Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №688/2417/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №688/2417/26

Суддя: Березюк О. Г.

Справа 688/2417/26

№ 2/688/1804/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

06 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого – судді Березюка О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Антонюк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

25 травня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду в системі «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач 30 вересня 2019 року ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. 24 лютого 2020 року відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг про відкриття відновлювальної кредитної лінії до 75 000 грн. Тип кредитної карти: картка «Універсальна GOLD». Строк кредитування 20 років. Процентна ставка, відсотків річних: 42,0%, яка в процесі користування рахунком змінилася на 40,8 % річних. Після отримання кредитної картки відповідач здійснив її активацію, користувався нею та отримував кредитні кошти з власної ініціативи. На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії до 10/23 , тип Універсальна GOLD, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

12 квітня 2025 року відповідач підписав у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № SAMDNWFC00054796088_01 до кредитного договору від 12 квітня 2025 року та згідно якої сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення в заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї додаткової угоди, процентна ставка 12% річних, мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.

Банк виконав зобов`язання за договором, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами пільгових умовах обслуговування. Однак, у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 11 травня 2026 року має заборгованість в розмірі 51438,17 грн, яка складається з наступного: 46581,46 грн – заборгованість за тілом кредиту, 4856,71 грн – заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь, а також стягнути сплачений судовий збір при подачі позову до суду.

Представник позивача Мартиненко І.Ю. у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання та шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному сайті «Судова влада». Згідно довідки АТ «Укрпошта» поштове відправлення повернуто до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність суду не надав.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 26 червня 2026 року, яке було відкладено на 22 липня 2026 року та на 28 вересня 2026 року через неявку відповідача.

28 вересня 2026 року сторони в судове засідання не з`явилися. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа, перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

3. Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 30 вересня 2019 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. 24 лютого 2020 року відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг про відкриття відновлювальної кредитної лінії до 75 000 грн (п.1.2. договору). Тип кредитної карти: картка «Універсальна GOLD». Строк кредитування 20 років. Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3. договору), яка в процесі користування рахунком змінилася на 40,8 % річних. Після отримання кредитної картки відповідач здійснив її активацію, користувався нею та отримував кредитні кошти з власної ініціативи.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України”.

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії до 10/23, тип Універсальна GOLD, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

12 квітня 2025 року відповідач підписав у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № SAMDNWFC00054796088_01 до кредитного договору від 12 квітня 2025 року та згідно якої сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення в заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї додаткової угоди (п.п.1.1., 1.2.), процентна ставка 12% річних (п.1.2., 1.3.), мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.

Банк виконав зобов`язання за договором, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами пільгових умовах обслуговування.

Згідно п.2. додаткової угоди сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі. Тобто сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту.

Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме випустив платіжну картку та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк», що стало приводом для звернення до суду з вказаним позовом.

АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовувало свій позов у частині стягнення тіла кредиту та процентів тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак, останній не виконував зобов`язання за цим договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин АТ КБ «ПриватБанк» надало суду: заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 24 лютого 2020 року; заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк» від 12 квітня 2025 року, додаткову угоду, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості за договором б/н від 24 лютого 2020 року станом на 11 травня 2026 року, виписку за договором №б/н за період з 01 січня 2019 року по 16 червня 2026 року; довідку про видані картки від 28 квітня 2026 року; довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 від 10 червня 2026 року.

Докази у справі достовірно вказують на те, що АТ КБ «ПриватБанк» відкрило на ім`я відповідача ОСОБА_1 картковий рахунок та видало кредитні картки.

Відповідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 28 квітня 2026 року ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н отримав 30 вересня 2019 року кредитну картку № НОМЕР_2 строком дії до 07/23, тип карти «Універсальна», 24 лютого 2020 року кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії до 10/23, тип карти «Універсальна Gold».

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 відбувалась зміна кредитного ліміту, а саме: 30 вересня 2019 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 500,00 грн; 30 вересня 2019 року зменшено кредитний ліміт 500,00 грн, 27 лютого 2020 року зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн; 03 листопада 2022 року збільшено кредитний ліміт до 2000,00 грн; 03 липня 2023 року збільшено кредитний ліміт до 45000,00 грн, 03 липня 2023 року зменшено кредитний ліміт до 5000,00 грн, 07 серпня 2024 року збільшено кредитний ліміт до 44998,48 грн, 14 квітня 2025 року зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн.

З виписки за договором №б/н за період з 01 січня 1999 року по 16 червня 2026 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримував кредитні кошти та користувався ними, частково вносив платежі на погашення заборгованості.

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості за договором №б/н від 24 лютого 2020 року станом на 11 травня 2026 року у відповідача ОСОБА_1 існує заборгованість в сумі 51438,17 грн, з яких: 46581,46 грн – заборгованість за тілом кредита, 4856,71 грн – заборгованість за простроченими відсотками.

4. Застосовані норми права

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно доч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зіст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

5. Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на наступне.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що 24 лютого 2020 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг б/н шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та паспорту споживчого кредиту.

Окрім цього, судом також встановлено, що у заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 30 вересня 2019 року, та заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 24 лютого 2020 року сторонами узгоджено вид кредиту, бажаний кредитний ліміт, розмір процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у вищезазначених документах.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

Згідност. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав зобов`язання по поверненню кредиту, порушив умови договору, утворилась заборгованість в сумі 51438,17 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 46581,46 грн та заборгованості за простроченими процентами в розмірі 4856,71 грн.

При цьому суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не подано.

Протягом розгляду цивільної справи відповідач ОСОБА_1 , з огляду на вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеними договорами, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку – ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 51438,17 грн.

6. Судові витрати

Відповідно дост. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №ВOJ63B4JCK від 13 травня 2026 року.

А тому, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі ст.ст. 207, 509, 526, 530, 610, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 лютого 2020 року по тілу кредиту в розмірі 51438 (п`ятдесят одна тисяча чотириста тридцять вісім) гривень 17 копійок, яка складається: 46581,46 грн заборгованість за тілом кредиту, 4856,71 грн – заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 02 грудня 2015 року Шепетівським МВ УДМС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua