР_1 зазнав технічних ушкоджень.

Відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2022 у справі № 712/96/22 (провадження № 3/712/390/22) винним в даній ДТП визнано водія RENAULT CLIO, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 .

Відповідальність водія RENAULT CLIO, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована, згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AP5841452 в ПрАТ "СК "Еталон".

З метою дотримання вимог ст. 35.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 27.06.2023 ОСОБА_1 було подано запит до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН». Між тим, в результаті, як вважає позивач, ігнорування страховиком її звернень, останньою було подано скаргу до НБУ від 04.08.2023. Згідно листа-відповіді за вих. № 14-0004/65284 від 05.09.2023, наданого Національним Банком України, зазначено, що ОСОБА_1 не було подано до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» заяви про страхове відшкодування, відповідно, у страховика на момент подання скарги, відсутні підстави для виплати страхового відшкодування.

Керуючись вказівкою державного регулятора, ОСОБА_1 було скеровано до ПрАТ «СК «Еталон» заяву про страхове відшкодування від 12.09.2023. В подальшому, копія вказаної заяви була повторно направлена разом із запитом від 07.11.2023. На етапі досудового врегулювання ПрАТ «СК «Еталон» жодним чином не виконало покладений чинним законодавством України обов`язок із здійснення належного страхового відшкодування на користь потерпілої особи в дорожньо-транспортній пригоді.

З метою розрахунку належного відшкодування, позивач звернулася до судового експерта Березовського А.А., яким було складено висновок № 96 від 16.08.2024. ПрАТ «СК «Еталон» та ОСОБА_2 було запрошено на огляд пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується листами запрошення на огляд об`єкта дослідження від 01.08.2024.

Відповідно до зазначеної судової експертизи, вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу без врахування коефіцієнту фізичного зносу складників складає 518220,37 грн. Вартість відновлюваного ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінних складових частин пошкодженого транспортного засобу HONDA ACCORD, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 309157,21 грн.

Отже, позивач вважає, що в даному випадку, ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» зобов`язане сплатити на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів в розмірі 130000 грн та 100000 грн за полісом добровільного страхування.

Натомість, різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням підлягає стягненню з винної особи.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.03.2026 призначено у справі судову авто-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

– у разі, якщо за вихідних обставин (тривалого проміжку часу між датою дорожньо?транспортної пригоди та датою проведення огляду транспортного засобу, перебування раніше автомобіля у ДТП до ввезення в Україну, вплив інших факторів тощо) можливо об`єктивно визначити розмір шкоди, заподіяної саме через ДТП 02.01.2022, то:

1) яка вартість відновлювального ремонту автомобіля HONDA ACCORD, державний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.01.2022, - без урахування коефіцієнта фізичного зносу (з ПДВ та без ПДВ) з урахуванням коефіцієнта (з ПДВ та без ПДВ), за цінами станом на час проведення експертного дослідження?

2) який реальний розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля HONDA ACCORD, державний номер НОМЕР_3 у ДТП 02.01.2022, за цінами станом на час проведення експертного дослідження?

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.06.2026 затверджено мирову у году між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , відповідно до якої, з метою остаточного врегулювання спору, відповідач ОСОБА_2 зобов`язується сплатити позивачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3500 доларів США еквівалент 157150 грн), що є остаточно узгодженою сторонами сумою для повного врегулювання спірних правовідносин у справі № 712/14793/24 в частині вимог, що пред`явлені до ОСОБА_2 .

Закрито провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 .

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.07.2026 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів в розмірі 130000 грн та 100000 грн за полісом добровільного страхування, nудовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на проведення експертизи у розмірі 2400 грн.

Суд першої інстанції, взявши до уваги наданий позивачем висновок експерта № 96 від 16.08.2024, дійшов висновку про те, що відповідач ПрАТ «СК «Еталон» має здійснити ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування у розмірі 100000 грн (за договором добровільного страхування) та 130000грн (за договором обов`язкового страхування).

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що той факт, що позивач протягом року з моменту ДТП не подала до страхової компанії заяву про виплату страхового відшкодування не свідчить про втрату права на отримання такого відшкодування. Зокрема, суд виснував, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 діяла недобросовісно.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, ПрАТ «СК «Еталон» засобами поштового зв`язку подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СК «Еталон» в повному обсязі.

В обґрунтування зазначає, що рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Так, вказує, що процедура отримання страхового відшкодування регламентована Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та передбачає вчинення потерпілим і страховиком певних дій.

Скаржник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 подала до страхової компанії заяву про виплату страхового відшкодування після спливу річного строку, встановленого Законом.

В свою чергу, позивачем не зазначено жодної причини, які б перешкоджали їй звернутися із такою заяву у встановлений законодавством строк.

Також зазначає, що сам по собі факт надання страховиком інформаційних роз`яснень після звернення позивача не поновлює встановлений законодавством строк та не створює для страховика обов`язку здійснити страхову виплату.

Окрім того, звертає увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно та без належного мотивування поклав в основу рішення наданий позивачем висновок експерта.

