Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №671/1085/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/1085/26

Провадження № 3/671/251/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Волочиськ

Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Никифоров Є. О., за участю секретаря судового засідання Краснай Л. П., захисника Гунька О. Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

18 травня 2026 року о 19 год. 56 хв. на автомобільній дорозі М-30 Стрий - Ізварине, 215 км, ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz E250, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, поведінка, що не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest ARLM 0394 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Його інтереси у судовому засіданні представляв захисник Гунько О. Ю. Клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 не надходило.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Захисник Гунько О. Ю. заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. На думку захисника, зміст відеозапису та показання свідка ОСОБА_2 , навпаки, свідчать про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду у закладі охорони здоров`я та неодноразово висловлював готовність пройти такий огляд як до, так і після оформлення направлення на медичний огляд.

Захисник також зазначив, що працівники поліції проявили упередженість щодо ОСОБА_1 та безпідставно зазначили у протоколі про його відмову від проходження огляду. Зауважив, що направлення на медичний огляд, складене 18 травня 2026 року о 21 год. 00 хв., ОСОБА_1 не пред`являлося та йому не було забезпечено можливості прослідувати до закладу охорони здоров`я у запропонований ним спосіб. У зв`язку з цим просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 пояснила, що є дружиною ОСОБА_1 , 18 травня 2026 року перебувала разом із ним в автомобілі та була присутня під час його спілкування з працівниками поліції. За її словами, чоловік алкогольних напоїв не вживав та перебував у тверезому стані.

Свідок підтвердила, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак від проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я не відмовлявся. Зі слів свідка, працівники поліції не роз`яснили, у якому саме закладі охорони здоров`я має бути проведений огляд, направлення на проходження огляду ОСОБА_1 не вручали, а протокол про адміністративне правопорушення було складено за його відсутності у приміщенні блокпоста.

ОСОБА_2 також пояснила, що має право керування транспортними засобами категорії «В», перебувала у тверезому стані та була готова керувати автомобілем. За її словами, ОСОБА_1 пропонував працівникам поліції, щоб вона сіла за кермо автомобіля, він перебував у ньому як пасажир, а один із працівників поліції прослідував разом із ними в цьому ж автомобілі до закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника, показання свідка та переглянувши долучені до матеріалів справи відеозаписи, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду поліцейським або незгоди з його результатами огляд проводиться у закладі охорони здоров`я.

Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, передбачено, що водій, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Порядок № 1103 є чинним у редакції від 18 червня 2024 року.

Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затверджена наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, регламентує порядок проведення такого огляду та покладає на поліцейського обов`язок забезпечити доставлення водія до відповідного закладу охорони здоров`я у встановлений строк.

Із дослідженого відеозапису вбачається, що після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння працівник поліції запропонував йому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, від чого ОСОБА_1 відмовився.

Після цього працівники поліції неодноразово пропонували йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я та прослідувати туди разом із ними.

Суд враховує, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 дійсно неодноразово словесно висловлював готовність пройти огляд у закладі охорони здоров`я, разом з тим, зміст відеозапису свідчить, що така згода ОСОБА_1 не була безумовною.

Із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовлявся прослідувати до закладу охорони здоров`я у запропонований працівниками поліції спосіб, тобто на службовому поліцейському автомобілі, та наполягав на власному варіанті організації поїздки, а саме - керування належним йому автомобілем здійсню дружина, при цьому він перебуває у власному автомобілі як пасажир, а один із працівників поліції також сідає до його автомобіля та разом із ними прослідував до закладу охорони здоров`я.

Отже, готовність пройти огляд ОСОБА_1 фактично ставив у залежність від прийняття працівниками поліції визначених ним умов щодо способу доставлення до закладу охорони здоров`я та участі працівника поліції у такому доставленні.

Суд враховує, що працівники поліції чітко і однозначно, неодноразово, пропонували ОСОБА_1 прослідувати до закладу охорони здоров`я, забезпечуючи можливість негайного доставлення службовим транспортним засобом, однак ОСОБА_1 від цього способу відмовлявся, пояснюючи свою позицію недовірою до працівників поліції та небажанням їхати у службовому автомобілі.

