Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №688/3304/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3304/26

№ 3/688/671/26

Постанова

іменем України

06 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Березюк Н.П., за участі секретаря судового засідання Кулеші Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка матеріали, які надійшли від заступника начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , з неповною вищою освітою, фізичної особи - підприємця, одруженої, є особою з інвалідністю ІІ групи,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Фактичні обставини справи.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №716513 від 11.07.2026, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 09.07.2026 о 09 год 34 хв в м. Шепетівці по Старокостянтинівському шосе, 38-Б Хмельницької області, відкриваючи передні пасажирські двері автомобіля Peugeot 3008, державний номерний знак НОМЕР_1 , запаркованого на стоянці за вказаною адресою, не врахувала інтервалу між запаркованими автомобілями та, пошкодила автомобіль Kia Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , чим заподіяла йому матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.п. 2.3б, 13.1, 15.13 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Позиція сторони захисту.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнала, суду пояснила, що в середу 09.07.2026 близько 09 год приїхала до торгівельного центру «Епіцентр», залишила автомобіль на стоянці та пішла в магазин. Повернувшись з магазину до автомобіля, поклала придбані речі і поїхала. В суботу їй зателефонував невідомий чоловік та повідомив, що вона нібито подряпала йому автомобіль, який стояв праворуч. Через 2 тижні вона відвезла свій автомобіль на СТО м. Хмельницького для оцінки, їй видали висновок про те, що на її автомобілі не має жодних пошкоджень.

Позиція потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 09.07.2026 під`їхав до торгівельного центру «Епіцентр», до якого влаштовувався на роботу, запаркував автомобіль. Близько 11 год поїхав на основне місце роботи у ТОВ «Шепетівський гранкар`єр». Близько 17 год, коли мив автомобіль, помітив подряпину на водійських дверях. Проаналізувавши, де автомобіль перебував впродовж дня, звернувся до начальника охорони торгівельного центру «Епіцентр», та передивився відеозапис камери, яка охоплює стоянку автомобілів. На вказаному відеозаписі побачив ОСОБА_1 , автомобіль якої був запаркований ліворуч його автомобіля, яка о 9 год 34 хв відкрила пасажирські двері автомобіля, зі сторони водія, поклавши до салону придбані речі. На відео не видно, як було завдано подряпину, однак, враховуючи, що ОСОБА_1 відкрила двері повністю, цілком могла подряпати дверима двері зі сторони водія його автомобіля. Встановивши її особу та дізнавшись номер телефону, зателефонував та домовився про зустріч. При зустрічі вона заперечила, що пошкодила його автомобіль. На його пропозицію поїхати на СТО, щоб визначити розмір шкоди відмовилась.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії.

14.07.2026 справа надійшла до суду та згідно протоколу про адміністративне правопорушення призначена до розгляду на 23.07.2026. Розгляд справи відкладався на 23.09.2026 у зв`язку з неявкою потерпілого та на 06.10.2026 за клопотанням потерпілого.

Мотиви та висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з огляду на таке.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Застосувавши до цієї справи принципи кримінального провадження суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення не може ґрунтуватись на припущеннях, приймається у разі доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а усі сумніви, які виникають у ході провадження у справі тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Ця норма є бланкетною та вимагає чіткого зазначення в протоколі про адміністративного правопорушення, які саме вимоги ПДР України було порушено особою, та саме ці порушення повинні знаходитися в прямому причинному зв`язку з настанням зазначених негативних наслідків.

Відповідно до вимог п. 26 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Нормами КУпАП не надано процесуальних повноважень суду надавати іншу кваліфікацію діям особи, ніж ту, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, принаймні, виходити за межі обвинувачення (фактичних обставин правопорушення, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано у вину порушення п.п. 2.3б, 13.1, 15.13 Правил дорожнього руху України.

Так відповідно до п.п. 2.3.б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Згідно п.13.1. ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вимогами п.15.13. ПДР забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №716513 від 11.07.2026, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 09.07.2026 о 09 год 34 хв в м. Шепетівці по Старокостянтинівському шосе, 38-Б Хмельницької області, відкриваючи передні пасажирські двері автомобіля Peugeot 3008, державний номерний знак НОМЕР_1 , запаркованого на стоянці за вказаною адресою, не врахувала інтервалу між запаркованими автомобілями та, пошкодила автомобіль Kia Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , чим заподіяла йому матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.п. 2.3б, 13.1, 15.13 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Проте долучені до протоколу докази доводять лише наявність механічного пошкодження транспортного засобу Kia Sportage, що належить ОСОБА_2 та не є доказами механізму, часу та обставин виникнення цього пошкодження.

Так, схемою місця ДТП, яка складалася через два дні після ймовірної пригоди, зафіксовано, що на автомобілі Peugeot 3008, державний номерний знак НОМЕР_1 відсутні видимі пошкодження, а у автомобіля Kia Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 , виявлені пошкодження лакофарбового покриття на лівому передньому крилі над колесом та подряпина на пластиковій накладці над колесом, що підтверджується фототаблицею.

Протокол про адміністративне правопорушення та схема місця ДТП складались 11.07.2026, тобто через два дні після вчинення інкримінованого ОСОБА_1 порушення. Цього ж дня відбирались пояснення в учасників ДТП.

На відеозаписі з камер відеоспостереження зафіксовано як ОСОБА_1 , керуючи власним автомобілем, запаркувала автомобіль на відведеному місці для паркування поруч запаркованого автомобіля потерпілого ОСОБА_2 та пішла до торгівельного центру, а повернувшись, відкрила передні пасажирські двері та залишила речі в автомобілі. Цим відеозаписом не зафіксовано факту пошкодження автомобіля, що належить потерпілому. Відеозапис лише дає підстави потерпілому припустити, що ОСОБА_1 під час відкриття передніх пасажирських дверей, ймовірно могла пошкодити водійські двері автомобіля потерпілого, який перебував праворуч на місці для паркування.

Також матеріали справи не містять жодних доказів того, що подія під час якої було пошкоджено автомобіль потерпілого, мала місце саме 09.07.2026 о 9 год 34 хв на стоянці торгівельного центру «Епіцентр», оскільки потерпілий у судовому засіданні пояснив, що подряпину на дверях водія власного автомобіля виявив лише під час його миття в кінці дня, оскільки їздить автомобілем на роботу по дорозі, яку постійно поливають водою, і на автомобілі, відповідно, залишаються сліди бруду.

Тому не виключається, що пошкодження автомобіля потерпілого у вигляді подряпин, могли виникнути за інших обставин у проміжок з часу з попереднього миття автомобіля до часу виявлення потерпілим пошкодження.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 допустила порушення п.п. 2.3 б, 13.1, 15.13 Правил дорожнього руху України та її дії призвели до пошкодження автомобіля потерпілого.

Суд не приймає як доказ, наданий особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, лист-повідомлення ТОВ «Опус-Авто плюс», за яким в результаті перевірки стану лакофарбового покриття правих передніх дверей автомобіля Peugeot 3008, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкоджень не виявлено, на автомобілі Kia, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкоджено ліве переднє крило, на крилі залишки білої фарби, оскільки цей документ не містить відомостей про дату проведення відповідного дослідження.

Суд зазначає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У справах Малофєєва проти Росії ( Malofeyevav.Russia, рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та Карелін проти Росії ( Karelinv.Russi , заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Суд не має права перебирати на себе визначений ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів, який покладений на орган поліції.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Отже, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що ОСОБА_1 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, оскільки «поза розумним сумнівом» не доведена її вина в інкримінованому адміністративному правопорушенні, а, отже, в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 251, 252, 254-256, 278 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК