Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №367/9610/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9610/26

Провадження №3/367/2614/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Орлової М,О., розглянувши матеріал, що надійшов з ВП №2 Бучанського РУП ГУНП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості суду не відомі,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №972772 від 27.07.2026, установлено, що 24.07.2026 о 18 год 20 хв, ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру по відношенню до своєї невістки ОСОБА_2 , а саме висловлювалась відносно неї нецензурними словами та хапала за волосся, внаслідок чого завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. До суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить розглянути справу про адміністративне правопорушення без її участі.

24.09.2026 року до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких остання зазначає, що 24.07.2026 року між нею та ОСОБА_2 виник сімейно-побутовий конфлікт, під час якого вони гучно кричали та лаялись, проте будь-якої фізичної шкоди або психічної шкоди одна одній фактично не завдавали. У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 також вказує, що проти притягнення її до адміністративної відповідальності категорично заперечує, та просить суд звернути увагу на те, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення відповідно до положень ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та закрити провадження у справі.

Окрім цього, 24.09.2026 року надійшли письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , в яких остання зазначає, що 24.07.2026 року між нею та ОСОБА_1 виник сімейно-побутовий конфлікт, під час якого вони гучно кричали та лаялись, проте будь-якої фізичної шкоди або психічної шкоди одна одній фактично не завдавали. У своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 також вказує, що проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності категорично заперечує, та просить суд звернути увагу на те, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення відповідно до положень ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та закрити провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. –

Обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є настання певних наслідків від вчинення винуватою особою дій фізичного, психологічного чи економічного характеру по відношенню до потерпілої, а саме завдання чи ймовірна можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю особи, відносно якої вчинені такі дії.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, врегульовано Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство – це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 19 грудня 2024 року домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Дослідивши матеріали справи, вбачається, що уповноваженою посадовою особою не надано доказів, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство, тобто її дії по відношенню до потерпілої не були спрямовані на вчинення діяння фізичного чи іншого характеру.

Разом з цим, беручи до уваги наявні у справі про адміністративне правопорушення письмові пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 24.07.2026 відносно кривдника ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що 24.07.2026 виник конфлікт, однак така поведінка ОСОБА_1 не мала характеру психологічного чи фізичного насильства.

Саме по собі звернення до правоохоронних органів не підтверджує факту вчинення домашнього насильства, натомість може свідчити про наявність конфлікту між сторонами, про що вказано у висновку Верховного Суду викладеному в постанові №761/27704/20 від 03 серпня 2021 року.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38, 173-2, 247, 283, 284, 287, 289, 290 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя М.О. Орлова