Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №306/435/26 — Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/435/26

Провадження № 2/306/622/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Свалявський відділ державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації. В обгрунтування доводів зазначає, що у період сумісного проживання у сторін народились син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що за рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 04.05.2023 року ухвалено стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 16.01.2023 року. На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження. Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів станом на 03.02.2026 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 197992,40 грн. Вимоги мотивує тим, що з 15.10.2025 року діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 почали проживати з батьком - ОСОБА_1 . На сьогоднішній день за рішенням суду від 04.05.2023 року з позивача стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини від заробітку на утримання 2-х дітей, при цьому діти не проживають разом з відповідачкою, а тому виникла необхідність у зверненні до суду з метою припинення стягнення аліментів. Також представник позивача у позові вказує, що 16.12.2022 року позивач уклав другий шлюб з ОСОБА_8 , має дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також зазначає, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 10.08.2023 року, ОСОБА_1 було встановлено захворювання - хронічний коліт у фазі загострення з дискінетичним синдромом та позивач перебував на стаціонарному лікуванні з вказаним діагнозом. Вимоги у позові також мотивує тим, що з врахуванням того факту, що у ОСОБА_1 на утриманні перебувають ще діти від другого шлюбу, а також стан здоров?я виникла необхідність у звільненні позивача частково від сплати заборгованост. Також представник посилається на те, що оскільки з 15.10.2025 року діти почали проживати разом позивачем та він повністю займається їх вихованням, самостійно забезпечує їх всім необхідним, виникла необхідність заявити вимогу про стягнення аліментів з відповідачки на користь позивача на утримання дітей. Просить суд припинити з 15.10.2025 року стягнення аліментів з позивача, стягнутих на підставі рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 04.05.2023 року по справі № 306/113/23 на користь відповідача на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; звільнити позивача від сплати заборгованості по аліментам, що виникла з 10.08.2023 року. Також просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Свалявським районним судом Закарпатської області від 26.06.2023 року по вищевказаній справі та стягувати з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожитково мінімуму для дитини відповідного віку щомісяно - до досягнення повноліття сина ОСОБА_4 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а в подальшому у розмірі 1/4 частини до досягнення повноліття доньки ОСОБА_5 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 починаючи від дня пред`явлення позову до суду.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та без участі його представника. Заявлені позовні вимоги підтримала, наполягала на задоволенні їх у повному обсязі. Не заперечувала щодо винесення заочного рішення суду (а.с. 84-87).

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с.51-52). Розміщено оголошення на веб-сайті Свалявського районного суду Закарпатської області про виклик відповідача ОСОБА_3 у судове засідання (з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а.с.64, а.с.69, а.с.77, а.с.81, а.с.83). Відповідач відзив (заперечення) на позовну заяву не подала. Відповідачу роз`яснено, що в разі ненадання нею відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник Свалявського відділу ДВС у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського МУ МЮУ Гирич Е.І. подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи по справі (а.с.71).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В частині позовної вимоги щодо припинення стягнення аліментів та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд констатує таке.

Суд встановив, що згідно рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 04.05.2023 року (справа №306/113/23) за позовом ОСОБА_3 ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 16.01.2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 06 червня 2023 року (а.с.19-22).

На виконання рішення суду Свалявським районним судом Закарпатської області від 26.06.2023 року видано виконавчий лист №306/113/23. Строк пред`явлення до виконання до 18.11.2028 року (а.с.23-24).

Згідно постанови про відкриття провадження ВП №72271838 від 20.07.2023 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №306/113/26 від 26.06.2023 року, виданого Свалявським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.26-27).

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржник ОСОБА_1 (позивач) станом на 03.02.2026 року мав заборгованість 197992,80 грн. (а.с.28-30).

Згідно з ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Позивач просить припинити стягнення з нього аліментів з 15.10.2025 року, оскільки діти ОСОБА_6 , 2010 року народження та ОСОБА_7 , 2014 року народження проживають разом з батьком (позивачем) та перебувають на його утриманні.

Припинення стягнення аліментів можливе тоді, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (правова позиція ВС у постанові від 28.09.2022 року, справа № 686/18140/21, провадження № 61-6611св22).

За правилами ст.273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З аналізу статтей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, в даному випадку мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матір дитини. При цьому обов`язок матері утримувати дитину не припиняється.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.09.2019 року, справа № 711/8561/16): "за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні; Верховного Суду у постанові від 29.06.2022 року, справа №596/826/21-ц: "щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дітей), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Приймаючи до уваги, що місце проживання дітей ОСОБА_6 , 2010 року народження та ОСОБА_7 , 2014 року народження змінено з 15.10.2025 року і вони проживають з батьком ОСОБА_1 та знаходиться на його утриманні, то змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки.

З огляду на вищенаведене, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача і припинити примусове стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 04.05.2023 року починаючи з 15 жовтня 2025 року, оскільки факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку позивача на користь відповідачки.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що виконавчий лист №306/113/23 від 26.06.2023 року, виданий Свалявським районним судом Закарпатської област необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 починаючи з 15.10.2025 року.

Щодо позовної вимоги про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.

З доданого до суду представником Свалявського відділу ДВС у Мукачівському районі Закарпатської області розрахунку заборгованості по алвментам боржника ОСОБА_1 по виконавчому провадженні №72271838 з виконання виконавчого листа №306/113/23 виданого Свалявським районним судом Закарпатської області від 26.06.2023 року у ОСОБА_1 станом на 13.05.2026 року наявна заборгованість у розмірі 209765,91 грн. (а.с.73-74).

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, якщо вона виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Тобто, повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише у випадку, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

Судом досліджено надані позивачем докази на обгрунтування доводів про звільнення від сплати заборгованості з 10.08.2023 року: копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , відповідний актовий запис №223, проведений Берегівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегілнального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про укладення шлюбу 16.12.2022 року; копія свідоцтва серії НОМЕР_2 , відповідний актовий запис №4453 про народження дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копія свідоцтва серії НОМЕР_3 , відповідний актовий запис №275 про народження дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копія довідки військово-лікарської комісії від 10.08.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 встановлено захворювання - хронічний коліт у фазі загострення з дискінетичним синдромом та копії медичних документів про проходження ОСОБА_1 стаціонарного лікування хронічного коліту у фазі загострення з дискінетичним синдромом та коронавірусної хвороби (а.с.31-44).

Суд зазначає, що наявність другого шлюбу у період сплати аліментів не припиняє і автоматично не скасовує обов`язок утримувати дітей, оскільки відповідно до Сімейного кодексу України, обов`язок батьків утримувати дитину до її повноліття є безумовним і не залежить від сімейного стану батька чи матері. Також перебування позивача на лікуванні з колітом у період сплати аліментів не припиняє аліментні зобов`язання, а позивачем не доведено, що хронічний коліт у фазі загострення з дискінетичним синдромом призвів до значних фінансових витрат на лікування або тимчасової/постійної втрати працездатності. Позивач мав право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Судом встановлено, що на позивача було покладено судовий обов`язок щодо виплати аліментів для забезпечення дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення суду від 04.05.2023 року. Проте, позивач зазначене судове рішення не виконав, матеріальної допомоги на утримання дітей не надавав, має заборгованість зі сплати аліментів станом на 13.05.2026 року у розмірі 209765,61 грн.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами з 10.08.2023 року, оскільки позивачем не доведено наявності обставин, що мають істотне значення для такого звільнення.

Діти позивача проживають з ним з 15.10.2025 року та знаходяться на його утриманні, а тому така підстава має істотне значення для того, щоб звільнити позивача від сплати заборгованості за аліментами з 15.10.2025 року по день набрання рішенням законної сили.

В частині позовної вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дітей, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України; ч.3 ст. 11 розділу III Закону України “Про охорону дитинства” - предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини; ст. 152 Сімейного кодексу України - право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 141 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного.

Згідно виданих повторно Свалявським віддлом ДРАЦС у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 18.01.2023 року копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (серія НОМЕР_4 , відповідний актовий запис №67 від 26.11.2010 року, проведений виконавчим комітетом Неліпинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області та копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (серія НОМЕР_5 , відповідний актовий запис №19 від 05.05.2014 року, проведений виконавчим комітетом Неліпинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області в графі "батько" записано ОСОБА_1 (позивач), в графі мати записано ОСОБА_3 (відповідач).

Відповідно до ст. 180 СК України передбачено обов`язок утримання батьками неповнолітніх дітей, які не досягли 18 років. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності; ст. 150 СК України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини; ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі за вибором того, разом з яким проживає дитина; ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру витрат на утримання дітей які визначаються за рішенням суду, суд визначає не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір (правова позиція в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2016 року, справа №755/14148/18).

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Діти ОСОБА_6 , 2010 року народження та ОСОБА_7 , 2014 року народження проживають разом з батьком ОСОБА_1 (позивачем) та перебувають на його утриманні починаючи 15.10.2025 року (копія довідки №110/01-18 від 10.12.2025 року, видана директором Сасівської гімназії Неліпинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області). Тобто відповідачка участі у добровільному утриманні та додаткових витратах на дитину не бере, належної матеріальної допомоги дітям не надає, що є підставою для стягнення з неї аліментів на користь позивача, на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків; ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини; ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи, що аліменти є власністю дітей, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, що обов`язок по утриманню дитини покладається на обох батьків, суд вважає позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей необхідно задовольнити.

Розмір аліментів стягуваних з відповідача визначити у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, який відповідатиме чинному Законодавству, не порушуючи інтересів і становища, як відповідача так і позивача.

Стягнення проводити на користь ОСОБА_1 (позивача) з 03 березня 2026 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Суд роз`яснює сторонам положення ст. 192 СК України, яка передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Крім того, суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

За приписами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження.

Оцінивши надані суду докази в їх сукупності, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, враховуючи встановлені та перевірені у судовому засіданні докази, обставини справи, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

В частині стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат. Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Поскільки вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягають задоволенню, а позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” (від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів), суд доходить висновку, що судовий збір необхідно стягнути з відповідача в користь держави (у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України) за ставками, встановленими ст. 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 року у розмірі 1331,20 грн. на день постановлення рішення.

Статтею 129 – 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.15, 20 ЦК України, ст. 152, 180, 181, 182, 191, 192 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Свалявський відділ державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення аліментів на утримання дітей — задовольнити частково.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що здійснюється у виконавчому провадженні № 72271838 на підставі виконавчого листа № 306/113/23 від 26.06.2023 року виданого Свалявським районним судом Закарпатської області, починаючи з 15 жовтня 2025 року.

Визнати виконавчий лист №306/113/23 від 26.06.2023 року, виданий Свалявським районним судом Закарпатської області таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 починаючи з 15.10.2025 року.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 частково від сплати заборгованості за аліментами, визначеної у виконавчому провадженні № 72271838 за період з 15 жовтня 2026 року по день набрання рішенням законної сили.

У задоволенні вимоги про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 від сплати решти заборгованості за аліментами — відмовити.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 березня 2026 до суду та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 в користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) – 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривна 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ

СВАЛЯВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ П.І.Уліганинець

06.10.2026 РОКУ.