Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №671/160/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 671/160/26

Номер провадження 2/299/628/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 25284 грн за договором про надання споживчого кредиту від 27.06.2020 року № 2575843, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі ТОВ «Авентус Україна») та відповідачем.

Позов мотивовано тим, що на підставі вказаного кредитного договору, укладеного в електронній формі, ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит в сумі 7800,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача з використанням реквізитів платіжної картки. Відповідач зобов`язався у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі, передбачені договором.

Відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, зокрема не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, в порядку повернення отриманих коштів, не здійснював сплату процентів за користування кредитом, тому виникла заборгованість, сума якої станом на дату подання позову складає 25284 грн, з них: 7800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17484,00 грн - заборгованість за процентами. Право вимоги ТОВ «Авентус Україна» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором перейшло до позивача відповідно до договору відступлення прав вимоги від 26.02.2021 року № ККАУ-26022021, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем. Позивач надіслав відповідачу досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості.

У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 25284 гривень, судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі представника Усенко М.І. про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет, у судове засідання не з`явився. Натомість, в позовній заяві зазначає про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Бобик В.К., про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явилися, однак через систему Електронний суд адвокатом подано письмові пояснення. Так, пояснення мотивує тим, що визнає позов у частині стягнення основної суми кредиту в розмірі 7 800 грн, однак заперечує проти стягнення 17 484 грн процентів, посилаючись на те, що на момент укладення кредитного договору проходив військову службу та мав статус учасника бойових дій, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за користування кредитом не підлягали нарахуванню. Також відповідач просить відмовити у стягненні 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх завищеними та недостатньо обґрунтованими, і просить долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують його статус та проходження військової служби.

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вирішив наступне.

Між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 27.06.2020 року укладено договір про надання споживчого кредиту № 2575843, на підставі якого 27.06.2020 року ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит на споживчі (особисті) потреби в сумі 7800,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідно до положень пунктів 1.4, 1.5 кредитного договору строк кредиту становить 30 днів, знижена процентна ставка 1,43 % в день, стандартна процентна ставка 1,90 % в день.

Згідно положень абзацу третього пункту 9.8 кредитного договору, підписуючи договір, споживач підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», що затверджені наказом від 16.01.2020 року № 53-ОД та розміщені на веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до положень пункту 1.2 кредитного договору споживач зобов`язаний повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

У пункті 5.4 кредитного договору закріплено, що споживач зобов`язаний: 1) у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором; 2) повідомляти товариство про зміну даних, зазначених у розділі 10 договору, протягом 3-х календарних днів; 3) виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором, Правилами та чинним законодавством України.

Зарахування коштів на рахунок відповідача № НОМЕР_1 у розмірі 7800 гривень підтверджується довідкою вих. № 6514-ВП від 16.12.2025, наданою ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ".

З отриманої судом на виконання ухвали відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 14.05.2026 № 20.1.0.0.0/7-260506/135769-БТ убачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку було зарахування коштів на суму 7800 грн за період 27.06.2020 -27.06.2020 року.

ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 26.02.2021 року укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, згідно положень пункту 1.1 якого на умовах, встановлених договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Згідно з указаним Договором та відповідно до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2575843 від 27.06.2020.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наданого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» вбачається, що станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством не погашена та складає 25284 грн., а саме: 7800 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17484 грн - заборгованість за процентами.

На підтвердження проходження військової служби відповідачем до матеріалів справи долучено копію військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого 17 жовтня 2011 року, з якого вбачається, що 15 травня 2018 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу.

Також відповідачем подано копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 серпня 2025 року №257, відповідно до якого ОСОБА_1 з 05 серпня 2025 року здав справи та посаду у зв`язку зі звільненням з військової служби за станом здоров`я.

Крім того, відповідачем надано копію посвідчення учасника бойових дій серії № НОМЕР_4 , виданого 18 червня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджує набуття ним статусу учасника бойових дій.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ст.1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 червня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 2575843 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 800,00 грн зі строком кредитування 30 днів.

Відповідно до умов зазначеного договору позичальник зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.

Позивачем на підтвердження виникнення у відповідача кредитного зобов`язання надано копію кредитного договору, додаток до нього, довідку про ідентифікацію, а також докази перерахування кредитних коштів.

Судом також встановлено, що 26 лютого 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до боржників, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2575843 від 27 червня 2020 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Отже, позивачем доведено набуття ним права вимоги до відповідача за спірним кредитним зобов`язанням.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 25 284,00 грн, з яких 7 800,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 17 484,00 грн — заборгованість за процентами.

Відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявності заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 7 800,00 грн. У цій частині позовні вимоги відповідач визнає.

