Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №334/7426/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 07.10.2026

Справа № 334/7426/26

Провадження № 2/334/4958/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

07 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 22 640 грн., яка є заборгованістю по кредиту у розмірі 8 000 грн., за процентами у розмірі 9 040 грн., за простроченою комісією в розмірі 1 600 грн. та заборгованістю по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 4 000 грн., а також судові витрати. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 24.06.2025 року укладений кредитний договір №543925-КС-001 в електронній формі, в порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». За кредитним договором ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8 000 грн. строком до 14.10.2025 року під 1 % на день (фіксована процентна ставка) зі сплатою комісії за видачу кредиту в сумі 1 600 грн. Факт перерахування грошових коштів підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Позичальник порушив графік повернення споживчого кредиту та сплати процентів, своєчасно не сплачував платежі за кредитним договором, чим допустив їх прострочення.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по кредитному договору у нього виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Відповідач відзиві на позовну заяву не надав.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою суду від 31.08.2026 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивачем подано заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач, повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у встановлений законодавством спосіб, будь-яких заяв чи клопотань щодо суті спору не подавав.

Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

24.06.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №543925-КС-001 в електронній формі, в порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 8 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

За умовами кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8 000 грн. строком на 113 днів з кінцевим терміном повернення 14.10.2025 року під 1 % на день (фіксована процентна ставка) зі сплатою комісії за видачу кредиту в сумі 1 600 грн.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 8 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (який позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису із одноразовим ідентифікатором відповідача.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Частиною першою статті 637 ЦК України визначено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21).

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (абзац 1 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суд у постанові у справі №552/672/23 від 07.09.2026 року виснував, що якщо тлумачення змісту умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків, то в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача.

Судом встановлено, що і у договорі про надання кредиту №543925-КС-001 від 24.06.2025 року, і у паспорті споживчого кредиту до договору, сторони погодили, що ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит у розмірі 8 000 грн. та сплатити проценти і комісію у розмірі 8 270,47 грн.

Тлумачення змісту вказаних умов договору разом із іншими умовами наведеними у самому договорі та додатках до нього дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача і стягненню підлягають проценти за користування кредитом в розмірі 6 565,36 грн.

Вказане узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у справі №552/672/23 від 07.09.2026 року і застосування якої, в силу приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України, є обов`язковою при розгляді цього спору.

Ураховуючи вище наведене, загальна сума яка підлягає сплаті за договором №543925-КС-001 від 24.06.2025 року (п. 2.9 договору) становить 16 270,47 грн. (тіло кредиту, відсотки та комісія), а відтак вимоги позивача є обґрунтованими лише в цій частині.

Крім того, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 4 000 грн., оскільки пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (юридична адреса: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №543925-КС-001 від 24.06.2025 року у сумі 16 270 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят) гривень 47 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (юридична адреса: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір у сумі 1913 (одна тисяча дев`ятсот тринадцять) гривень 36 копійок.

В задоволені решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін