Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №689/1614/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1614/26

2/689/960/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Шевчик О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Фурман Н.Л.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в загальному позовному провадженні селища Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 2 400 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.12.2024 позивачка дала в борг відповідачу 2 400 доларів США, що підтверджується розпискою. Строк повернення коштів за вказаною розпискою до 28 грудня 2025 року без відсотків, а у випадку прострочення зобов`язання повернути вказану суму з відсотками 15% річних за весь період прострочення. Станом на час звернення до суду вищевказану суму заборгованості відповідачем повернуто не було.

В судове засідання позивачка не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить підготовче судове засідання проводити без її участі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28.12.2024 ОСОБА_1 написав розписку, відповідно до якої він отримав у борг у ОСОБА_2 2 400 доларів США, котрі зобов`язався повернути без відсотків до 28.12.2025. У випадку прострочення зобов`язується повернути вказану суму з відсотками 15% річних за весь період прострочення.

Факт написання розписки відповідачем не оспорювався, відповідач визнав борг перед позивачкою, а тому виникнення боргового зобов`язання за договором позики є встановленим належним доказом, а саме оригіналом даної розписки (а.с.22).

Сума заборгованості за розпискою на час звернення з позовом до суду становить 2 400 доларів США, що в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ станом на 01.09.2026 складає 106 859,76 грн (2 400х44,5249).

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. За умовами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Згідно ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі 373/2054/16-ц та у справі №464/3790/16-ц зазначено, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

У договорі позики від 28.12.2024, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначені усі істотні умови договору позики: сторони, грошова сума позики, строк користування. На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідач надав позивачці розписку, яка свідчить про факт укладення договору та про факт передачі грошової суми позичальнику.

Враховуючи те, що відповідач не повернув позивачці суму коштів, вказану у рописці, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, у звязку з чим з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість в розмірі 2 400 доларів США.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір сумі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. ст.12,13,77-81,141,263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 28 грудня 2024 року в розмірі 2 400 (дві тисячі чотирста) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн 20 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчик О.М.