01.09.2026 на адресу Черкаського апеляційного суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача ОСОБА_1 , в якому просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає, що пропуск річного строку на звернення із заявою про страхову виплату зумовлений діями страхової компанії, яка всупереч ст. 35.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не надала консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви та не ознайомила з відповідними нормативно-правовими актами.

Також вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги саме висновок експерта, складений на замовлення позивача, оскільки такий було складено експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність.

Заслухавши доповідь судді, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 3 ЦК України та статей 2, 4, 5, 12, 13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Судом встановлено, що 02.01.2022 на перехресті вулиць Смілянська та Хрещатик в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу HONDA ACCORD, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу RENAULT CLIO, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого належний ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 19.08.2020 автомобіль HONDA ACCORD, д.н.з. НОМЕР_1 , зазнав технічних ушкоджень.

Відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2022 у справі № 712/96/22 (провадження № 3/712/390/22) винним в даній ДТП визнано водія RENAULT CLIO, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , а також на нього накладене стягнення у вигляду штрафу. Дане судове рішення набрало законної сили 05.04.2022.

Відповідальність водія RENAULT CLIO, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована, згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AP5841452 від 22.10.2021 в ПрАТ «СК «Еталон», відповідно до якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду, завдану майну становить 130000 грн.

Крім того, між ПрАТ «СК «Еталон» та ОСОБА_2 22.10.2021 був укладений договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 24000-12099807, відповідно до якого ліміт страхового відшкодування збільшується на 100000 грн.

07.06.2023 ОСОБА_1 подала запит до ПрАТ «СК «Еталон» щодо суми нарахованого страхового відшкодування, зазначення нормативних актів, відповідно до яких відбувається нарахування страхового відшкодування, чи всі документи були нею надані для здійснення такої виплати тощо.

Даний запит було направлено рекомендованим листом на адресу ПрАТ «СК «Еталон». Між тим, відповідь страховою компанією позивачу надана не була, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було подано скаргу до НБУ від 04.08.2023 щодо ігноруванням її запитів страховою компанією.

Згідно з листа-відповіді за вих. № 14-0004/65284 від 05.09.2023, наданого Національним Банком України, зазначено, що ОСОБА_1 не було подано до ПрАТ «СК «Еталон» заяви про страхове відшкодування та відповідно у страховика на момент подання скарги відсутні підстави для виплати страхового відшкодування.

В подальшому, ОСОБА_1 направила 13.09.2023 цінним листом рекомендованим відправленням до ПрАТ «СК «Еталон» заяву про страхове відшкодування, датовану 12.09.2023.

Однак, така заява була залишена без належного реагування, у зв`язку з чим позивачем повторно направлена заяву разом із запитом від 07.11.2023, що підтверджується описом цінного листа та накладною Укрпошта від 10.11.2023.

Станом на момент звернення до суду із даним позовом страховою компанією не було здійснено виплату страхового відшкодування.

На підтвердження завданих ОСОБА_1 збитків до позову долучено висновок експерта № 96 від 16.08.2024, складеного експертом ОСОБА_4 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Так, відповідно до висновку експерта вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу без врахування коефіцієнту фізичного зносу складників (Свр) становить 518220,37 грн; вартість відновлюваного ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінних складових частин пошкодженого транспортного засобу HONDA ACCORD, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 309157,21 грн.

З матеріалів справи вбачається, що представники ПрАТ «СК «Еталон» та ОСОБА_2 були запрошені на огляд пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується листами - запрошеннями на огляд об`єкта дослідження від 01.08.2024, описами вкладень, накладними Укрпошта та відстеженням трекінгу про вручення цих листів.

З листа ПрАТ «Еталон» від 19.02.2025, вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування 19.09.2023; страхова компанія проводила оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням, належного їй ТЗ, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 199414,85 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 123576,04 грн; оцінка шкоди проведена на підставі звіту від 09.02.2022, який не потребує узгодження з потерпілою стороною; на момент написання відповіді, рішення про виплату страхового відшкодування не приймалося і виплата не проводилась.

З матеріалів страхової справи № 138/01/50/2022, наданої на виконання ухвали суду першої інстанції, встановлено, що ОСОБА_2 02.01.2022, а також потерпіла сторона ОСОБА_1 подали до страхової компанії повідомлення про ДТП та ряд документів. Також наявний протокол техогляду КТЗ, належного позивачу, запит ОСОБА_1 від 07.06.2023, який зареєстрований у страховій компанії 13.06.2023 та відповідь на запит, яка датована 25.08.2023.