Водночас відповідач заперечує проти стягнення процентів за користування кредитом, посилаючись на те, що на момент укладення кредитного договору проходив військову службу, а тому на спірні правовідносини поширюються встановлені законом гарантії для військовослужбовців.

На підтвердження зазначених обставин відповідачем надано копію військового квитка серії НОМЕР_3 , відповідно до якого 15 травня 2018 року його було призвано на військову службу.

Також відповідачем надано копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 серпня 2025 року №257, з якого вбачається, що відповідач 05 серпня 2025 року здав справи та посаду у зв`язку зі звільненням з військової служби за станом здоров`я.

Крім того, відповідачем надано посвідчення учасника бойових дій серії № НОМЕР_4 , видане 18 червня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оцінюючи наведені докази, суд враховує, що кредитний договір між сторонами укладено 27 червня 2020 року, тобто в період, коли відповідач, згідно з наданими ним доказами, вже проходив військову службу.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Отже, наведена норма встановлює спеціальну правову гарантію для військовослужбовців та передбачає заборону нарахування процентів за користування кредитом за наявності визначених законом умов.

Суд враховує, що право на таку пільгу пов`язане саме зі статусом військовослужбовця, а не з наявністю чи відсутністю у особи статусу учасника бойових дій. При цьому надані відповідачем докази у своїй сукупності підтверджують, що на момент укладення кредитного договору він проходив військову службу.

Таким чином, оскільки кредитний договір укладено 27 червня 2020 року в період проходження відповідачем військової служби, нарахування процентів за користування кредитом у спірний період суперечить положенням пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При цьому суд зазначає, що позивач, набувши право вимоги за кредитним договором у порядку відступлення права вимоги, набув право вимагати виконання зобов`язання лише в тому обсязі та на тих умовах, які існували у первісного кредитора. Перехід права вимоги не може погіршувати становище боржника або усувати встановлені законом гарантії, що поширюються на нього.

Відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 484,00 грн заборгованості за процентами задоволенню не підлягають.

Разом із тим встановлений законом спеціальний порядок ненарахування процентів за користування кредитом не звільняє відповідача від обов`язку повернути фактично отриману суму кредиту.

Як встановлено судом, відповідач отримав від первісного кредитора кредитні кошти у розмірі 7 800,00 грн. Доказів повернення зазначеної суми кредиту в повному обсязі матеріали справи не містять. Відповідач наявність заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 7 800,00 грн визнає.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 800,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а в задоволенні вимоги про стягнення 17 484,00 грн процентів слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 25 284,00 грн, з яких 7 800,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 17 484,00 грн — заборгованість за процентами.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог лише в частині стягнення 7 800,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту, тобто позов задоволено на 30,85 % від заявленої ціни позову (7 800,00 грн / 25 284,00 грн * 100 %).

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Таким чином, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, на відповідача підлягає покладенню 30,85 % понесених позивачем витрат зі сплати судового збору, що становить: 2 662,40 грн * 30,85 % = 821,33 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 821,33 грн.

При цьому судом враховано, що відповідач має статус учасника бойових дій. Разом з тим предметом цього спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, а не захист порушеного права відповідача, пов`язаного з його статусом учасника бойових дій. Тому передбачена пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» пільга щодо звільнення від сплати судового збору у цій справі не застосовується. Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду про необхідність оцінювати предмет та підстави спору при вирішенні питання щодо застосування зазначеної пільги.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача 8 000,00 грн таких витрат.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. При визначенні суми, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує, зокрема, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, їх складність, час, необхідний для їх виконання, ціну позову та значення справи для сторони.

Як убачається з наданого позивачем детального опису виконаних робіт, представником позивача здійснювалися консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, підготовка позовної заяви та її подання до суду, загальною тривалістю 6 годин 30 хвилин.

Разом з тим, враховуючи характер спору, його невисоку складність, обсяг фактично виконаної представником роботи, ціну позову, часткове задоволення позовних вимог, а також заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума 8 000,00 грн не відповідає критеріям розумності та співмірності.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає компенсації за рахунок відповідача, суд враховує як обсяг наданих послуг, так і результат розгляду справи, за наслідками якого позов задоволено лише частково.

За таких обставин суд вважає справедливим та співмірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн, а у задоволенні вимоги про відшкодування решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Таким чином, загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 3 321,33 грн, з яких 821,33 грн — судовий збір та 2 500,00 грн — витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту від 27.06.2020 року № 2575843 у розмірі 7800 (сім тисяч вісімсот) гривень, що є заборгованістю по тілу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 821 (вісімсот двадцять одну) гривні 33 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: місцезнаходження: 79029, м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Представник позивача, Усенко Михайло Ігорович.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача адвокат Бобик Вікторія Костянтинівна, м. Виноградів, вул. Івана Франка, 99 Берегівського району Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийДочинець С. І.