Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №344/2722/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2722/26

Провадження № 2/344/3409/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді Бородовського С.О.,

за участі секретаря судового засідання Бурянна Н.,

позивача та її адвоката Саюк Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,-

ВСТАНОВИВ:

В позові вказано: «…28 листопада 2024 року ОСОБА_1 надала у борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі гривневого еквіваленту 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що станом на день укладення договору позики становило 840 000 (вісімсот сорок тисяч) грн. 00 коп. з урахуванням офіційного курсу Національного банку України, оприлюдненого на офіційному веб-сайті Нацбанку України. Факт укладення договору позики підтверджується розпискою, засвідченою приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д. Згідно умов договору, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримані грошові кошти мають бути повернуті в сумі не менше гривневого еквіваленту 20 000 (двадцяти тисяч) доларів США. Проте, всупереч взятим на себе грошовим зобов`язанням, Відповідач вже досить тривалий час ухиляється від повернення отриманих коштів. На дзвінки та смс-повідомлення не відповідає, про строки повернення коштів інформації не надає. Станом на 22 січня 2026 року сума грошового зобов`язання Відповідача в гривневому еквіваленті становила 863 400 (вісімсот шістдесят три тисячі чотириста) грн. 00 коп., з урахуванням офіційного курсу долара США, оприлюдненого на офіційному веб-сайті Національного банку України, 1 долар США становить гривневий еквівалент 43 (сорок три) грн. 17 коп. 22 січня 2026 року Позивач направила на поштову адресу Відповідача письмову вимогу про повернення грошових коштів у найкоротший строк. Однак, зазначене поштове відправлення не було отримане Відповідачем (повернулося за закінченням терміну зберігання), що унеможливило добровільне врегулювання спору в досудовому порядку. У зв`язку з цим, 27.01.2026 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» було повторно направлено вимогу про повернення коштів, яка також повернулася, у зв`язку із закінченням терміну зберігання…».

Тому позивач просив суд стягнути на користь ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за договором позики від 28.11.2024 року в сумі 863 400 (вісімсот шістдесят три тисячі чотириста) грн. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 8 634 (вісім тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позову не подав.

Відповідач повідомлений судом про розгляд справи та судові засідання, про що в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронного документу, повісток, в електронний кабінет відповідача.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав перед судом показання про те, що він просив позивача надати позику відповідачу, відповідач отримав від позивача позику, про що сторони склали у нотаріуса розписку; відповідач має інші невиконані зобов?язання з позики перед третіми особами.

Судом встановлено наступні обставини.

28 листопада 2024 року ОСОБА_1 надала у борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі гривневого еквіваленту 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що станом на день укладення договору позики становило 840 000 (вісімсот сорок тисяч) грн. 00 коп. з урахуванням офіційного курсу Національного банку України, оприлюдненого на офіційному веб-сайті Нацбанку України. Факт укладення договору позики підтверджується розпискою, засвідченою приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д.

22 січня 2026 року Позивач направила на поштову адресу Відповідача письмову вимогу про повернення грошових коштів у найкоротший строк. Однак, зазначене поштове відправлення не було отримане Відповідачем (повернулося за закінченням терміну зберігання), що унеможливило добровільне врегулювання спору в досудовому порядку.

27.01.2026 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» було повторно направлено вимогу про повернення коштів, яка також повернулася, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ст. 1047 ЦК України вказано, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

В п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України вказано, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Відповідач не подав доказів на спростування позову.

В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов?язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов?язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Так, згідно ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат пов`язаних з розглядом справи, також належать витрати на професійну правову допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов?язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов?язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Судові витрати відповідач перед судом не спростовував та не заперечив.

За усталеною релевантною судовою практикою Верховного Суду суд не зменшує судові витрати в разі не спростування і не заперечення їх відповідачем.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити;

стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму заборгованості в розмірі 863 400 гривень, 8 634 гривень судового збору, 30 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Бородовський С.О.