Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №446/60/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/60/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 м. Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Струс Л.М.

за участі:

позивача ОСОБА_1 ;

представниці позивача ОСОБА_2 ;

відповідачки ОСОБА_3 ;

представниці відповідачки ОСОБА_4 ;

третя особа Служба у справах дітей

виконавчого комітету

Жовтанецької сільської ради;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі Служби у справах дітей виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі Служби у справах дітей виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради у якій він просить суд:

Зобов?язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_1 з малолітньою дитиною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Визначити порядок та спосіб участі батька ОСОБА_1 у виханні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та спілкуванні з нею таким чином: Зобов?язати ОСОБА_3 під час перебування її з дитиною за межами України надавати можливість спілкуватися ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_5 через будь який месенджер на гелефону матері/батька з відеозв?язком кожного дня у період з 17:00 год до 20:00 год (18:00 год до 21:00 год за Київським часом) у зручний для батька і доньки час за попередньою домовленістю між батьками; Зобов?язати ОСОБА_3 після повернення з дітьми в Україну: надати можливість перебування доньки - ОСОБА_5 один тиждень на місяць у батька ОСОБА_1 ; надати можливість відвідування доньки - ОСОБА_5 в день її народження або інші свята за домовленістю між батьками; надати можливість ОСОБА_1 забирати доньку ОСОБА_5 з дому, дошкільного закладу, школи в дні побачень особисто; - встановити дні побачення - Субота, Неділя або кожний другий та четвертий тиждень місяця з 11:00 год суботи до 17:00 год. неділі особисто, віч на віч з дітьми; - необмежене спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв?язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою; - надавати можливість на щорічне оздоровлення дитини за домовленістю між батьками.

Зобов?язати ОСОБА_3 погоджувати вирішення усіх питань щодо зміни місця проживання дитини, навчання, виховання та інші аналогічні питання спільно з ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн., судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачкою народилася донька ОСОБА_5 , а згодом 07.07.2023 між ними з відповідачкою був зареєстрований шлюб, який був розірваний рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.08.2023. Вказує, що після розірвання шлюбу дочка залишилася проживати з відповідачкою, а остання надала розписку, що вона не заперечує проти спілкування батька з дочкою. Однак, 19.03.2024 відповідачка всупереч його волі виїхала з дитиною за кордон до Республіки Польща і у нього наявні труднощі у спілкуванні з дитиною, оскільки відповідачка заперечує та уникає такого спілкування, не виконує рішення опікунської ради, яким визначено спосіб та час побачення з дитиною. Посилаючись на законодавчі положення про право батька спілкуватися з дитиною, просить його позов задоволити.

Ухвалою судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14.01.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

10.02.2026 представницею відповідачки ОСОБА_3 адвокатом Кравченко О.О., через систему «Електронний суд» поданий відзив на позовну заяву. В поданому відзиві зазначає, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, оскільки позивач не надав доказів обставинам, на які він посилається. За твердженнями сторони відповідача, позивач вчиняв відносно колишньої дружини домашнє насильство, а тому вона змушена була виїхати. Зазначає, що позивачу не чиняться будь-які перешкоди у спілкуванні з дитиною, він регулярно з нею спілкується Тому, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

12.02.2026 представницею позивача адвокатом Красавцевою В.В., через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, де стороною позивача заперечуються доводи відповідачки, які вказані у відзиві.

Ухвалою суду від 19.02.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представниця ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, зокрема пояснили, що позивач перебував у шлюбі з відповідачкою, від якого мають спільну дитину. На даний час, позивач проживає у м. Києві, а відповідачка з дочкою у Республіці Польща і позивач не бачив вже дитину протягом 2 років, а під час спілкування по відео зв`язку позивачу чиняться перешкоди у нормальному спілкуванні з дитиною, тому просили задоволити такий позов.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представниця ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог позивача вважаючи, що йому не чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною, а запропонований графік побачень не відповідає інтересам дитини. Запропонували організувати дистанційні побачення у понеділок, середу, четвер та суботу з урахуванням висновку орану опіки та піклування.

Представник Орган опіки та піклування в судове засідання не з`явилась і про причини неявки суд не повідомив, а тому суд дійшов висновку про необхідність судового розгляду без участі представника органу опіки та піклування.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві народилася ОСОБА_5 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що доводиться свідоцтвом про народження від 28.05.2021.

Як видно з рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.08.2023, судом було розірвано шлюб зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 07.07.2023 Київським відділом державної реєстрації шлюбів ЦМУ МЮ (м. Київ), актовий запис №960.

Сторонами не заперечується, а також підтверджується зібраними у справі доказами, що на після розірвання шлюбу донька сторін у справі залишилася проживати з матір`ю і на даний час вони проживають у Республіці Польща, а батько дитини проживає окремо у м. Києві.

Відповідно до довідки виданої ВДВС у Бучанському районі Київської області від 08.01.2026 станом на 08.01.2026 у платника аліментів ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів (том 1, а.с. 31).

Судом також встановлено, що батько – позивач у справі неодноразово звертався до правоохоронних органів щодо недопущення виїзду дитини з матір`ю за межі держави, а також щодо усунення йому перешкод у спілкуванні з дитиною (том 1, а.с. 106-111).

Також, позивач звертався до служби у справах дітей і висновком комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради від 18.11.2024 вирішено встановити батькові ОСОБА_7 такий порядок спілкування його малолітньою донькою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме спілкування через будь-який месенджер на телефоні батька/матері з відеозв`язком кожного дня у період з 17:00 год. до 20:00 год. (18:00 год. до 21:00 год. за Київським часом) у зручний для батька і доньки час за попередньою домовленістю між батьками (том 1, а.с. 165).