Нормативне регулювання покладає організацію направлення та доставлення водія до закладу охорони здоров`я на працівника поліції, разом з тим, не надає водієві права визначати, у якому транспортному засобі повинен перебувати працівник поліції під час такого доставлення, або вимагати від працівника поліції погодитися на перебування у приватному автомобілі водія.

Суд враховує, що у цій справі ОСОБА_1 , формально погоджуючись пройти огляд у закладі охорони здоров`я, фактично пов`язував реалізацію такої згоди з виконанням працівниками поліції додаткових умов, визначених ним самим. Після відмови працівників поліції прийняти запропонований ним спосіб організації поїздки до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 у запропонований поліцейськими спосіб туди не прослідував, унаслідок чого огляд проведений не був.

За таких обставин суд оцінює поведінку ОСОБА_1 як фактичну відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Висловлені водієм на місці зупинки твердження про недовіру до поліцейських через їх нібито упередженість, сумніви у здатності поліцейських забезпечити його безпечне доставлення до закладу охорони здоров`я суд вважає надуманими, оскільки жодних реальних приводів так вважати із наданого відеозапису не вбачається.

При цьому, показання свідка ОСОБА_2 не спростовують наведеного висновку. Суд не ставить під сумнів її пояснення про те, що вона перебувала у салоні автомобіля, мала право керування транспортними засобами та була готова сісти за кермо. Ці обставини узгоджуються зі змістом відеозапису.

Водночас її показання також підтверджують, що ОСОБА_1 не погоджувався на запропонований працівниками поліції спосіб доставлення до закладу охорони здоров`я, а наполягав на тому, щоб поїздка відбулася його автомобілем під керуванням дружини, а один із працівників поліції перебував разом із ними в цьому автомобілі.

Пояснення свідка про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду, є її оцінкою його поведінки, натомість фактичний зміст цієї поведінки суд встановлює на підставі безпосередньо дослідженого відеозапису та інших доказів у їх сукупності.

Посилання захисника на те, що направлення на медичний огляд, складене 18 травня 2026 року о 21 год. 00 хв., ОСОБА_1 не пред`являлося, не спростовує встановлених судом обставин.

З відеозапису вбачається, що до оформлення матеріалів працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я та прослідувати до нього, однак він погоджувався на це лише за запропонованих ним умов. Саме по собі подальше оформлення направлення не змінює змісту попередньої поведінки водія та не спростовує факту його відмови пройти огляд у запропонованому працівниками поліції порядку.

Суд також не приймає доводи захисту про упередженість працівників поліції, оскільки будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили, що саме упереджене ставлення працівників поліції стало причиною складання протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.

Оцінивши протокол про адміністративне правопорушення, відеозаписи, пояснення захисника, показання свідка ОСОБА_2 та інші матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння доведена належними та достатніми доказами.

Його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328 грн., тому судовий збір становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до положень ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до Волочиського районного суду Хмельницької області.

Платiжнi реквiзити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій (Волочиська МТГ):

Отримувач коштів ГУК у Хмел.обл/Волочиська мтг/21081100

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775

Банк отримувача Казначейство України

Код банку отримувача 899998

Рахунок отримувача UA568999980313040106000022653

Призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягувачем в частині сплати адміністративного штрафу є Управління патрульної поліції у Хмельницькій області, що знаходиться за адресою: 29008, м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2, код ЄДРПОУ 40108646.

Платiжнi реквiзити для сплати судового збору:

Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП)

Отримувач – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106

Код банку отримувача – 37993783

Рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001.

Призначення платежу – судовий збір за постановою про накладення адміністративного стягнення.

Стягувачем в частині сплати судового збору є Державна судова адміністрація України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова в частині стягнення штрафу підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору становить 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Є. О. Никифоров