Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №299/1948/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1948/26

Номер провадження 2/299/947/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", в особі представника Романенка Михайла Едуардовича, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики № 497195 від 16.07.2024 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між відповідачем та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» в електронній формі було укладено вказаний договір позики, за умовами якого відповідачу надано 3000 грн. Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення позики та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав.

Між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 29.11.2024 року укладено договір факторингу № 29112024, за яким до позивача перейшло право вимоги за договором позики № 497195 від 16.07.2024 року.

За твердженням позивача, станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача становить 10242 грн, з яких 3000 грн – основна сума боргу, 1242 грн – заборгованість за процентами та 6000 грн – штрафні санкції.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору позики та положення статей 526, 625, 1046, 1048, 1049, 1082 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати, а саме 2662,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. У судове засідання не з`явився, проте через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином як шляхом надіслання судового виклику за місцем його проживання, електронного виклику на адресу електронної пошти та і шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-ресурсі судової влади. У судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у поряду загального позовного провадження.

Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а враховуючи, що належним чином повідомлена відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, суд, виходячи з положень ст.281 ЦПК України щодо можливості заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення, як за правилами загального, так і спрощеного позовного провадження, вважає доцільним ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІРОКО ФІНАНС" та ОСОБА_1 16.07.2024 року укладено Договір позики № 497195. За цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики. Згідно з умовами цього договору сума позики 3000 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка 1,38% в день, дата надання позики 16.07.2024, дата повернення позики 15.08.2024, проценти за понадстрокове користування позикою 3% в день, пеня 3% в день, Орієнтовна реальна річна процентна ставка – 6668,12 %, орієнтовна загальна вартість позики 4242,00 грн. Позичальник ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою вебсайту та мобільного додатку «MONTO» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.

Як вбачається із Договору, позичальник, ОСОБА_1 , використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором "t1Xq52" 16.07.2024 підписав Договір позики № 497195 й Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 497195 від 16.07.2024, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис.

Згідно з платіжною інструкцією ТОВ "Фінансова компанія "ФІНЕКСПРЕС" від 08.04.2026 кошти за договором кредиту в сумі 3000 гривень були перераховані 16.07.2024 на картку НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 .

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором № 497195 від 16.07.2024 така становить 10242 грн, із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 3000 грн, сума заборгованості за відсотками 1242 грн, сума заборгованості з комісії 0 грн, сума заборгованості за штрафними санкціями 6000 грн.

Між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ТОВ «Діджи Фінанс» 29.11.2024 був укладений договір факторингу № 29112024, відповідно до умов якого, ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" зобов`язується відступити ТОВ «Діджи Фінанс» за плату права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» зобов`язується їх прийняти та сплатити ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 4.1 Договору факторингу № 29112024 від 29.11.2024, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі, наведеній у Додатку №1 до цього договору.

З витягу з Додатка №1 до Договору факторингу № 29112024 від 29.11.2024, вбачається, що залишок боргу на момент відступлення прав вимоги до відповідача разом складає 10242 гривень, з яких 3000 грн борг за тілом кредиту, 1242 гривень борг за відсотками, 6000 гривень борг за пенею.

Вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд керується наступними положеннями законодавства

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 провадження № 61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.526, 611 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення договору та наявність заборгованості в ОСОБА_1 .

Відповідачем ОСОБА_1 розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявність заборгованості та її розмір, суду не надано. На час розгляду справи судом, відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

Враховуючи те, що позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання відповідачем умов договору, а відповідач жодних доказів відсутності у нього заборгованості перед позивачем не надав, суму заборгованості не заперечувала, з іншими заявами до суду не звертався, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у частині стягнення заборгованості за кредитом (тіло) - 3000 гривень, заборгованість за нарахованими відсотками - 1242 гривень, що разом становить 4242 гривень.

Водночас, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні заборгованості за штрафними санкціями в сумі 6000 гривень, оскільки в Україні з 24.02.2022 по цей час діє воєнний стан на всій території, отже Відповідач звільнений від сплати пені за прострочення зобов`язання.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст.ст.133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок, суд стягує з відповідачки вищенаведені витрати на користь позивача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, що становить 1102,70 гривень (4242 грн х 2662,40/ 10242 грн)

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, з-поміж іншого належать витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 133 ЦПК України).

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10 адвоката Міньковської А.В., Договір про надання правової допомоги №42649746 від 02 лютого 2026 року, Додаткову угоду №497195 до зазначеного договору, акт наданих послуг від 24.04.2026 року та детальний опис робіт, виконаних адвокатом, з яких убачається, що загальна вартість наданих послуг становить 6000 грн.

Водночас, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

З огляду на наведені критерії, суд не вважає обґрунтованим віднесення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі 6000 грн.

При визначенні розміру витрат, що підлягають відшкодуванню, суд враховує характер спірних правовідносин, предмет та ціну позову, категорію та складність справи, обсяг доказів, які підлягали дослідженню, відсутність складних правових чи фактичних питань, необхідність підготовки позовної заяви та доданих до неї документів, а також те, що справа розглядається у спрощеному позовному провадженні. Суд також бере до уваги, що предметом спору є стягнення заборгованості за одним договором позики, а заявлена до стягнення сума є незначною.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн є достатніми, обґрунтованими та співмірними зі складністю справи, обсягом фактично виконаної роботи, часом, необхідним для її виконання, та ціною позову. Саме така сума відповідає критеріям розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення 10242 грн заборгованості, а судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення 4242 грн, частка задоволених позовних вимог становить 41,42 %.

Відтак витрати на професійну правничу допомогу, які суд визнав обґрунтованими та співмірними у розмірі 2500 грн, підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 1035,50 грн (2500 грн х 41,42 %).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1035,50 грн. В іншій частині вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідно до яких у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в особі представника Романенка Михайла Едуардовича, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 497195 від 16.07.2024 у розмірі 4242 (чотири тисячі двісті сорок дві) гривні, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3000 (три тисячі) гривень; заборгованість за відсотками становить 1242 (одна тисяча двісті сорок дві) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати витрат на правову допомогу у розмірі 1035 (одна тисяча тридцять п`ять) гривні 50 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.

Представник позивача Романенко Михайло Едуардович.

Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Дочинець С. І.