Позивач звертаючись до суду вказує, що відповідачка порушує його права як батька, а він у свою чергу бажає брати участь у житті дітей, бачитись та спілкуватись з ними.

Позиція відповідачки зводиться до того, що вона не чинить перешкод у спілкуванні батька з дітьми та не заперечує, щодо їх зустрічей, однак вказує, що відповідач вчиняв відносно неї домашнє насильство, а тому вона з дитиною вимушено виїхала за межі держави.

Розглядаючи даний спір, суд виходив з того, що такий виник між батьками та стосується їх участі у процесі виховання дітей.

Згідно із ч. 6 ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.

Згідно положень ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини

У відповідності до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

За змістом ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Під час розгляду справи судом встановлено, що також не заперечує відповідачка, що вона виїхала з території України з донькою, однак не повернулася та проживає з дитиною у Республіці Польща.

Суд також вважає, що у позивача були наявні перешкоди у спілкуванні з його донькою починаючи з моменту виїзду дитини за межі України, а тому, його право як батька на спілкування з дітьми було порушено та підлягає судовому захисту.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області від 18.11.2024 встановлено графік спілкування батька з дитиною зокрема шляхом застосування відеозв`зку.

Однак, суд не у повній мірі погоджується з вищезазначеним висновком органу опіки та піклування, з огляду на те, що визначені в даному висновку способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею порушують права та законні інтереси позивача, як батька, та не відповідають інтересам дитини на повноцінне виховання обома батьками.

Так, орган опіки та піклування, встановлюючи зазначений порядок, не врегульовує питання зустрічей батька з дитиною на території України чи за її межами, не визначив порядок таких побачень з урахуванням дії воєнного стану, а врегульовує виключно питання його спілкування за допомогою відеозв`язку.

Тобто, встановлений порядок фактично не дозволяє позивачу у повному обсязі налагодити контакт з дитиною та позбавляє його можливості вирішувати питання щодо виховання дочки, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення належних умов для розвитку природних здібностей дитини, підготовки її до самостійного життя та праці. Таким чином наявні всі підстави вважати, що висновок органу опіки та піклування недостатньо обґрунтований та такий, що суперечить інтересам дитини та порушує принцип рівності обох батьків у питаннях виховання дитини, а тому суд вважає за необхідне відступити від рекомендацій органу опіки та піклування.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність самостійного визначення способів участі позивача у вихованні дитини, зокрема з урахуванням як запропонованого у висновку органу опіки та піклування способу, так і встановлено у судовому засіданні способу життя дитини, її віку та місця перебування.

Суд звертає увагу на те, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись з донькою, зокрема вже тривалий час вживає правових заходів щодо захисту його інтересів як батька, а відтак у суду відсутні підстави для усунення чи будь-якого обмеження його від спілкування з дитиною.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що сторони не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, встановивши відсутність обставин, які б унеможливлювали реалізацію права батька на таке спілкування, враховуючи принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у її вихованні, суд вважає, що позов пред`явлений позивачем є обґрунтованим та підлягає до задоволення частково.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про те, що спілкування позивача з дитиною буде перешкоджати її нормальному розвитку, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що спілкування позивача із донькою буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, задоволенню життєво важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.

У постанові КЦС у складі ВС від 04.02.2026 №761/23073/22 вказано, що виїзд дитини за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дитиною, яке повинно реалізовуватися задля підтримки родинних зв`язків та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком. Після введення воєнного стану в Україні відповідач разом з малолітнім сином змінила своє місце проживання та на цей час проживає у Новій Зеландії, у зв`язку з чим на час воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном вказав про необхідність зобов`язання відповідача організувати спілкування дітей із батьком у режимі відеозв`язку, що сприятиме підтриманню зв`язку дітей із батьком до того часу, як вони повернуться до України.

У даній справі суд дійшов висновку, що позивачу необхідно встановити спосіб участі у вихованні доньки як на час дії в Україні воєнного стану, так і загальний порядок такої участі батька у вихованні дитини.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Також, як вказано у Постанові Пленуму ВССУ 17.10.2014 № 10, якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

З урахуванням наведеного, з відповідачки підлягає до стягнення половина суми сплаченого судового збору у розмірі 665,60 грн. та половина витрат на правову допомогу у розмірі 5 250 грн.

Керуючись ст. 2, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі Служби у справах дітей виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини – задоволити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 спосіб участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення днів зустрічей з дитиною, без присутності матері ОСОБА_3 :

- кожної першої та третьої суботи місяця, другої та четвертої неділі місяця з 10.00 год. до 18.00 год. за часом місцезнаходження дитини;

- у непарні роки день народження дитини із 10.00 год. до 18.00 год. за часом місцезнаходження дитини;

- необмеженого спілкування батька з донькою, засобами телефонного, поштового, електронного, іншого засобу зв`язку.

У період воєнного стану в Україні і перебування дитини у цей час за кордоном зобов`язати ОСОБА_3 організовувати спілкування доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 кожного понеділка, середи, четверга та суботи, а також у дні народження дитини протягом 30 хвилин у проміжок часу з 18:00 год до 19:30 год за часом місцезнаходження дитини, з використанням будь-якого Інтернет-месенджера на номер матері дитини ОСОБА_3 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 665,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) сплаченого судового збору та 5 250 грн. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень нуль копійок) витрат на правничу допомогу.

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Т.І. Котормус