Відповідно до висновку експертизи від 19.05.2026 № СЕ-19/124-26/4164-АВ, виконаної на підставі ухвали суду першої інстанції, вартість відновлювального ремонту автомобіля HONDA ACCORD, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП без урахуванням коефіцієнта фізичного зносу з ПДВ становить 412834,76 грн; вартість відновлювального ремонту цього автомобіля без урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без ПДВ становить 352574,99 грн; вартість відновлювального ремонту цього автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу з ПДВ за цінами станом на час проведення експертного дослідження складає 224824,27 грн; вартість відновлювального ремонту вказаного ТЗ з урахуванням коефіцієнта зносу без ПДВ складає 195899,58 грн; реальний розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки HONDA ACCORD, д.н.з. НОМЕР_1 за цінами станом на час проведення експертного дослідження складає 224824,27 грн.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17(провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно?правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (стаття 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо?транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, яка має містити певні відомості та визначені Законом додатки до заяви (пункт 35.1 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної витати), є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди ( підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказано, що: «підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV визначає наслідком пропуску потерпілою особою річного строку подання заяви до страховика про страхове відшкодування, право страховика на відмову у виплаті регламентних виплат. Разом з тим, ані Закон № 1961-IV, ані ЦК України, ані будь?який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особи на отримання відшкодування або на задоволення позову як, наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності. Водночас ЦК України передбачається також поновлення, зупинення, переривання позовної давності (статті 263?264, стаття 267 ЦК України). Сплив строку, протягом якого потерпіла особа може реалізувати своє регулятивне суб`єктивне право (у цьому випадку протягом одного року) за рахунок страховика (страхової компанії), призводить до неможливості отримання страхового відшкодування від особи, що застрахувала відповідальність винної в ДТП особи в позасудовому порядку. Однак, законодавством не передбачено в цьому випадку припинення взагалі права на відшкодування шкоди, ані у повному обсязі, ані в обсязі страхового відшкодування. Тоді як згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови в позові. Крім того, немає підстав вважати, що річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є спеціальним строком позовної давності, передбаченим статтею 258 ЦК України, оскільки це суперечить змісту зазначеної норми, яка не передбачає встановлення спеціальної позовної давності в інших випадках, ніж випадки, передбачені в цій норми. З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі. Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності».

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Еталон» звертає увагу на те, що позивачем пропущено річний строк на звернення із заявою про виплату страхового відшкодування та не наведено підстав, які поновлюють вказаний строк, а відтак ОСОБА_1 втратила право на отримання страхового відшкодування.

Колегія суддів не може погодитись із такими твердженнями, з огляду на наступне.

З матеріалів даної справи вбачається, що 02.01.2022, тобто в день вчинення ДТП, потерпіла особа ОСОБА_1 вперше звернулася до страхової компанії із повідомленням про вчинення ДТП.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2022 у справі № 712/96/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною четвертою статті 124 КУпАП.

Із відповіді ПрАТ «СК «Еталон» від 25.08.2023, наданої на запит позивача, вбачається, що страховою компанією роз`яснено порядок виплати страхового відшкодування та надано бланк заяви.

13.09.2023 ОСОБА_1 направлено страховій компанії заяву про виплату страхового відшкодування, проте жодної відповіді чи рішення з боку страховика отримано не було.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач здійснив розумні заходи для отримання відшкодування шкоди за рахунок страховика.

Зокрема, позивач діяла добросовісно, її поведінка була спрямована на відновлення порушеного права. Подавши в порядку та в строки, визначені законом, повідомлення страховій компанії про даний страховий випадок, що передбачене пунктом 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та документи, які передбачені у статті 35.2 Закону, ОСОБА_1 по суті здійснила дії, необхідні для отримання нею страхової виплати в строк, передбачений підпунктом 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Не отримавши страхове відшкодування позивач, реалізовуючи своє право на отримання компенсації завданих їй збитків внаслідок ДТП, звернулася з даним позовом в межах строку позовної давності.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі. Потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності. У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.10.2025 у справі № 752/11365/21.

Відтак, висновок суду першої інстанції про стягнення з ПрАТ «СК «Еталон» страхового відшкодування є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взято до уваги висновок експерта № 96 від 16.08.2024.

Відповідно до ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Посилання скаржника на недопустимість висновку експерта, наданий позивачем, оскільки такий містить неточності та невідповідності, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.

Так, висновок експерта № 96 від 16.08.2024 містить опис пошкоджень транспортного засобу, фотознімки автомобіля станом на момент огляду, перелік деталей та робіт, необхідних для усунення виявлених ушкоджень, а також ремонтну калькуляцію.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що експерт ОСОБА_4 викликався в судове засідання для надання пояснень з приводу проведеної експертизи та був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Щодо розміру страхового відшкодування апеляційний суд зазначає, що такий розмір має бути максимально наближеним до встановленого ліміту відповідальності страховика (страхової суми) і може бути зменшений лише на розмір франшизи та/або розмір відповідного податку (ст. ст. 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), а також розрахований з урахуванням фізичного зносу замінюваних при відновлювальному ремонті запчастин пошкодженого в ДТП авто.

Наведений правовий висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постанові від 20.03.2019 у справі № 522/438/18 та в постанові від 20.03.2019 у справі № 695/882/15-ц.

Так, для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до висновку експерта вартість відновлювального ремонту автомобіля HONDA ACCORD, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників внаслідок пошкодження під час ДТП 02.01.2022 складає 309157,21 грн.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для виплати ПрАТ «СК «Еталон» страхового відшкодування на загальну суму 230000 грн, в межах ліміту полісу обов`язкового страхування цивільно?правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (130000 грн) та договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (100000 грн).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов, підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 липня 2026 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2026 року.

Судді Ю.В. Сіренко

Т.Л. Фетісова

О.М. Новіков