Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №445/2495/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2495/26

провадження № 2/445/2100/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

15.09.2026 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява від представника позивача ТОВ «ФК «Смарт Пей» - Рудзей Ю.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2026 вищезазначену справу передано до розгляду судді Бакаїм М.В.

В обґрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що між АТ «ПУМБ» та відповідачем було укладено кредитний договір №2001003815701 від 22.03.2018 року. Кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www.pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку). Відповідно до змісту заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яку відповідач підписала власноручно, розмір річної процентної ставки складає 58,00%. Відповідач довготривалий строк не виконувала належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. 26 червня 2026 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» (ліцензія на діяльність фінансової компанії з правом надання послуг – факторинг, надання коштів та банківських металів у кредит; переоформлена Національним банком України 27.03.2024 р., витяг із Державного реєстру фінансових установ № 27-0026/24179 від 28.03.2024р.), отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, Відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за Кредитним договором склала 42820,38 грн, з яких: 24868,83 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, та 17951,55 грн. заборгованості за процентами. Вказана сума боргу була нарахована БАНКОМ та не змінювалась Позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026 року. Просить суд стягнути із відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором у сумі 42 820,38 гривень, суму судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, подала заяву про визнання позову та просила зменшити витрати на правничу допомогу.

Відзив на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 22 березня 2018 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» та відповідачем укладено кредитний договір №2001003815701, шляхом підписання відповідачем заяви №2001003815701 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 30 000 грн. Відповідно до заяви №2001003815701 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 22.03.2018, з умовами якої погодилася відповідач, про що свідчить наявність його власноручного підпису в ній, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, розмір комісії, тощо. Розмір процентної ставки склав 58 % річних.

26 червня 2026 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» (ліцензія на діяльність фінансової компанії з правом надання послуг – факторинг, надання коштів та банківських металів у кредит; переоформлена Національним банком України 27.03.2024 р., витяг із Державного реєстру фінансових установ № 27-0026/24179 від 28.03.2024р.), отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, Відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за Кредитним договором склала 42820,38 грн, з яких: 24868,83 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, та 17951,55 грн. заборгованості за процентами. Вказана сума боргу була нарахована БАНКОМ та не змінювалась Позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026 року.Випискою по особовим рахункам підтверджено факт користування відповідачем кредитними коштами.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 26 червня 2026 р. складала 42820,38 грн., з яких: 24868,83 грн. – заборгованість за кредитом; 17951,55 грн. – заборгованість по процентам. Розрахунок заборгованості додається до позовної заяви.

Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено у ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частино першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між АТ «ПУМБ» та відповідачем кредитного договору, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Як встановлено ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК «Смарт Пей» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору №2001003815701 від 22.03.2018, що був укладений між первісним кредитором АТ «ПУМБ» та відповідачем.

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного кредитного договору, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладеного кредитного договору та їх неналежного виконання відповідачем, наслідком якого є обов`язок відповідача повернути суму кредиту та сплатити відсотки, суд погоджується з доводами позивача і вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості у розмірі 42 820,38 гривень.

В силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає розмір судових витрат.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню в користь позивача 2 662,40 гривень судового збору.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ними витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.

В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16.02.2012 у справі «Савін проти України», п. 97; рішення від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України», п. 115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.

Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги від укладений між ТОВ «ФК «Смарт Пей» та адвокатом Рудзей Юрієм Володимировичем; акт наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 10 000,00 гривень є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, враховуючи заперечення відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» (адреса: 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, ідентифікаційний код юридичної особи 43696954, рахунок НОМЕР_2 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») заборгованість за кредитним договором, яка виникла станом на 26 червня 2026 року, у сумі 42 820,38 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ СМАРТ ПЕЙ» витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ СМАРТ ПЕЙ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 06.10.2026 року.

Суддя М.В. Бакаїм