Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №487/6307/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6307/26

Провадження № 2/487/3916/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючої судді Скоринчук К.М., за участю секретаря судових засідань Заіченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У Заводський районний суд м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вимоги мотивовано тим, що між позивачем ОСОБА_1 (дошлюбне призвіще ОСОБА_3 ), та відповідачем, ОСОБА_2 , 08 серпня 2008 року зареєстровано шлюб. Сторони є батьками однієї неповнолітньої дитини, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною звернення з позовом є те, що сторони не зійшлись характерами, мають різні погляди на життя та давно живуть окремо. Шлюб носить формальний характер та його збереження буде суперечити інтересам сторін.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача – адвокат Галайба М.В., яка діє на підставі ордера серія АІ №2227592 від 03.08.2026, подала заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивачки, підтримавши заявлені вимоги та не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення.

Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився повторно. Рекомендовані поштові повідомлення, надіслані судом на адресу фактичного місця проживання відповідача, повернулися з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280, ст. 281 ЦПК України провести заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Судом установлено, що між позивачем ОСОБА_1 (дошлюбне призвіще ОСОБА_3 ), та відповідачем ОСОБА_2 , 08 серпня 2008 року зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , зареєстрований Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції. Позивач та відповідач є батьками однієї неповнолітньої дитини, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 26 квітня 2016 року серії НОМЕР_2 , виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції. Причиною розірвати шлюб позивачка зазначила те, що сторони не зійшлись характерами, мають різні погляди на життя та давно живуть окремо, а тому вважає, що збереження сім`ї є недоцільним та суперечитиме обом сторонам.

Відомості щодо наявності спору про поділ спільного майна подружжя чи визначення місця проживання неповнолітньої дитини відсутні.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

У частині першій статті 55 СК України встановлено, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

У частинах 3 та 4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на встановлені фактичні обставини, які полягають у відсутності бажання подружжя підтримувати сімейні стосунки, що призвело до формального існування шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам, зокрема позивача, що має істотне значення для справи. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач заперечень не подав, тому суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 104, 105, 112 СК України, статтями 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву.

Розірвати шлюб, який уклали 08 серпня 2008 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 08 серпня 2008 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 428.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1064,96 грн, сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду в порядку ч. 6 ст. 272 ЦПК України.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачеві, який не з`явився в судове засідання, направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: К.М. Скоринчук