Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №334/8674/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 06.10.2026

Справа № 334/8674/26

Провадження № 2-о/334/333/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,

установив:

І. Стислий виклад позиції заявника.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.03.2026.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено 23.10.2010, актовий запис № 584, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 23.10.2010.

Подружжя сумісно проживало по день смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , були пов`язані спільним побутом і бюджетом, мали взаємні права та обов`язки, чоловік мав набагато більший дохід, ніж дружина, тому остання знаходилась на його утриманні.

09.07.2026 заявник звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із переходом з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника – чоловіка ОСОБА_2 , додавши на підтвердження довідку про місце проживання № 7 від 24.04.2026, видану Головою будинкового комітету по вул. Звенигородська 3, про підтвердження спільного проживання заявниці та її чоловіка за адресою АДРЕСА_2 з 1990 року, та акт про не проживання та відсутність особистих речей від 03.06.2026, складений мешканцями будинку за місцем реєстрації проживання померлого чоловіка за адресою АДРЕСА_3 , , засвідчений головою ОСББ «Метизник-4», про підтвердження не проживання ОСОБА_2 в квартирі за адресою обстеження з 1987 року.

Рішенням від 17.07.2026 № 923030183591 у запитуваному перерахунку пенсії заявнику відмовлено, оскільки документами не підтверджено перебування на утриманні померлого годувальника та сумісне проживання.

Під час сумісного проживання подружжя мешкало разом, за однією адресою: АДРЕСА_2 , було пов`язано спільним побутом і бюджетом, мало взаємні права та обов`язки, чоловік при цьому, будучи пенсіонером, мав набагато більший дохід, ніж Заявник, яка також є пенсіонером. Сумісне фактичне проживання подружжя підтверджується довідкою про місце проживання № 7 від 24.04.2026, виданою Головою будинкового комітету по АДРЕСА_4 , про підтвердження спільного проживання заявниці та її чоловіка за адресою АДРЕСА_2 з 1990 року, та актом про не проживання та відсутність особистих речей від 03.06.2026, складеним мешканцями будинку за місцем реєстрації проживання померлого чоловіка за адресою АДРЕСА_3 , засвідченим головою ОСББ «Метизник-4», про підтвердження не проживання ОСОБА_2 в квартирі за адресою обстеження з 1987 року.

Інших доходів, окрім пенсійних виплат, подружжя не мало, що підтверджується відомостями про застраховану особу форми ОК-5 заявника та її померлого чоловіка. За змістом протоколу обчислення пенсії від 27.02.2026 № 923300153812, чоловік заявника станом на 01.03.2026 отримував пенсію в розмірі 16331,81 грн.

Згідно з протоколом обчислення пенсії заявника від 20.03.2026 № 923030183591 станом на 01.03.2026 розмір пенсії останньої становив 3406,00 грн. Таким чином, розмір пенсії чоловіка Заявника більше ніж у чотири рази перевищував розмір її пенсії, відтак саме його пенсія була основним джерелом доходу родини, за рахунок яких забезпечувалось придбання продуктів харчування, ліків, сплата житлово-комунальних послуг тощо, отже Заявник знаходилася на утриманні свого чоловіка.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, .

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.09.2026 року відкрито провадження у праві, судове засідання призначено на 23.09.2026 року, яке відкладено на 06.10.2026 року у зв`язку із задоволенням клопотання про виклик свідків.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 23.10.2010, актовий запис № 584.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.03.2026.

Згідно з протоколом обчислення пенсії ОСОБА_1 від 20.03.2026 № 923030183591 станом на 01.03.2026 розмір її пенсії становив 3406,00 грн.

За змістом протоколу обчислення пенсії від 27.02.2026 № 923300153812, ОСОБА_2 станом на 01.03.2026 отримував пенсію в розмірі 16331,81 грн.

Відповідно до довідки про місце проживання № 7 від 24.04.2026, виданою Головою будинкового комітету по АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 т ОСОБА_2 спільно проживали за адресою АДРЕСА_2 з 1990 року.

Вказане також підтвердили допитані у якості свідків сусіди ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, в тому числі перебування фізичної особи на утриманні. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, Свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд зазначає, що відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, які були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для заявника, так як дозволить їй використати своє право на призначення їй пенсії чоловіка.

Крім того, відповідно до п. 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-14 від 25.11.2005, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до Управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 2.11 вказаного Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні, ст. 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. А ні отримання непрацездатною особою пенсії, а ні її окреме проживання від годувальника не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає що заявлені вимоги про встановлення факту перебування на утриманні обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 263-265, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на утримані її чоловіка ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін