Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №505/3605/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/3605/25

№ 2/505/1852/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючої - судді Ващук О.В.,

за участю секретаря судових засідань Федорцової І.С., Піскунова Д.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Матієнка І.С.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ в режимі відео конференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позову зазначає, що на виконання рішення Котовського міськрайонного суду від 04.11.2021 року (справа №505/283/21) з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3500 гривень щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з 29 січня 2021 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З батьком дитини – ОСОБА_2 вони розлучилися 08.11.2017 року. Після розірвання шлюбу вона одна виховує доньку та намагаюся забезпечити її усім необхідним, однак грошей не вистачає. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки не надавав, тому вона була змушена звернутися до суду з метою примусового стягнення аліментів.

Вказує, що дитина та її потреби ростуть, вона як і всі діти хворіють, а присуджені 3500 грн. аліментів не в змозі покрити потреби дитини.

Також зазначає, що матеріальний стан відповідача значно покращився, який працює за кордоном моряком на судах далекого плавання, і отримує значний розмір заробітної плати (середній заробіток молодшого офіцерського складу на суднах далекого плавання складає більше ніж 4000 тисячі американських доларів на місяць), тому позивач вважає, що він повинен належним чином виконувати свій батьківський обов`язок.

Позивачка зазначила, що беручи до уваги той факт, що батько дитини заможна, здорова, молода людина, (працює на міжнародних суднах далекого плавання), тому просить збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої доньки до 8000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 24 жовтня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Матієнко І.С. подав до суду через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2021 року по справі №505/283/21, з ОСОБА_2 щомісяця стягуються аліменти у розмірі 3500 грн. від усіх видів його доходу до досягнення донькою 18-ти річного віку. Від свого обов`язку утримувати свою дитину відповідач ніколи не ухилявся і на сьогодні згоден допомагати матеріально у вже встановленому грошовому розмірі щомісяця та, за можливості, додатково. Однак усі витрати, пов`язані із забезпеченням дитини між батьками повинні розділятися навпіл. Під час вирішення зміни розміру аліментів необхідно враховувати матеріальний стан платника, чи перебувають на його утриманні інші особи. Так, дружина відповідача – ОСОБА_4 тяжко хворіє на цукровий діабет 1 типу, про що свідчить виписка із медичної карти стаціонарного хворого №2652/281. Це є додатковими витратами, оскільки лікування є дороговартісним. За таких обставин вважає, що позов не підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив, згідно якого доводи відповідача вважає необґрунтованими та спрямованими на ухилення від належного утримання дитини. Зазначила, що відповідач не надав суду жодного підтвердження відсутності морської кваліфікації, не спростував акту перебування на суднах, не надав довідки про офіційні доходи або відсутність працевлаштування. З урахуванням зазначеного, позивач просила суд, витребувати у Державної прикордонної служби України інформацію щодо: дат перетину державного кордону України відповідачем за період з 01.01.2021 року по день надання інформації та витребувати у Державної служби морського та річкового транспорту України відомості про: наявність у відповідача диплома моряка; кваліфікацію та спеціальність; чинність документів моряка; внесення до Реєстру моряків України; наявність відомостей про роботу на морських суднах. В обґрунтування вказаного клопотання зазначила, що зазначені докази мають істотне значення для правильного вирішення справи та встановлення реального фінансового становища відповідача.

Сторона відповідача подала до суду заперечення (на відповідь на відзив), зазначивши, що сторона відповідача на даний час не працює та жодних додаткових джерел доходу немає, а позивач не надав доказів протилежного. Відповідач не ухиляється від свого обов?язку як батька утримувати свою неповнолітню доньку, однак усі витрати пов?язані із забезпеченням дитини повинні розділятися навпіл між батьками.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 23 березня 2026 року клопотання позивача про витребування доказів було задоволено.

На виконання зазначеної ухвали Державна прикордонна служба України надала суду інформацію про перетин державного кордону України ОСОБА_2 , згідно якої вбачається, що відповідач протягом 2021 року тричі виїжджав за кордон, різної тривалості (більше одного місяця, більше чотирьох місяців), та востаннє 10.11.2021 року о 14.24 перетнув державний кордон України та не повернувся.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Матієнко І.С. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 є матір`ю, а відповідач ОСОБА_2 - батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 19.19.2012 року.

Як вбачається з витягів з реєстру територіальної громади від 11.07.2025 року позивачка ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за однією адресою – АДРЕСА_1 , та як зазначає позивачка донька перебуває на її утриманні.

Рішенням Котовського міськрайонного суду від 04.11.2021 року (справа №505/283/21) з ОСОБА_2 на користь позивачки стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3500 гривень щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з 29 січня 2021 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначає позивачка, з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів витрати на утримання дитини значно зросли. Фактично аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін, є недостатніми для матеріального утримання доньки.

Частина 2 ст. 51 Конституції України визначає обов`язок батьків утримувати своїх дітей. Цей же обов`язок закріплено в ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України), відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України). Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

У постанові від 19.02.2025 у справі № 367/10126/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що «з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, що регламентують обов`язки батьків утримувати своїх дітей, зокрема ст. ст. 182, 183, 184 СК України, про що зазначається у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17.

Звертаючись з позовом про збільшення розміру аліментів, позивачка посилалась, зокрема, на те, що дитина та її потреби ростуть, в умовах збільшення рівня цін, а відтак збільшення витрат на утримання дитини встановлений розмір аліментів не достатній, а тому просила суд стягнути з відповідача аліменти в більшому розмірі з дня пред`явлення позову.

Водночас згідно пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення/збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення/збільшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Наразі відповідач сплачує на утримання дитини аліменти в твердій сумі в розмірі 3500 грн. щомісячно. Такий розмір аліментів був визначений судом у 2021 році та дитині на той час було 8 років.

Крім того, суд враховує і факт істотного підвищення рівня цін та девальвації національної валюти за період з 2021 по 2026 рік, у відповідності до ч. 3 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що є загальновідомим та таким, що не потребує доказування.

Також є загальновідомими ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає донька, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку.

Стосовно доводів сторони відповідача, щодо добровільної сплати відповідачем кошів на утриманя доньки в більшому розмірі, проти яких позивачка в судовому засіданні заперечувала, оскільки з її слів, надіслання відповідачем коштів в розмірі, що перевищував 3500 грн. обумовлено погашенням ним заборгованості по сплаті аліментів, суд зазначає, що будь-яке періодичне, добровільне виконання відповідачем обов`язку щодо матеріального забезпечення доньки, є його правом, та не звільняє його, як одного з батьків, від обов`язку утримання дитини. Аналогічний за своїм змістом правовий висновок викладений у поставної КЦС ВС від 27.05.2020 року N 712/4702/19.

Встановлені обставини справи та досліджені докази у своїй сукупності дають підстави для висновку про необхідність здійснення позивачем значних витрат для забезпечення належного рівня для дитини.

У свою чергу, визначаючи бажаний розмір аліментів на рівні 8000 грн., позивач не надала суду доказів того, що відповідач спроможний сплачувати аліменти в такому розмірі і що для належного утримання дитини такий розмір дійсно є обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що з часу присудження аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання спільної дитини, значно збільшились ціни на матеріальні потреби, враховуючи матеріальне становище позивача та відповідача, який проживає тривалий час за кордоном, а також перебування на його утриманні дружини, яка хворіє на важку хворобу, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача за рішенням Котовського міськрайонного суду від 04.11.2021 року у справі №505/283/21 з 3500 грн щомісячно до 5000 грн. починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

На переконання суду, саме такий розмір аліментів узгоджується з вимогами закону, відповідатиме інтересам дитини, покриватиме частину витрат на утримання доньки і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача, а також забезпечить реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дитини та не порушить правил щодо дотримання загалом паритету (рівності) батьків у виконанні обов`язку з матеріального утримання дитини.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору згідно з п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 247, 263, 273, 274, 279, 280, 284, 289, 354, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 04 листопада 2021 року у справі №505/283/21, на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 3500 грн. на 5000 грн., щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 211,20 гривень судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.В. Ващук