Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №299/4033/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №299/4033/26

Суддя: Надопта А. А.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4033/26

Номер провадження 2/299/1986/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Надопта А.А., за участю секретаря Стрижак О.М. розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , третьої особи Виноградівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

01.09.2026 р. позивач звернулася в суд з вищезазначеним позовом.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько чоловіка позивачки – ОСОБА_3 , який на день смерті проживав в АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Після його смерті спадщину в порядку ст.1268 ЦК України прийняв чоловік позивачки ОСОБА_4 , оскільки на момент смерті ОСОБА_3 вони проживали разом з ним за вищевказаною адресою. Він був самотній, своєї сім`ї не мав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки– ОСОБА_4 .

Після його смерті спадщину в порядку ст.1268 ЦК України прийняла позивачка та її дочка ОСОБА_2 , так як на момент смерті вони проживали з ним разом. За оформленням права власності на спадкове майно я звернулася до державного нотаріуса Берегівського нотаріального округу Боричок К.В., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом позивачці відмовлено по причині відсутності правовстановлюючих документів на майно та рекомендовано звернутися до суду для встановлення права власності в судовому порядку.

В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, однак направила до суду клопотання, в якому підтримала позовні вимоги і просила такі задоволити.

Представник відповідача, Королівської селищної ради в підготовче засідання не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Третя особа державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори причини неявки суд не повідомила.

Оскільки, сторони в судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України - не здійснюється.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні ухвалюється рішення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України).

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько чоловіка позивачки – ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.10.2024 р. серії НОМЕР_1

ОСОБА_3 на день смерті проживав в АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку в АДРЕСА_1 . Згідно виписки із погосподарської книги №5, номер об`єкта ПГО 01-0574-1 даний житловий будинок рахувався за померлим. Після його смерті спадщину в порядку ст.1268 ЦК України прийняв чоловік позивачки ОСОБА_4 , оскільки на момент смерті ОСОБА_3 ми проживали разом з ним за вищевказаною адресою, що стверджується довідкою виконавчого комітету Королівської селищної ради №90 від 16.06.2026 року. Фактично з моменту народження дочки позивачки ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 вони стали проживати у рідного дядька чоловіка разом з ним як одна сім`я аж до його смерті. Він був самотній, своєї сім`ї не мав.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік позивача – ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.08.2025 р. серії НОМЕР_2 .

Родинні відносини між позивачем та померлими підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 05.05.2017 року

Після смерті ОСОБА_4 спадщину в порядку ст.1268 ЦК України прийняла позивачка та їх дочка ОСОБА_2 , так як на момент смерті вони проживали з ним разом, що стверджується довідкою виконавчого комітету Королівської селищної ради №79 від 12.06.2026р

За оформленням права власності на спадкове майно позивачка звернулася до державного нотаріуса Берегівського нотаріального округу Боричок К.В., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом мені відмовлено по причині відсутності правовстановлюючих документів на майно та рекомендовано звернутися до суду для встановлення права власності в судовому порядку.

Інвентаризаційна вартість будинку становить 162324 сто шістдесят дві тисячі триста двадцять чотири гривень, що підтверджується довідкою, виданою директором КП "Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації" за №388 від 30.06.2026 року. Зазначено, що згідно архівних даних станом на 01.01.2013 року на житловий будинок з надвірними спорудами і будівлями та спорудами розташований за адресою АДРЕСА_1 правовстановлюючі документи не виготовлялися. Житловий будинок рахується за ОСОБА_3 на підставі виписки із погосподарської книги с.Веряця виконкому Королівської селищної ради від 15.05.2026 року за №03-10/828

Згідно технічного паспорта на будинок загальна корисна площа будинку становить 51.2 кв.м., в тому числі житлова -23.2 кв.м.

Спадщину ОСОБА_4 прийняв в силі ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, так як проживав та був зареєстрований разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При зверненні до Виноградівської державної нотаріальної контори, нотаріусом позивачу було надано письмовий лист-відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом) від 16.07.2026р. №139/01-16 згідно якої позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності спадкового майна спадкодавцеві

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у по господарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, згідно п.6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.16, 328, 392, 1216, 1220, 1216, 1222, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 Цивільного кодексу, керуючись ст.ст.2,4,19, 23, 27, 175-177, 315 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 право власності в порядку спадкування за законом по 1/2 частині житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГоловуючийНадопта А. А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua