Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №400/10055/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 р.№ 400/10055/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач) про:

визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у зарахуванні до мого страхового стажу періодів вимушеного прогулу за 2000-2001 років;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити помісячний розподіл сум середнього заробітку, виплачених мені на виконання судових рішень про поновлення на роботі в КСП «Жемчужний» (СТОВ «Жемчужний»), згідно архівної довідки;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати періоди вимушеного прогулу з 11.08.2000 року по 08.12.2000 року та з 08.12.2000 року по 16.07.2001 року до мого загального страхового стажу та провести відповідний перерахунок і виплату моєї пенсії за віком, починаючи з дня звернення із заявою (з 22.07.2026 року).

Позов обґрунтовано позивачем тим, що, відповідач протиправно відмовився зарахувати повні періоди вимушеного прогулу з 11.08.2000 року по 08.12.2000 року та з 08.12.2000 року по 16.07.2001 року та не врахував середній заробіток за зазначені періоди, що призвело до порушення прав позивача.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

26.08.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява позивачки від 26.08.2026 про зміну предмета позову шляхом збільшення позовних вимог, в якій додаткового просила суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до її загального страхового стажу період з 30.06.2000 по 16.07.2001;

зобов`язати відповідача зарахувати до її загального страхового стажу період з 30.06.2026 по 16.07.2001 та провести перерахунок і виплату її пенсії, починаючи з 26.03.2001.

У відзиві на позовну заяву від 27.08.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити в повному обсязі, оскільки періоди трудової діяльності Позивача зараховано до загального страхового стажу згідно сплаченим внескам. Таким чином, роз`яснення Головного управління від 05.08.2026р. №31030 28821/К-02/8-1400/26 та від 22.07.2026 №29308-27136/К-02/8-1400/26 є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства.

19.11.2025 року Позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 26.11.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 253750006794 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058 в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 22 роки.

Станом на теперішній час страховий стаж Позивача складає 41 рік 10 місяців 28 днів, враховано протягом квітня 1976 — вересня 2019 років, в тому числі період трудової діяльності в СТОВ “Жемчужний” зараховано до страхового стажу згідно сплаченим внескам з жовтня 1991 року по лютий 2001 року.

Із заявою про здійснення помісячного розподілу сум середнього заробітку за формою встановлено Порядком №22-1, Позивач до Головного управління не зверталася.

Ухвалою від 02.09.2026 року прийнято до розгляду заяву позивачки від 26.08.2026 про зміну предмета позову.

У відзиві на позовну заяву від 08.09.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити в повному обсязі, оскільки періоди трудової діяльності Позивача зараховано до загального страхового стажу згідно сплаченим внескам. Таким чином, роз`яснення Головного управління від 05.08.2026р. №31030 28821/К-02/8-1400/26 та від 22.07.2026 №29308-27136/К-02/8-1400/26 є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства.

19.11.2025 року Позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 26.11.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 253750006794 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058 в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 22 роки.

Станом на теперішній час страховий стаж Позивача складає 41 рік 10 місяців 28 днів, враховано протягом квітня 1976 — вересня 2019 років, в тому числі період трудової діяльності в СТОВ “Жемчужний” зараховано до страхового стажу згідно сплаченим внескам з жовтня 1991 року по лютий 2001 року.

Із заявою про здійснення помісячного розподілу сум середнього заробітку за формою встановлено Порядком №22-1, Позивач до Головного управління не зверталася.

Керуючись статтею 123 КАС України, враховуючи той факт, що особа звернулася до Суду 13.08.2026р., позовні вимоги в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії з 26.03.2021 по 12.02.2026 року підлягають залишенню без розгляду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі її обставини в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.

22.07.2026 Позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із зверненням щодо зарахування періодів вимушеного прогулу до страхового стажу.

05.08.2026р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було надано роз`яснення №31030-28821/К-02/8-1400/26 щодо звернення Позивача, з урахуванням наступних правових норм та фактичних обставин: Листом Головного управління від 22.07.2026 №29308-27136/К-02/8-1400/26 Позивачу було надано роз`яснення щодо зарахування періодів роботи до страхового стажу.

При призначенні пенсії Позивачу страховий стаж складав 28 років 7 місяців (враховано протягом періоду липня 1984 - квітня 2015 років).

У зв`язку з виправленням в трудовій книжці по батькові, до страхового стажу не було враховано періоди роботи протягом:- квітня 1976 - червня 1984 років, протягом 2001-2002 років, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування були відсутні дані про нарахування Позивачу заробітної плати (доходу) Управлінням агропромислового райдержадміністрації Миколаївської області.

Позивачем було надано підтверджуючі документів та корегуючі відомості Управлінням агропромислового розвитку Березанської райдержадміністрації Миколаївської області за 2001-2002 роки протягом трьохмісячного терміну, у зв`язку з чим Головним управлінням було проведено допризначення пенсії з 26.06.2015.

Після надання уточнюючих документів страховий стаж Позивача складає 41 рік 10 місяців 28 днів, враховано протягом квітня 1976 — вересня 2019 років, в тому числі період трудової діяльності в СТОВ “Жемчужний” зараховано до страхового стажу згідно сплаченим внескам з жовтня 1991 року по лютий 2001 року.

При цьому зазначено, що заробітну плату з липня 2000 по квітень 2015 року враховано згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу.

Вважаючи вищенаведені дії позивача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.

11.08.2000 року позивачка згідно з записом №22 у трудовій книжці позивачки НОМЕР_1 звільнена з посади.

Рішенням Березанського районного суду по справі №2-352 від 27.11.2000 року позивачку поновлено на посаді з 11.08.2000 року та стягнуто за час вимушеного прогулу 628,33 грн.

08.12.2000 року згідно з записом №23 у трудовій книжці позивачки НОМЕР_1 поновлено на посаді.

08.12.2000 року позивачка згідно з записом №24 у трудовій книжці позивачки НОМЕР_1 звільнена з посади.

Рішенням Березанського місцевого суду по справі №2-91 від 16.07.2001 року позивачку було поновлено на посаді з 08.12.2000 року та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1790,67 грн.

Отже, позивачка має право на зарахування зазначених періодів до страхового стажу та заробітку в зазначені періоди згідно з сумами визначеними судовими рішеннями про поновлення на роботі в КСП «Жемчужний».

Щодо вимоги про зарахування періодів вимушеного прогулу до страхового стажу, суд зазначає наступне.

У листі від 21.10.2021 року №1400-0304-8/70542, відзиві від 27.08.2026 року та від 08.09.2026 року відповідачем зазначено, що період трудової діяльності позивача зараховано до страхового стажу згідно сплаченим внескам з жовтня 1991 року по лютий 2001 року.

Абзацом тридцять шостим статті 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування.

Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV цей Закон набирав чинності з 01.01.2004.

Тому страховий стаж за період до 31.12.2003 обчислюється на підставі документів і в порядку, визначених законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, тобто Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, періоди роботи позивача до 31.12.2003 можуть бути зараховані до страхового стажу лише на підставі документів і в порядку, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Пунктом «а» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Отже, зазначені періоди роботи позивача згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» можуть бути зараховані до страхового (трудового) стажу на підставі документів, що їх підтверджують.

Поряд з цим, суд зазначає, що згідно форми РС-право №948010180199 період який просить врахувати позивач з 30.06.2000 року по 15.07.2000 року та з 01.04.2001 по 16.07.2001 року вже враховані до страхового стажу позивача.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 13.08.2026 його права можуть бути захищені судом з 13.02.2026 – тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 26.03.2021, як просив позивач. Позовні вимоги за період з 26.03.2021 по 12.02.2026 (включно) слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.

Відтак, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 12.08.2026, що міститься в матеріалах справи, підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1331,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 16.07.2000 року по 31.03.2001 роки та нездійснення щомісячного розподілу сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із урахуванням середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 16.07.2000 року по 31.03.2001 роки, з урахуванням проведених виплат.

4.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за період з 26.03.2021 по 12.02.2026 (включно) -залишити без розгляду.

5. В решті позовних вимог-відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір у розмірі 1331 (Одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 06 жовтня 2026 року