Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №307/3362/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3362/26

Провадження № 2/307/1607/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої - судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Семко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 3 ст. 211 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 21 серпня 2026 року пред`явила до ОСОБА_2 позов про розірвання шлюбу, зареєстрованого 18 лютого 1993 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що 18 лютого 1993 року вони із відповідачем зареєстрували шлюб, під час перебування у якому у них народилися діти, які на даний час повнолітні.

Після укладення шлюбу вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та виконували обов`язки подружжя відносно один одного.

Однак із часом, їхні сімейні відносини погіршилися, між ними втрачено взаєморозуміння, внаслідок чого шлюбні відносини фактично припинені.

З 2023 року вона, позивачка, постійно проживає у Чеській Республіці. Протягом цього часу вони з відповідачем проживають окремо, спільного господарства не ведуть, бюджету не мають, подружніх відносин не підтримують та фактично не спілкуються.

На цей час точне фактичне місце проживання відповідача їй невідоме, оскільки протягом тривалого часу вони не підтримують спілкування.

На думку позивачки, їхня сім`я фактично розпалася, шлюб існує лише формально, а подальше спільне життя та збереження сім`ї є неможливими. Наміру відновлювати сімейні та подружні відносини з відповідачем у неї немає.

Примирення між ними неможливе, а подальше збереження шлюбу є таким, що суперечить інтересам позивачки, у зв`язку із чим вона наполягає на розірванні шлюбу.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

На підставі ухвали суду від 26 лютого 2026 року, надано сторонам строк шість місяців для примирення.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення йому поштового відправлення, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзиву не подав, у зв`язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з таких підстав.

Із копії паспорта, свідоцтв про укладення шлюбу та народження видно, що сторони зареєстрували шлюб 18 лютого 1993 року (а. с. 5 - 7).

Із заяви по суті справи, видно, що сторони припинили подружні відносини, разом не проживають, спільного господарства не ведуть та під час перебування у ушлюбі у них народилися діти, які на даний час повнолітні (а. с. 1 - 3).

Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Ураховуючи наведене, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, і тому право позивачки, передбачене ч. 3 ст. 56 СК України, на припинення шлюбних відносин підлягає захисту шляхом задоволення позову про розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивачка під реєстрації шлюбу змінила прізвище із « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », що вбачається з дослідженого свідоцтва про укладення шлюбу та враховуючи, що позивачка просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 », то після розірвання шлюбу їй слід залишити прізвище, яке їй присвоєно під час реєстрації шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

У відповідності до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Частиною 7 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб. У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Як установлено п. 3 Розділу 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», надсилається судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 18 лютого 1993 року у с. Вільхівці, с/рада, Тячівського району, Закарпатської області (актовий запис № 10).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Копію судового рішення, після набрання ним законної сили, надіслати відповідному державному відділу реєстрації актів цивільного стану.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас