Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №757/32211/25-а — Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/32211/25-а

Категорія 129

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач, Департамент ПП НПУ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Управління ПП у м. Києві Департаменту ПП НПУ), в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 06.07.2025 року серії ЕНА № 5160350.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 06.07.2025 року о 23:52:46 інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону патрульної поліції полку № 2 Управління патрульної поліції місті Києва, капралом поліції Романенком Русланом Фуадовичем було винесено стосовно позивача - ОСОБА_1 постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 5160350, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП України. У постанові зазначено, що він нібито порушив п. 8.7.3.ґ ПДР - проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора. Час і місце вказаного правопорушення - 06.07.2025 о 23:51:04, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 10. Транспортний засіб позивача - BMW 320D XDRIVE, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що рухався з дозволеною швидкістю, і безпосередньо перед перехрестям побачив, що зелений сигнал світлофора почав миготіти. Відповідно до п. 8.7.3.в ПДР України, «зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло».

Вважає неприпустимою зміну пояснень інспектора: спочатку він погодився зі мною, що позивач проїхав на миготливий зелений, проте «за новими правилами», як він висловився, це нібито заборонено. Коли позивач спростував це і вказав на пункт 8.7.3.в ПДР, який зазначає, що проїзд на миготливий зелений дозволено, інспектор без пояснень змінив свою позицію і почав наполягати на тому, що проїзд позивачем було здійснено вже на жовтий сигнал. Більше того, інспектор стверджував, що позивач завчасно це міг бачити і навмисно не відреагував на забороняючий сигнал світлофора. Це свідчить про непослідовність, упередженість, відсутність чітких доказів, а також непрофесійність інспектора.

Позивач указує, що проїхав перехрестя саме на миготливий зелений сигнал. За словами інспектора, за його вже зміненою, «підкорегованою» думкою, нібито саме в момент перетину мною стоп-лінії загорівся жовтий. Жодного доказу порушення мною ПДР мені надано не було: ані відео, ані свідчення свідків, ані будь-які інші доказів. Таким чином, можна зробити висновок, що докази у інспектора були відсутні. Позивач зазначає, що капрал поліції Романенко Р.Ф. не захотів заслухати пояснення позивача і відмовився їх фіксувати. Постанова була винесена одразу на місці, без дотримання передбаченої законом процедури. У постанові зазначено, що до справи додається відео під номером 763252, але на прохання позивача надати відео або будь-які інші докази, йому було відмовлено. Це зафіксовано на бодікамеру патрульного.

Позивач наголошує, що навіть якщо припустити, що в момент перетину лінії загорівся жовтий сигнал, це означає, що початок руху був здійснений на зелений, і різке гальмування в момент появи жовтого створило б аварійну ситуацію, що прямо суперечить цілям безпеки дорожнього руху. Більше того, якщо жовтий загорівся над машиною позивача, коли він вже проїжджав перехрестя, бачити цього він не міг.

Позивач вважає, що його права, передбачені ст. 268 КУпАП, були грубо порушені, зокрема: право знайомитися з матеріалами справи - йому не було надано можливості ознайомитися з доказами, на які посилається інспектор (зокрема, з відеозаписом № 763252, згаданим у постанові), право давати пояснення - інспектор відмовився зафіксувати мої пояснення та проігнорував мою незгоду з обставинами правопорушення.

Крім того позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КУпАП, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень, обов`язок доведення правомірності таких рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас, згідно зі ст. 62 Конституції України, діє принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Крім того, стаття 8 Конституції України закріплює принцип верховенства права і гарантує дію норм Конституції як норм прямої дії.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача Коляда В.Г. подав до суду відзив на позовну заяву, у якій просив відмовити у задоволенні позову. Указував, що оскаржувана постанова винесена компетентною посадовою особою, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. За формою та змістом постанова відповідає вимогам статті 283 КУпАП: містить дату і місце її винесення, посаду та прізвище особи, яка винесла постанову, відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності, опис обставин, установлених при розгляді справи, посилання на нормативний акт, що передбачає відповідальність, та прийняте рішення.

Зазначає, що позивач наводить дві взаємовиключні версії подій. З одного боку, він стверджує, що проїхав перехрестя на зелений миготливий сигнал (пункт 8.7.3 Правил дорожнього руху). З іншого боку, він одночасно допускає, що в момент перетину лінії світлофор міг горіти жовтим, і посилається на неможливість зупинки без екстреного гальмування. Ці версії суперечать одна одній: водій не може одночасно проїхати перехрестя і на дозволяючий (зелений миготливий), і на заборонний (жовтий) сигнал. Проїзд на зелений миготливий сигнал не спростовує, а підтверджує обґрунтованість постанови. Відсутність відеозапису зумовлена нормативно встановленим строком зберігання (наказ МВС України від 18.12.2018 № 1026) і не може тлумачитися проти відповідача.

Як визначено у ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов`язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.07.2025 року о 23:52:46 інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону патрульної поліції полку № 2 Управління патрульної поліції місті Києва, капралом поліції Романенком Русланом Фуадовичем було винесено стосовно позивача - ОСОБА_1 постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 5160350, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України.

Як зазначено в постанові від 06.07.2025 року, водій порушив п. 8.7.3.ґ ПДР - проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора. Час і місце вказаного правопорушення - 06.07.2025 о 23:51:04, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 10. Транспортний засіб позивача - BMW 320D XDRIVE, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Підпунктом «ґ» пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено, що жовтий сигнал світлофору забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП «Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Отже, частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність для водіїв транспортних засобів наступає за порушення правил проїзду перехресть, а також за проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.

Вимоги наведених нормативно-правових актів вказують на те, що Правила дорожнього руху України встановлюють заборону руху на жовтий сигнал світлофору. КУпАП передбачає об`єктивну сторону адміністративного правопорушення - «проїзд на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху», та встановлює відповідальність за порушення такої заборони.

Вказане свідчить про те, що проїзд на заборонний сигнал світлофору містить в собі склад адміністративного правопорушення.

Отже відповідно до пункту 8.1 Правил дорожнього руху, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пункт 8.7.3 Правил дорожнього руху викладено таким чином: 8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора. в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів….

Відтак жовтий сигнал світлофору забороняє рух. Порушення передбаченого п.8.7.3 правила, встановленого для регулювання дорожнього руху, містить в собі склад адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 122 КУпАП.

Відповідно до п. 8.10 Правил дорожнього руху, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожню розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Отже, пункт 8.10 Правил дорожнього руху регулює порядок дій водія для зупинки перед світлофором із заборонним сигналом. Пункт 8.11 Правил дорожнього руху регулює поведінку водіїв, які не можуть зупинити транспортний засіб перед світлофором із заборонним сигналом.

У конкретній справі позивач не повідомляє та не доводить суду про те, що робив спроби зупинити транспортний засіб, однак задля того, щоб не вдаватися до екстреного гальмування, продовжив рух. У конкретній справі позивач вважає, що мав право рухатись на жовтий сигнал світлофору.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п. 1, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши позов, суд встановив, що постанова винесена з дотриманням норм чинного законодавства, стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

При цьому, даних які б впливали на законність винесеної інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону патрульної поліції полку № 2 Управління патрульної поліції місті Києва, капралом поліції Романенком Русланом Фуадовичем постанови серії ЕНА № 5160350 від 06.07.2025 року, та які б були підставою для скасування такої, судом не встановлено.

Таким чином, посилання позивача на незаконність постанови спростовуються наведеним, а звернення його до суду пов`язане не із захистом порушених прав ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносини, а є обранням останнім способу захисту на уникнення адміністративної відповідальності. Самі лише заперечення не мають юридичної сили, оскільки свою позицію та невинуватість позивач мав би довести шляхом надання доказів на спростування обставин, викладених у оскаржуваній постанові, адже відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом; ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Втім, доказів, які мали б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено.

Приймаючи рішення суд враховує, що визначений правовою нормою ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позову без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 78, 161, 242-246, 250, 256, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРШІИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 17.09.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